Ухвала суду № 97248343, 27.05.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5479/19

Провадження № 1-кп/645/213/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

За участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.,

За участю прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3–Рибас В.Ю.,

Обвинуваченого – ОСОБА_1

Захисника – Дугіної Д.О.

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. При цьому прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо обвинуваченими буде змінено запобіжний захід. В обґрунтування клопотання зазначила, що на теперішній час ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначені при обранні запобіжного заходу, не зникли. До справи долучила письмове клопотання.

Захисник обвинуваченого Дугіна Д.О. в судовому засіданні просила змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце мешкання та її підзахисний зобов*язується виконувати усі вимоги домашнього арешту, просвину в скоєному визнає. Проти клопотання прокурора заперечувала вказавши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості зазначених ризиків, клопотання сторони обвинувачення є безпідставними та і ньому не наведено достатніх та нових аргументів тримання його під вартою.

Обвинувачений в судовому засіданні, підтримав думку захисника, стосовно клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримав та заявив клопотання про зміну обраного запобіжного заходу на домашній арешт

Представники потерпілої сторони та потерпіла до судового засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини не явки суду не повідомили.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.12.2019 року ОСОБА_1 було застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинуваченим було порушено умови обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.

Дії запобіжних заходів в подальшому продовжувалися.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вбачається, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, з врахуванням вимог ст. 177 КПК України, виходив з наявності підстав для застосування вказаного запобіжного заходу, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювані могли здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Метою продовження строку тримання обвинувачених під вартою є запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час вирішення питання про продовження або зміни запобіжного заходу, суд, враховує, що на теперішній час не зник ризик, що обвинувачений, усвідомлюючи реальну можливість отримати значний термін покарання, може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Так ОСОБА_1 скоїв декілька кримінальних правопорушень, що підтверджується наявністю обвинувальних актів у суді відносно обвинуваченого, крім того враховує, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 187 КК України було скоєно обвинуваченим під час розгляду інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 в Орджонікідзевському та Фрунзенському районних судах м. Харкова. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме відсутність працевлаштування, відсутність стійких соціальних зв`язків, без постійного джерела доходу, офіційно непрацевлаштований, тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинуваченого ризик втечі та вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Крім того обвинувачений схильний до скоєння корисливих кримінальних правопорушень, що підтверджується наявність декількох обвинувальних актів, суд приходить до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а також обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу, що виправдовує подальше перебування обвинуваченого під вартою.

Також суд враховує той факт, що потерпіла ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні висловила побоювання за свою безпеку з разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім цього, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченого під вартою. Посилання адвоката на наявність у обвинуваченого постійного місця проживає, хоча й заслуговує на увагу, але у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За таких обставин, суд вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, а тому клопотання захисника – адвоката Дугіної Д.О. задоволенню не підлягає.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 28 травня 2021 року, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 липня 2021 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, не визначаючи розмір застави, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

В задоволенні клопотання адвоката Дугіної Д.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 25 липня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва