Рішення № 97246689, 28.05.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року Справа № 414/1045/21

Провадження № 2-а/414/28/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції №2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду з позовом до старшого інспектора Відділу поліції №2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова А.Б. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначається, що постановою серія БАБ № 892650 старшого інспектора ВП № 2 Сєвєродонецького РУП капітана поліції Ковальова А.Б. від 09.05.2021 на позивача накладене адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у розмірі 850 грн. Відповідно до вказаної постанови позивач 09.05.2021 о 20:55 год. по вул. Піщаній м. Кремінна у темну пору доби керував транспортним засобом ВАЗ 2101, на якому не освітлювався державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України.

Позивач вважає, що постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Під час складення постанови позивач оспорив інкриміноване правопорушення та пояснив, що перед виїздом у рейс він перевірив технічний стан автомобіля, який перебував у справному стані та державний знак якого освітлювався. Коли позивача зупинили поліцейські і вказали, що на його автомобілі не освітлюється державний номерний знак, він подякував їм та відповідно до вимог п. 31.5 ПДР України вжив заходів щодо негайного усунення даної несправності автомобіля, однак виявив, що лампи освітлення державного номерного знаку вийшли з ладу. Невідкладно усунути дану несправність було неможливо, оскільки було вже близько 21 год. і магазини, в яких можна було придбати нову лампу освітлення, вже не працювали, а тому позивач пояснив старшому інспектору ОСОБА_2 , що дану несправність він усуне відповідно до вимог п. 31.5 ПДР України, тим більше, що він мешкає за 100 метрів від місця зупинки. Проте вказані обставини відповідачем були відверто проігноровані з коментарями, що він вже все вирішив.

Також позивач зазначив, що відповідачем були грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 59 Конституції України, а також останній істотно порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не досліджував докази правопорушення і ним не було долучено жодних доказів правопорушення, хоча в постанові вказано про нібито надане фото, при цьому технічний засіб, на який здійснено фотофіксацію, не зазначено, і вказане фото позивачу не було надане. Крім того, позивач не був ознайомлений зі своїми правами та обов`язками, передбаченими ст.ст. 10, 59, 63 Конституції України.

Отже позивач вважає, що оскільки він не порушив ПДР, постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позивач просив: 1) скасувати постанову серія БАБ № 892650 від 09.05.2021, винесену старшим інспектором ВП №2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області капітаном поліції Ковальовим А.Б. за ч. 6 ст. 121 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн; 2) стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 454 грн.

19.05.2021 судом було відкрите провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Головне управління національної поліції в Луганській області (а.с. 15-16).

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач – старший інспектор Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітан поліції Ковальов А.Б. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв або клопотань від нього не находило, відзив на позов не подав.

Представник співвідповідача – Головного управління Національної поліції в Луганській області у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник управління Матусевич Р.М. у наданому відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності представника ГУНП в Луганській області.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БАБ № 892650 від 09.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 09.05.2021 о 20:55 год. ОСОБА_1 по вул. Піщаній м. Кремінна в темну пору доби керував транспортним засобом ВАЗ 2101 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому не освітлювався державний номерний знак, чим порушив пункт 2.9 (в) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з чим старшим інспектором СРПП ВП № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітаном поліції Ковальовим Андрієм Борисовичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн (а.с. 12, 30).

Як вбачається з п. 2.9. (в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху, стверджуючи, що перед виїздом ним був перевірений технічний стан автомобіля, а поломка лампи освітлення номерного знаку була виявлена працівником поліції та сталася під час руху транспортного засобу, а тому вказане виключає умисел в його діях.

У той же час відповідач ОСОБА_2 , отримавши матеріали адміністративного позову та ознайомившись із їх змістом, не з`явився до суду і не надав пояснень з приводу своїх дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, правомірність та законність яких останній ставить під сумнів, а також не надав будь-яких доказів чи бодай відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.

Заперечуючи проти позову, представник співвідповідача – ГУНП в Луганській області Матусевич Р.М. надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що постанова та дії працівника поліції Ковальова А.Б. відповідали вимогам діючого законодавства, а скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, підтверджується фотосвітлинами, які є додатками до постанови серії БАБ № 892650 від 07.04.2021. Також до відзиву додаються фотосвітлини, на яких зафіксована табличка із номерним знаком автомобіля позивача (а.с. 26-27, 32, 33).

Згідно з п. 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Разом із тим, позивачем не оспорювалася та обставина, що його номерний знак на час зупинки його транспортного засобу працівниками поліції не освітлювався, натомість позивач наголошував на тому, що про відсутність освітлення номерного знаку свого транспортного засобу він дізнався від працівників поліції вже після зупинки ними його автомобіля, що (з його слів) свідчить про те, що освітлення номерного знаку припинило працювати вже під час руху, оскільки перед виїздом ним був перевірений технічний стан автомобіля і освітлення номерного знаку працювало.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).

Водночас відповідачами не надано суду будь-яких доказів щодо наявності вини у діях ОСОБА_1 , який перед виїздом перевірив та впевнився у технічній справності та комплектності свого автомобіля (що також не було спростовано відповідачами), а отже у суду відсутні підстави стверджувати, що дії позивача щодо керування ним транспортним засобом із номерним знаком, який не освітлювався, були вчинені ним умисно чи необережно в розумінні ст.ст. 10, 11 КУпАП, тобто були винними, позаяк відповідачами не було надано доказів, що освітлення номерного знаку не працювало ще до початку руху або ж що у ОСОБА_1 були підстави вважати, що освітлення перестало працювати під час руху транспортного засобу, але позивач продовжував рух. Натомість сам позивач зазначив у позові, що дізнався про вказану технічну несправність лише після зупинки його автомобіля від працівників поліції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки позивач категорично заперечував свою винуватість у порушенні ним п. 2.9 (в) ПДР України, а будь-яких доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, відповідачами не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що він був позбавлений під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції Ковальовим А.Б. можливості користуватися частиною передбачених законом прав, оскільки позивач у своєму позові не зазначив, якими саме правами він був позбавлений можливості користуватися, а також яким чином відповідач ОСОБА_2 перешкоджав йому у реалізації цих прав. Водночас суд критично оцінює посилання позивача на те, що він не був ознайомлений зі своїми правами та фотофіксацією правопорушення, оскільки у постанові міститься підпис позивача про отримання ним копії постанови та ознайомлення зі своїми правами, у той час як у самій постанові вказано, що до неї додається фото (при цьому самого факту відсутності освітлення номерного знаку він не оспорював).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, оскільки відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами наявності вини позивача у вчиненні інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту його прав.

Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 454 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн, що підтверджується відповідною квитанцією від 17.05.2021, доданою до позову, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 2, 23).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 454 грн, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області, яке є співвідповідачем у справі, і посадовою особою якого була винесена оскаржувана позивачем постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9-11, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого інспектора Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича серії БАБ № 892650 від 09.05.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів із дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: старший інспектор Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітан поліції Ковальов Андрій Борисович (місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, площа Кооперативна, 12).

Співвідповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області (іден. код 40108845; місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1).

Суддя І.Г. Безкровний