Рішення № 97245681, 25.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17273/20

Провадження № 2/344/1725/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Герлан Н.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ПАТ «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку суброгації,-

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано, що 28/12/2017 між позивачем та ТОВ «Санофі-Авенсіс» укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1058129, за яким страховик зобов`язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку із пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Пежо НОМЕР_1 . 09/02/2018 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля та автомобіля БМВ НОМЕР_2 під керуванням відповідача. 16/03/2018 ухвалено постанову Івано-Франківського міського суду, якою відповідача визнано винуватим в адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП. Відповідно до розрахунку СТО від 16/04/2019 вартість відновлювального ремонту складає 22919,14 гривень. Згідно ч. 4.1.6 договору страхування розмір безумовної франшизи складає 1500 гривень. Позивач виплатив страхувальнику грошові кошти в сумі 21419,14 гривень. Відповідно до ст. ст. 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. На час ДТП цивільна відповідальність відповідача не була ним застрахована. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача 21419,14 гривень відшкодування, 2102 гривень судового збору.

В судовому засіданні відповідач надав перед судом пояснення про те, що сума вимоги завелика, офіційних документів немає, відповідач просив представника позивача про розтермінування виплати боргу, не працює, має двох дітей, вагітну дружину, але підробляє, чого вистачає на проживання, відповідач відмовився зменшити суму вимоги, повідомив, що має чеки з СТО; в світі тяжка ситуація.

Судом встановлено наступні обставини.

28/12/2017 між позивачем та ТОВ «Санофі-Авенсіс» укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1058129, за яким страховик зобов`язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв?язку із пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Пежо НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва на автомобіль Пежо 301 НОМЕР_3 належить ТОВ «Санофі-Авенсіс».

Відповідно до відповіді НПУ власником транспортного засобу БМВ 540 НОМЕР_2 є відповідач.

Відповідно до постанови від 16/03/2018 Івано-Франківського міського суду відповідача визнано винуватим в адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП за участі застрахованого транспортного засобу.

01/11/2018 складено позивачем протокол огляду пошкоджень на застрахованому транспортному засобі.

Відповідно до рахунку на оплату №0000000071 від 16/04/2019 вартість відновлювального ремонту становить 22919,14 гривень.

Відповідно до платіжного доручення №ах008735 позивачем сплачено 22919,14 гривень за договором страхування від 28/12/2017.

Відповідачем не подано суду будь-якого власного розрахунку на спростування розрахунку позивача.

Відповідачем не подано суду доказу страхування ним цивільної відповідальності на час вчинення відповідачем ДТП.

Відповідно до норм статті 993 Цивільного кодексу України (ЦК) та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

В ч. 1 ст. 22 ЦК України вказано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В ч. 2 ст. 22 ЦК України вказано, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України вказано, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже позивачу належить право вимоги до відповідача на підставі інституту суброгації.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов?язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов`язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов`язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов`язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач не подав суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подав розрахунку на спростування розрахунку позивача.

Натомість відповідач надав перед судом пояснення про те, що звертався до позивача з проханням розстрочити виплату боргу, на що представником позивача йому було повідомлено, що таку дію необхідно здійснювати після ухвалення судом рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити;

стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ «Європейський страховий альянс» (ЄДРПОУ 19411125) 21419,14 гривень відшкодування, 2102 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородовський С.О.