Ухвала суду № 97244846, 24.05.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/713/20

Провадження № 2-др/202/11/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення поцивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» у лютому 2020 року звернувсядо суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №DNI0AN02001274 від 14.12.2007 року у розмірі 604852,41 грн. та судові витрати в розмірі 9072,79 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року узадоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовлено.

14.05.2021 року відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення поцивільній справі, яка протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2021 року передана судді Слюсар Л.П.

В заяві вказав, що в процесі розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, яке було задоволено судом, про що свідчить ухвала суду від 15 вересня 2020 року.

Витрати по оплаті експертизи були покладені на відповідача ОСОБА_1 , які були сплачені останнім, про що свідчить оригінал квитанції АТ КБ «ПриватБанк» за №0.0.1920992320.1 від 26.11.2020 року в сумі 13728,96 грн. та комісія банку в сумі 137,29 грн.

Оскільки в рішенні суду від 01.04.2021 року не відображено питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на проведення судової бухгалтерської експертизи, вважає за необхідне подати дану заяву про ухвалення додаткового рішення по справі. Просив суд: ухвалити додаткове рішення по справі в якому вирішити питання про повернення відповідачу витрат на проведення судової бухгалтерської експертизи в сумі 13728,96 грн. та комісії банку в сумі 137,29 грн., сплачених ним по квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , 0.0.1920992320.2 від 26.11.2020 року.

В судовому засіданні відповідач підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення по справі та просив суд ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Суд, заслухавши відповідача розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно з п.17 ч.2 ст. 197 ЦПК України, в підготовчому судовому засіданні суд з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат по справі.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами ст.ст. 133, 141 ЦПК України витрати на проведення експертизи відносяться до судових витрат.

Відповідно до 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року по цивільній справі за позовною завою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

14.05.2021 року відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення поцивільній справі в якій просив суд вирішити питання про повернення відповідачу витрат на проведення судової бухгалтерської експертизи в сумі 13728,96 грн. та комісії банку в сумі 137,29 грн., сплачених ним по квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , 0.0.1920992320.2 від 26.11.2020 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ні в підготовчому судовому засіданні, ні в судовому засіданні, ні під час судових дебатів не заявлялася вимога щодо відшкодування витрат понесених ним на проведення експертизи, а зазначена заява з долученою квитанцією щодо оплати експертизи, подана ним через місяць після ухвалення рішення по справі, а тому суд не вбачає законних підстав для ухвалення додаткового рішення по справі та вимушений в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись: ст.141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення поцивільній справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст складено 28 травня 2021 року.

Суддя Л.П. Слюсар