Рішення № 97244790, 27.05.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3184/21

2-а/212/23/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання Яцик А.Д., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 №768442 від 01.04.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП серії ДОП18 № 768442 від 01.04.2021 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області Королюк О.С. та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн., а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 01 квітня 2021 року об 11 год. 30 хв. на автодорозі М04 (227 км) Дніпропетровська область. Новомосковський район, він керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» д/з НОМЕР_1 та був зупинений інспектором поліції управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пилипенко О.Д., який повідомив йому про порушення п.8.5.1 Правил дорожнього руху України, а саме, що він начебто здійснив розворот ліворуч перетнувши дорожню розмітку 1.1 ПДР. В подальшому, розгляд справи продовжив інспектор поліції управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Королюк О.C., який склав відносно нього оскаржувану постанову серії ДП018 №768442 від 01.04.2021р.

Позивач вважає, що постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Обставини, наведені у постанові не відповідають фактичним, з огляду на те, що керуючи автомобілем марки «CHEVROLET AVEO» д/з НОМЕР_1 він рухався по автодорозі М04 з м. Павлоград до м. Дніпро, жодних розворотів або поворотів ліворуч або праворуч не здійснював. На його прохання надати будь-які докази його правопорушення, інспектор зазначив, що він не зобов`язаний надавати докази правопорушення під час здійснення розгляду адміністративної справи з огляду на його особисту оцінку та внутрішнє переконання обставин вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.

Будь-яких технічних приладів, на які посилається відповідач у постанові про адміністративне правопорушення, на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може бути взагалі, з огляду на відсутність події адміністративного правопорушення. Позивач був зупинений інспектором поліції Пилипенко, який почав розглядати справу, повідомивши його про дату, час та місце розгляду, але в подальшому розгляд справи продовжив інспектор поліції лейтенант ОСОБА_2 , який в момент його зупинки, в патрульному автомобілі складав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності іншого водія, тобто інспектор поліції Королюк, що склав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно нього, не мав взагалі будь-яких даних на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, що свідчить про упередженість посадової особи, що склала постанову та впливає на належність та допустимість «доказів» на які посилається відповідач.

Позивач вважає, що постанова грунтується на неправильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана помилкова юридична оцінка, неправильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та допущено порушення процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи.

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року позивачу ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків, яка була ним виконана і 27.04.2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року залучено до участі у справі другого відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву, в який просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, просив справу розглядати без його участі, надав відзив, в якому він позовні вимоги не визнав. Вказав, що інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Національної поліції України Коробком О.С. правомірно складено у відношенні ОСОБА_1 оскаржувану постанову з урахуванням норм діючого законодавства, з дотриманням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав відзив, в якому позовні вимоги не визнав. Вважав, що оскаржувана постанова є законною. Працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення. Отже, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, за вчинення якого ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини: позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є не припустимим. В основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення відносно нього оскаржуваної постанови були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху України. З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною, оскільки була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Суд, дослідивши письмові матеріали, з`ясувавши всі обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою інспектора Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Королюк О.С. від 01 квітня 2021 року серії ДП 018 №768442 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 340 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 01 квітня 2021 року о 11 год. 30 хв. на автодорозі М04 (227км.) Дніпропетровської області, Новомосковського району водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1. ПДР України, а саме здійснив розворот ліворуч перетнувши дорожню розмітку 1.1 ПДР, чим порушив пп.8.5.1 п.8.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Вимогами п. 34.1 Правил дорожнього руху України визначено, що горизонтальна дорожня розмітка має таке значення:

1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як встановлено судом з наданого відповідачем відеозапису з нагрудних бодікамер працівників поліції, водія ОСОБА_1 було зупинено одразу після здійснення ним розвороту ліворуч з перетинанням лінії дорожньої розмітки 1.1. Зазначене порушення підтверджено також на відеозаписі пасажиркою, що перебувала у машині позивача, яка пояснила, що водій ОСОБА_1 розвернувся з порушенням лінії розмітки на її прохання, оскільки вони поспішали на допомогу знайомому.

Крім того, з відеозапису також вбачається, що розгляд справи проведений працівником поліції із суворим дотриманням норм закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження правомірності своїх дій, суд вважає їх належними достатніми та допустимими, такими, що доводять провину позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП поза будь-яким розумним сумнівом.

Суд відхиляє твердження позивача щодо відсутності відеофіксації вчиненого ним правопорушення, оскільки постанова складена працівником поліції за результатами вчинення адміністративного правопорушення, яке не було зафіксоване в автоматичному режимі, а отже розгляд справи проведено та постанова складена працівником поліції на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши встановлені судовим розглядом обставини, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, а отже ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243 - 246, 250, 268, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 №768442 від 01.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Д.Власенко