Рішення № 97243473, 28.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/22702/20

Провадження № 2/947/499/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю – секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат позивача ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про розподіл судових витрат, якою просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем на правову допомогу.

В обґрунтування заяви адвокатом позивача, в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України було подано заяви на підтвердження судових витрат на правничу допомогу: заява про розподіл судових витрат від 16.04.2021 року щодо судового збору в розмірі 2102,00 грн. та рахунок фактура щодо оплати правової допомоги в розмірі 15500 грн.; заява про покладення судових витрат на відповідача від 18.05.2021 грн., в якій до вищевказаної суми додатково вказано ще 6000 грн. на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як зазначено у ст. 141 ч. 1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ч. 2 ЦПК України інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)У разі задоволення позову – на відповідача; 2)У разі відмови в позові – на позивача.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.05. 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Тепло та сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 29831,62 грн., інфляційні втрати у розмірі 2660,99 грн., 3% річних у розмірі 1360,27 грн. - відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяв про розподіл судових витрат, про покладення судових витрат на відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст10, 12, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви про розподіл судових витрат від 16.04.2021 року; заяви про покладення судових витрат на відповідача від 18.05.2021 грн., - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 28.05.2021 р.

Суддя Коваленко О. Б.