Ухвала суду № 97243273, 17.05.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1313/21

Провадження № 1-кп/496/383/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участю: секретаря – Стрілець Ж.М.,

прокурора - Сікорського Д.В.,

захисника – Михайлюка М.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області Сікорського Дмитра Віталійовича про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, вища освіта, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло вищезазначене клопотання.

Прокурор свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється в умисному ухиленні від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України.

Так, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу про призначення №79-2 К від 11.10.2004 року та наказу про звільнення №284-К від 15.05.2018 в період з 11.10.2004 року до 15.05.2018 року обіймав посаду директора (генерального директора) Дочірнього підприємства «Інтегровані Логістичні Системи» (далі - ДП «ІЛС»), код ЄДРПОУ 32012483.

ДП «ІЛС» зареєстровано 30.05.2001 рішенням Виконавчого комітету Одеської міської Ради за №325/20, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №256604 від 30.05.2001, серія А00, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 15561200000006367. Підприємство є платником податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, податку з доходів фізичних осіб, ЄСВ, військового збору, індивідуальний податковий номер - 320124815099. Податкова адреса (місцезнаходження) підприємства: Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт - Петербург - Київ - Одеса. Основний вид діяльності: КВЕД 52.10 Складське господарство.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 статуту ДП «ІЛС», затвердженого рішенням від 17.12.2009 року, та зареєстрованого Державним реєстратором Біляївської районної Державної адміністрації Одеської області за №15311070017000060 від 21.12.2009, виконавчим органом товариства підприємства є директор.

Статтею 12 статуту ДП «ІЛС» передбачено, що Підприємство веде облік результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський, податковий облік та статистичну звітність. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладено на Директора та головного бухгалтера підприємства.

ОСОБА_1 , будучи директором ДП «ІЛС», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV був відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

До обов`язків ОСОБА_1 , як директора ДП «ІЛС», входить керування виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю підприємства, окрім того, він відповідає за наслідки прийнятих рішень, а також фінансово-господарські результати його діяльності. Забезпечує виконання підприємством усіх зобов`язань перед державним та місцевим бюджетами.

Також, як на службову особу суб`єкта підприємницької діяльності, в силу покладених та виконуваних ним організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, відповідно до ст.16 Податкового кодексу України в обов`язки ОСОБА_1 входило:

- ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи;

- подача контролюючим органам інформації в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ДП «ІЛС» та виконуючи функції, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, з 11.10.2004 року по 15.05.2018 року, був службовою особою вказаного підприємства. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 є службовою особою у зв`язку з виконанням вищезазначених функцій.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Пунктами 36.1. - 36.3. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платників податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, зі змінами і доповненнями (далі - Закон України №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 1 п.1 ч. 1 статті 4 Закон України №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закон України №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в поєному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закон України №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2,3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (108/95-ВР), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 ст. 7 Закон України №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частиною 5 ст. 8 Закон України №2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності...».

Відповідно до ст. 9 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Основним видом діяльності ДП «ІЛС», є «Складське господарство» - код ВЕД 52.10, тобто відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №237 від 08.02.2012 «Про затвердження Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності» вказаному виду діяльності відповідає 23 клас професійного ризику виробництва, та виходячи із змісту ст.8 Закону України №2464-VІ, до нього встановлюється розмір єдиного внеску - 37,26 % ОСОБА_1 , будучи службовою особою підприємства - директором ДП «ІЛС», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій, діючи в порушення вказаних вище вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність з правильного та своєчасного перерахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, діючи умисно та протиправно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування грошових коштів у великому розмірі, бажаючи їх настання, не сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, чим скоїв умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за таких обставин:

Між ДП «ІЛС» та банківською установою - АБ «Південний», укладено договір про обслуговування зарплатного проекту № 176 від 15.02.2006.

Відповідно до пп. 1.1 та 1.2 п. 1 вказаного договору АБ «Південний» (надалі Банк) відкриває карткові рахунки фізичним особам - працівникам ДП «ІЛС» (надалі Клієнта), та надає послуги із зарахування заробітної плати та інших виплат, дозволених чинним законодавством України, працівникам Клієнта на карткові рахунки (далі КР) на умовах, зазначених у даному Договорі та на підставі наданої Клієнтом платіжної відомості на зарахування заробітної плати працівникам Клієнта (надалі платіжна відомість), завіреної підписами керівника та головного бухгалтера і печаткою Клієнта.

Згідно підпунктів 2.2.1 та 2.2.4 п. 2 вказаного договору АБ «Південний» зобов`язаний: для кожного працівника Клієнта відкрити КР у національній валюті України на підставі переліку працівників, засвідченому підписом керівника і відбитком печатки Клієнта та заяви на відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб; зараховувати на КР працівників Клієнта грошові кошти, не пізніше наступного банківського дня з моменту перерахування Банку коштів і передачі платіжної відомості Клієнта в електронному вигляді й на паперовому носії до Управління платіжних карт Банку.

Згідно підпункту 2.4.2 п. 2 Клієнт має право давати розпорядження Банку гро зарахування коштів на КР працівників Клієнта шляхом надання документів, передбачених пп. 2.2.4 даного Договору та чинним законодавством.

Підпунктом 4.1. п. 4 передбачено, що Клієнт перераховує кошти для зарахування на КР працівників на рахунок № НОМЕР_1 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647.

Так, ОСОБА_1 перебуваючи в офісному приміщенні ДП «ІЛС» за адресою: Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт - Петербург - Київ - Одеса, в період з січня 2011 року по липень 2014 року, щомісячно особисто перераховував безготівкові кошти на рахунок № НОМЕР_1 в АБ «Південний», а також формував та передавав платіжні відомості в електронному виді і на паперовому носії до АБ «Південний» для зарахування заробітної плати працівникам ДП «І ЛС». Відповідно до вказаних платіжних відомостей безготівкові кошти перераховувались на рахунки працівників з призначенням платежу «Зарахування заробітної плати та інших виплат згідно платіжних відомостей» у розмірі що не перевищує мінімальну заробітну плату у вказаний період. З зазначених коптів ОСОБА_1 утримував та сплачував відповідні суми єдиного соціального внеску.

Поряд з тим, ОСОБА_1 , в той же проміжок часу, наприкінці кожного місяця з метою заниження бази нарахування ЄСВ, особисто формував та передавав додаткові платіжні відомості в електронному виді і на паперовому носії, а також перераховував безготівкові кошти на рахунок № НОМЕР_1 в АБ «Південний», але з призначенням платежу «Перерахування коштів на поповнення поточного рахунку з платіжної карти» імітуючи власні поповнення рахунків кожною фізичною особою (працівником ДП «ІЛС») самостійно, чим приховував від оподаткування реальний розмір фонду оплати праці ДП «ІЛС». Вказані перерахування є коштами не облікованої заробітної плати працівників ДП «ІЛС», та з яких ОСОБА_1 не утримував та не сплачував Єдиний соціальний внесок. Загальна сума таких перерахувань (скритого розміру фонду оплати праці) за період з січня 2011 року по липень 2014 року становить 8 028 693,53 грн.

При цьому, з метою ухилення від сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у податкових розрахунках сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб (звіт форми 1-ДФ) поданих до податкового органу у відповідних звітних періодах ОСОБА_1 відобразив факт виплати працівникам ДП «ІЛС» заробітної плати лише у сумі що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати у вказані періоди.

Таким чином, директор ДП «ІЛС» ОСОБА_1 , в період з січня 2011 року по липень 2014 року, в порушення вимог п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п.5 ст. 8, п. 2 п. 8 ст.9 Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», з суми прихованих виплат заробітної плати не нарахував та не сплатив до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 2 991 491,21 грн. (8 028 693,53 грн. х 37,26%).

Відповідно до проведеного економічного дослідження №4 від 02.02.2021 встановлені порушення ДП «ІЛС» вимог п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п.5 ст. 8, п. 2 п. 8 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», в результаті чого заниження ССВ за період січень 2011 року - липень 2014 року, без врахування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, нормативно підтверджується у сумі 2 991 491,21 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.02.2021 №20/6212/13, висновки, викладені в Дослідженні №4 від 02.02.2021 документально та нормативно підтверджуються зібраними матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, директор ДП «ІЛС» ОСОБА_1 , в період з січня 2011 року по липень 2014 року, в порушення вимог п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7, п.5 ст. 8, п. 2 п. 8 ст.9 Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», умисно, шляхом заниження у звітних документах реального розміру фонду оплати праці (бази нарахування ССВ), ухилився від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2 991 491,21 грн., що є великим розміром, так як у 4912 разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

На підставі вищезазначеного, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою підприємства, умисно ухилився від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до Фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 212-1 КК України.

ОСОБА_1 17.03.2021 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України.

Допитаний 17.03.2021 як підозрюваний ОСОБА_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України свою вину визнав повністю та із висновком судово-економічної експертизи №20/6212/13 від 25.02.2021 погодився.

Також зазначив, що збиток спричинений державі сплачений в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №12683 від 24.11.2020, № 9866254 від 11.12.2020 року, №9866419 від 14.12.2020, №6545312651 від 24.12.2020, №12828 від 24.12.2020, №12867 від 12.01.2021, №12920 від 21.01.2021, №12960 від 28.01.2021, №2244 від 23.02.2021, №13018 від 23.02.2021, №13019 від 23.02.2021, №13041 від 25.02.2021 та №2493 від 02.03.2021 року на загальну суму 2 991 491,21 грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області Сікорський Д.В. просив суд клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності, пояснивши, що заборгованість ним погашена у повному обсязі. Також вказав, що суть повідомленої підозри йому зрозуміла, фактичні обставини, викладені у підозрі він не оспорює, повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України. Крім того, повідомив, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, а також те, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою.

Захисник Михайлюк М.С. у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора просив задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження з підстав, передбачених ст. 284 КПК України.

Так, ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 3 КК України до законодавства України про кримінальну відповідальність віднесений, зокрема, Кримінальний кодекс України.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 4 ст. 212-1 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Судом встановлено, що шкода заподіяна державі, у вигляді несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 2 991 491,21 грн., відшкодована ОСОБА_1 у повному обсязі до винесення повідомлення про підозру та притягнення його до кримінальної відповідальності, що підтверджується платіжними дорученнями №12683 від 24.11.2020, № 9866254 від 11.12.2020 року, №9866419 від 14.12.2020, №6545312651 від 24.12.2020, №12828 від 24.12.2020, №12867 від 12.01.2021, №12920 від 21.01.2021, №12960 від 28.01.2021, №2244 від 23.02.2021, №13018 від 23.02.2021, №13019 від 23.02.2021, №13041 від 25.02.2021 та №2493 від 02.03.2021 року на загальну суму 2 991 491,21 грн.

Отже, відповідно до ст. 44, ч. 4 ст. 212-1 КК України ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до повідомлення про підозру та притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 правильно розуміє і не оспорює формулювання повідомленої йому підозри та правову кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 212-1 КК України, у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, а відтак, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції підозрюваного.

Також судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 в повному обсязі розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка є нереабілітуючою.

Крім того, вказаний злочин підозрюваний ОСОБА_1 скоїв вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Положеннями ч. 1 ст. 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Таким чином, діяння, які поставлено підозрюваному ОСОБА_1 в провину, дійсно мали місце і отримали правильну кримінально-правову оцінку.

Оскільки визначені кримінальним законом умови виконані та їх правильність не викликає сумнівів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 284, 285, 288 КПК України, ст. ст. 44, 212-1 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 44, ч. 4 ст. 212-1 КК України, кримінальне провадження № 32019160000000041 від 14.05.2019 року - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 25 травня 2021 року о 10:00 годинні.

Суддя В.М. Буран