Рішення № 97241150, 25.05.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 травня 2021 року Справа № 903/203/21

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання – Коваль Олександр Миколайович

за відсутності учасників судового процесу у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/203/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Волинської філії ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про стягнення 44545,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Волинської філії ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»" про стягнення 42349,42 грн.

19.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Негабарит-Сервіс” надіслало на адресу суду позов до Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Волинської філії ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” про стягнення 44545,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ухвалою суду від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подав до суду наступні документи:

-клопотання від 12.04.2021, яким долучив докази про направлення третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- клопотання від 12.04.2021, яким долучив висновок експерта за результатами автотоварознавчого дослідження №287 від 05.03.2021;

- заяву від 20.04.2021, в якій просить стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідача направив відзив на позовну заяву, в якому просить поновити строк для подачі відзиву, приєднати до матеріалів справи: копію страхового акта №175/037/006672/20/1, копію платіжного доручення №12332 від 17.03.2021р., копію заяви про страхове відшкодування, копію звіту про оцінку транспортного засобу №21/4142 від 12.01.2021р.,копію довіреності та документи, що підтверджують надіслання заяви та доданих до неї доказів іншим учасникам справи. У відзиві відповідач посилаючись на відповідні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , зазначає, що здійснив виплату страхового відшкодування у повному обсязі сплативши кошти у сумі 22290,11грн., оскільки відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу №21/4142 від 12.01.2021р. вартість відновлювального ремонту становить 29407,30грн. від якої відняв податку на додану вартість у сумі 4517,19грн. та франшизу у сумі 2600грн., відтак, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

20.05.2021 представник позивача направив до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити.

У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, однак належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується рекомендованим дорученням поштового відправлення №4500101241855.

Оскільки неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників, за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

17.12.2020 на вулиці Володимирській 105 у в місті Ковелі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Mercedes-Benz E270 д.н.з НОМЕР_1 та автомобіля Mercedes-Benz S350D д.н.з НОМЕР_2 .

В результаті ДТП автомобіль Mercedes-Benz S350D д.н.з НОМЕР_2 ., який зареєстрований за ТзОВ «Негабарит Сервіс» згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 14.03.2019р. - зазнав пошкоджень.

ТзОВ «Негабарит-Сервіс» звернулося до Волинського обласного управління ПрАТ «УПСК» із заявою про страхове відшкодування повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду.

З Постанови Ковельського міськрайонного суду від 24.02.2021р. у справі №159/6619/20 вбачається, що дане ДТП сталося з вини водія автомобіля Mercedes Benz E270 д.н.з НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, скоїв зіткнення з автомобілем ТОВ «Негебарит-Сервіс» у зв`язку із чим ОСОБА_1 визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності. Дана постанова суду набрала законної сили - 10.03.2021р.

Згідно ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 ,, який керував на момент вчинення ДТП автомобілем Mercedes Benz E270 д.н.з НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0226579 від 28.04.2020р. Страхова сума за шкоду заподіяну майну згідно полісу становить 130 000грн, франшиза 2600грн., строк дії полісу з 28.04.2020 по 27.04.2021.

18.12.2021р. Волинське обласне управління ПрАТ «УПСК» отримало від ТзОВ «Негабарит - Сервіс» заяву про страхове відшкодування.

Згідно виписки банку слідує, що 16.03.2021р. Відповідач перерахував на користь Позивача кошти у сумі 22290,11грн.

Проте, 17.02.2021 між ТзОВ «Негабарит Сервіс» та ПП «АС Експерт» укладено договір №287 від 17.02.2021р. про надання платних послуг з проведення експертизи (дослідження) колісних транспортних засобів.

Згідно п.п 1.1 договору визначено, що виконавець за завданням замовника зобов`язується провести експертизу (дослідження) колісних транспортних засобів , а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу у порядку і розмірах, визначених договором та нормативно-правовим актами, які регламентують надання послуг експертам, відповідно до наказу МЮУ від 27.02.2019 №607/5.

Відповідно до п.п 1.3 даного договору передбачено, що для надання послуги замовник подає виконавцю транспортний засіб маркиBenz модель S350 D державний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , що належить замовнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 14.03.2019р.

Згідно п.п 1.3 договору визначено, що вартість послуги визначається відповідно до наказу МЮУ від 27.02.2019 №607/5.

В позовній заяві позивач доводить, що замовлення ним спеціальних експертних досліджень автомобіля зумовлено виключно недостатністю коштів для здійснення відновлювального ремонту отриманих зі сторони відповідача, а тому останній звернувся до офіційного дилера Mercedes-Benz ПАТ «Волинь-Авто» де за участю представника Відповідача та Позивача було здійснено огляд автомобіля .

Дана експертиза була виконана судовим експертом Стасюком Олександром Володимировичем (свідоцтво № 980 від 07.04.2006, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), яким за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження було складено висновок експерта № 287 від 05.03.2021р.

Як слідує із висновку №287 експертного автотоварознавчого дослідження від 05.03.2021р., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіляBenz S350D, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 складає 83322,13грн., вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 140221,00грн.

Як встановлено, відповідач сплатив 22290,11грн. страхового відшкодування, внаслідок скоєного ДТП з вини ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, ТзОВ «Негабарит-Сервіс» звернувся з позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та просить достягнути 44545грн. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоду. Така особа відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю або майну потерпілого.

Згідно ст.22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0226579 від 28.04.2020р., транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю позивача, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (Відповідачем), ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 130 000 грн., строк дії полісу з 28.04.2020р. по 27.04.2021р.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mercedes-Benz E270 д.н.з НОМЕР_1 є винним у скоєнні ДТП у зв`язку із чим його притягнено до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки позивачу, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АР 0226579.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач не узгоджував із ТзОВ «Негабарит-Сервіс» розміру відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та одноосібно прийняв рішення про виплату 22290,11 грн. на підставі заяви про страхове відшкодування та Звіту №21/4142 від 03.02.2021р. про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу.

Відповідач отримав заяву про страхове відшкодування 18.12.2021р., огляд пошкодженого автомобіля здійснив 12.01.2021р., тобто із порушенням встановлених строків.

Положенням п.34.2. ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. встановлено, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (п.34.3 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім цього у Звіті про визначення вартості матеріального збитку зазначається, що він був складений за результатами обстеження пошкодженого автомобіля 12.01.2021р. за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська 145 (ПрАТ «Волиньавто»), в присутності кого проводилося обстеження – не вказано. Суд критично оцінює даний Звіт оскільки він складений суб`єктом оціночної діяльності, одноосібно, без участі представників сторін та без проведення належного огляду. З Протоколу огляду транспортного засобу вбачається, що графа особи присутні при огляді – незаповнена. Відтак даний Звіт не може відображати повного переліку запчастин та матеріалів, що потребують ремонту (заміни) та коректної вартості відновлювального ремонту станції технічного обслуговування в даному випадку офіційного дилера Mercedes-Benz –ПрАТ «Волинь-Авто».

Позивач вказує, що результаті ДТП автомобіль ТОВ «Негабарит-Сервіс» отримав механічні пошкодження в задню частину у зв`язку із чим потребував детального дефектування із частковим розбиранням для визначення характеру пошкоджень та обсягу проведення відновлювальних робіт.

Наказом Фонду державного майна № 142/5/2092 від 24.11.2003р. затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі- Методика), що встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки.

Згідно п.8.5.13 Методики - якщо виявити дефекти на прихованих частинах складників неможливо при візуальному методі обстеження КТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого КТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які знаходяться у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем у дослідженні. До вартості відновлювального ремонту можуть бути включені витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо). Положенням п.5.4. Методики передбачено перелік документів, що надаються оцінювачу (експерту) для виконання оцінки, серед яких, рахунок на проведення ремонтних робіт зі спеціалізованої станції технічного обслуговування та дані дефектування діагностики.

Положенням п.5.7 Методики - після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження (п.5.1. Методики).

Суд звертає увагу, що на примітку до Протоколу огляду від 12.01.2021р. до Звіту про визначення вартості матеріального збитку 12.01.2021р. в якій оцінювач зробив застереження про те, що можливі приховані недоліки, що будуть виявлені під час проведення ремонту про що слід повідомити додатково.

Висновок експерта №287 від 05.03.2021р. є більш повним оскільки характер пошкоджень визначено за результатами зняття та часткового розбиранням заднього бампера та відображає вартість нормо-години ремонтних робіт профільної станції технічного обслуговування для даної марки автомобіля.

З даного приводу Верховний суду у постанові від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом в якому зазначається можлива, але не кінцева сума.

Крім того, в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.07.2018 по справі №924/657/17 визначено, що розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру повинні виходити з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування.

Висновком №287 експертного автотоварознавчого дослідження від 05.03.2021, встановлено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіляercedes-Benz модель S350D, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 в сумі 83322,13грн. Враховуючи податок на додану вартість, франшизу та часткове погашення відповідачем страхового відшкодування в сумі 22290,11грн. , вимога позивача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 44545грн. підставна та підлягає до стягнення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3775,42 грн. витрат на проведення досліджень з визначення розміру збитків, що підтверджується Договором №287 від 17.02.2021р. між ТзОВ «Негабарит Сервіс» та ПП «АС Експерт», Актом прийому-передачі від 02.03.2021, рахунком № 287 від 17.02.2021, платіжним дорученням про оплату. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3775,42 грн. витрат на проведення досліджень з визначення розміру збитків є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн.

На підтвердження понесених витрат надано Договір про надання правової допомоги №2 від 02.01.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АС №1017956, посвідчення адвоката серія ВА №1175 на ім`я Коляда Д.І. Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021р. та платіжне доручення подав платіжне доручення №9215 від 13.04.2021 на суму 6000,00 грн.

Згідно ст.16 ГПК України – учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно зі ст.123 ГПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 ст.129 ГПК).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При цьому ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу Відповідач не заперечує, суд дійшов висновку про задоволення витрат на правову допомогу у сумі 6000грн.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (45034, Ковельський р-н., смт.Люблинець, вул. Заводська 7А, код ЄДРПОУ 37707423 ) 44545грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, 3775,42 грн. витрат за проведення експертизи, 2270 грн. витрат по сплаті судового збору та 6000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.05.2021.

Суддя І. О. Гарбар