Вирок № 97238245, 28.05.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/61/21

Провадження № 1-кп/209/187/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Кулік О.О.,

за участю прокурора Архарова Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12020040160001485 відносно обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійну-технічну освіту, працює в ТОВ «Інтерспецмаркет» водієм, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не був засуджений,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.11.2020 року приблизно о 17 годині 10 хвилин, у темний час доби, при включеному міському електроосвітленні, керуючи технічно справним автобусом «MAN А21», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Інтерспецмаркет», рухався по проспекту Металургів в м. Кам`янське Дніпропетровської області з боку бульвару Героїв в напрямку бульвару Будівельників зі швидкістю до 30 км/год.

При русі по проспекту Металургів в м. Кам`янське Дніпропетровської області водію ОСОБА_1 при виявленні пішохода, що рухається зліва направо за напрямком руху транспортного засобу та наближається до смуги його руху, необхідно було вжити заходи для зниження швидкості аж до зупинки автобусу або безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода, тобто він повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху Україну.

Однак, в порушення вимог вищевказаних пунктів «Правил дорожнього руху України», водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автобусом «MAN А21», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи на прямій ділянці дороги, проявляючи злочинну недбалість, своєчасно виявивши на смузі руху керованого ним транспортного засобу пішохода, який наближався до його смуги для руху та маючи об`єктивну можливість застосувати гальмування або здійснити безпечний об`їзд пішохода, продовжував керування автобусом, не змінюючи його параметрів руху, та допустив контактування з пішоходом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався зліва направо за напрямком руху транспорту.

В результаті даного ДТП пішоходу ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті.

У прямому причинному зв`язку з вчиненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило настання суспільно-небезпечних наслідків, в результаті чого настала смерть потерпілого ОСОБА_4 , знаходиться грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнається судом винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та надав показання про те, що він 11 років працює водієм автобуса в ТОВ «Інтерспецмаркет». За ним закріплений автобус «MAN А21», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він перевозить пасажирів по маршруту № 17 в м. Кам`янське. 09 листопада 2020 року він працював на маршруті з 04.00 години, робоча зміна повинна була закінчитися о 19.00 годині. В цей день приблизно о 17 годині 10 хвилин він керуючи вказаним автобусом, рухався по проспекту Металургів в м. Кам`янське з боку 4-го мікрорайону в напрямку магазину «Сонячний». Зі сторони магазину «АТБ», що знаходиться по проспекту Металургів, поза зустрічних автомобілів, вийшов чоловік, який рухався через дорогу, по якій він їхав, зліва направо відносно напрямку його руху. На дворі вже було темно, зустрічні автомобілі рухалися з включеним світлом фар. Тому він побачив пішохода на середині проїзної частини дороги в районі переривистої розмітки, що розділяє зустрічні напрямки руху, приблизно за 1,5 метра від його автобуса. Пішохід переходив проїзну частину там, де немає пішохідного переходу, приблизно за 70 метрів від перехрестя, з якого автобус під його керуванням повертав ліворуч на проспект Металургів. Швидкість руху автобуса була приблизно 30 км/год. Він загальмував, але лівим боковим дзеркалом заднього виду автобуса було заподіяно удар в голову пішохода, від чого він впав. Він зупинив автобус, включив аварійну сигналізацію, вибіг з автобуса та побачив, що пішохід втратив свідомість, в місці удару від дзеркала знаходиться синець, а від удару об асфальт пішохід розбив голову, від чого на асфальті була кров. Він підняв голову пішохода, потім опустив і поклав його. Після цього зателефонував до «Швидкої допомоги» та до поліції. Пасажири автобуса сказали, щоб він не займав потерпілого. Приблизно через 10 хвилин потерпілий прийшов до тями, став щось нерозбірливо казати, потім приїхав автомобіль «Швидкої допомоги» і потерпілого забрали до 8-ї лікарні. Поліцейські, що прибули на місце ДТП, склали схему ДТП, оформили протокол. Автобус відігнали на штрафний майданчик Кам`янського районного управління поліції. Його повезли до 1-ї міської лікарні для перевірки на стан алкогольного сп`яніння. Наступного дня він поїхав до 8-ї Кам`янської лікарні, але потерпілого там вже не було, бо його відправили до обласної лікарні в м. Дніпро. Коли він приїхав у обласну лікарню, лікар повідомив йому, що потерпілий знаходиться у тяжкому стані. Він, за наданим в лікарні списком, купив необхідні ліки та медичні матеріали для лікування потерпілого та залишив свій номер телефону. Через два дні йому зателефонували та повідомили, що потерпілий ОСОБА_4 помер. Він допоміг сестрі потерпілого – ОСОБА_2 поховати ОСОБА_4 , передавши їй 18000 грн. ОСОБА_2 не має до нього ніяких претензій. Йому невідомо, чи була в ОСОБА_4 сім`я, діти. У скоєному він щиро кається, просить вибачення у потерпілої. 32 роки він працює водієм і ніколи не скоював ДТП. Іншої професії він не має, а його зарплата водія є єдиними доходом сім`ї. Просить не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами.

За клопотанням прокурора, зі згоди обвинуваченого ОСОБА_1 та, потерпілої ОСОБА_2 , на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд ухвалив недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та потерпіла зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також учасникам судового розгляду роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам їх скоєння, викладеним у обвинувальному акті, суд вважає доведеним, що він вчинив інкримінований йому злочин при зазначених вище, встановлених у судовому засіданні обставинах.

Інші докази судом не досліджувалися.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно ст. 65 КК України, суд враховує обставини і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який, згідно матеріалів кримінального провадження та досудової доповіді органу пробації, раніше не засуджувався, працює водієм в ТОВ «Інтерспецмаркет» з 23 січня 2013 року по теперішній час, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , є його щире каяття, добровільне відшкодування потерпілій завданої матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, судом е встановлено.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд вважає можливим не призначати обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки раніше він не порушував ПДР, 32 роки працює водієм, інших професій не має, а його зарплата водія є єдиним доходом сім`ї.

Враховуючи обставини і тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують його покарання, досудову доповідь органу пробації, згідно висновку якої ризик повторного вчинення ним кримінального правопороушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, оцінюються як низькі, а його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк і не становить небезпеки для суспільства, суд вважає можливим, згідно ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням та покладенням на нього обов`язків в період іспитового строку, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлявся.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави понесені у кримінальному провадженні процесуальні витрати на залучення експертів.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно пунктів 1, 2 ч. 1 та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 в період іспитового строку обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадження на проведення судових експертиз в сумі 2615,20 грн.

Визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020040160001485, автобус «MAN А21», державний номерний знак НОМЕР_1 , -передати за належністю ТОВ «Інтерспецмаркет».

Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію вироку негайно надати прокурору та обвинуваченому.

Суддя Г.А. Байбара.