Ухвала суду № 97237391, 24.05.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1766/2021

Справа № 243/4922/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Сінегрія – БТ» заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

19 травня 2021 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Сінегрія – БТ» заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, моральної шкоди.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, за правилами частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до ТОВ «Сінегрія – БТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Згідно із висновками наведеними в постанові ВСУ у справі № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю Українита статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім цього, позивачем висунуто вимогу про стягнення моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати. Щодо вказаної вимоги, то судом зазначається, що вона не є за своєю суттю вимогою про стягнення заробітної плати, або поновлення на роботі, а також не є вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Виходячи з аналізу ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звернення до суду із вимогою про стягнення моральної шкоди завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати, а також із вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, що не входить до заробітної плати, на даний час не звільняє позивача від сплати судового збору.

Крім того, судом не вбачається і інших підстав, передбачених ЗУ «Про судовий збір», за якими судовий збір взагалі не справляється, або позивач міг бути звільнений від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є вимогами майнового характеру, то відповідно до приписів чинного законодавства позивачем повинен бути сплачено судовий збір у розмірі встановленому діючим законодавством.

При цьому, за приписами статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У зв`язку із наведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити в цій ухвалі, що позивач не позбавлений права звернення до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, з підстав наведених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. У відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

За змістом частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п.п. 1 п.1 ч. 2 вказаної статті, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як видно із представленого суду позову позивач просить стягнути 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди, суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку позивач попередньо не визначає, зважаючи на те, що жодних документів про заробітну плату відповідачів йому не представлено.

За таких обставин, з огляду на надані суду матеріали справи, суд виходить с того, що ставка судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку та моральну шкоду становить мінімальний розмір, визначений ЗУ "Про судовий збір".

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року становить – 2270 грн. 00 коп..

З огляду на викладене, , розмір судового збору за подання до суду даного позову, за кожну з немайнових вимог становить - 908 грн. 80 коп..

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Суд зазначає, що вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та відповідно до ст. 6 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, не є перешкоджанням доступу до правосуддя, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення судового збору судом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити в цій ухвалі, що позивач не позбавлений права звернення до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України, за якими суд, з урахуванням майнового стану позивача, може прийняти відповідне рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175 - 177 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Сінегрія – БТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, моральної шкоди – залишити без руху та надати позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду:

- документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі – 908(дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. якщо документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відсутні.

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на рахунок отримувача Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,код отримувача (код за ЄДРПОУ)37967785, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA598999980313111206000005658, код класифікації доходів бюджету 22030101.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачці.

Роз`яснити в цій ухвалі, що в разі перебування позивача у скрутному матеріальному положенні, він має право подати відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», про що надати відповідні докази.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич