Рішення № 9723605, 31.05.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2-53/10

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача завідуючого Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» Нестеренка Івана Серафимовича, Черкаської обласної ради, ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу, виплаті заробітної плати та стягнення моральної шкоди, суд

встановив :

Позивач ОСОБА_1 предявила у суд даний позов і просить:

1.Поновити її на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу.

2.Виплатити їй заборговану заробітну плату з належними індексаціями та компенсаціями.

3.Стягти з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.09 року до дня поновлення.

4.Стягти з відповідача середній заробіток за час переведення її на тимчасову роботу з 3.06.08 року по квітень 2009 року.

5. Стягти з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн..

Свій позов позивачка обґрунтовує тим, що з 1993 року працювала на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області». 20 жовтня 2009 року була звільнена у звязку з припиненням господарсько-фінансової діяльності підприємства. Дане звільнення вважає незаконним.

Після закінчення розгляду справи по суті позивачка уточнила свої вимоги і просить:

1.Поновити її на посаді провізора рецептурно-виробничого відділу.

2.Виплатити їй заборговану заробітну плату за період з травня 2009 року по 20 жовтня 2009 року в сумі 4097 грн.82 коп. з належними індексаціями та компенсаціями.

3.Стягти з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.09 року до дня поновлення в сумі 6662 грн. 31 коп..

4.Стягти з відповідача середній заробіток за час переведення її на тимчасову роботу з 3.06.08 року по квітень 2009 року в сумі 1458 грн. 20 коп..

5.Стягти з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн..

До якого саме відповідача предявлені вимоги, позивачка конкретно пояснити нічного не змогла, як і конкретніше уточнити їх письмово, пояснивши, що це повинен визначати сам суд. Моральну шкоду позивачка просить стягнути порівну з Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» і Черкаської обласної ради, яка являється власник підприємства і яка не вживала ніяких заходів до недопущення порушень трудового законодавства.

Представник відповідача Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» і третя особа на стороні відповідача завідуючий КП Нестеренко І.С. повідомлені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, в суд не зявилися, причини неявки суду не повідомляли.

Представники відповідачів Черкаської обласної ради, ліквідаційної комісії Комунального підприємства Денжанська О.С. і Праведник О.П. у перші судові засідання зявилися, вимоги позивача не визнали повністю посилаючись на те, що обласна рада не може бути відповідачем, оскільки позивачка з нею не перебувала у трудових відносинах і не несе відповідальності за зобовязання КП. Крім того, позивачка поновлена на посаді, а тому відсутній предмет спору. В наступні судові засідання не зявилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У суді встановлено, що 20 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 наказом №55 звільнена з посади провізора Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» у звязку з припиненням господарської-фінансової діяльності підприємства.

11 листопада 2009 року прокурором Корсунь-Шевченківського району на зазначений наказ був винесений протест про скасування його та приведення у відповідність до діючого законодавства.

11 листопада 2009 року наказом №56 протест прокурора був задоволений.

Тобто, спір про поновлення позивачки на посаді провізора відсутній, а тому позовні вимоги, що стосуються поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.10.09 року до дня поновлення задоволенню не підлягають. Ствердження позивачки, що не ознайомлення її з наказом №56 є не поновлення її на посаді, суд вважає помилковими.

Позовна вимога стосовно стягнення з відповідача середнього заробітку за час переведення її на тимчасову роботу з 3.06.08 року по квітень 2009 року в сумі 1458 грн. 20 коп. також не підлягає задоволенню, оскільки позивачка її взагалі у позові не обґрунтувала і в суді не уточнила.

В той же час, позовні вимоги в частині стягнення заборгованої заробітної плати і моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в силу наступного.

Так, згідно ст.ст.94,115 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу і виплачується така плата працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ч.4 ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Така норма викладена і в ст.22 Закону України «Про оплату праці» як гарантія дотримання прав щодо оплати праці.

Як встановлено в суді і не заперечують сторони, позивачка перебуває у трудових відносинах саме з

Комунальним підприємством «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області»,яке заборгувало їй заробітну плату станом на 01 жовтня 2009 року за період з серпня 2008 року по вересень 2009 року в сумі 2275 грн. 39 коп.. Даний розрахунок заборгованості наданий головою ліквідаційної комісії у встановленому законом порядку, а тому є належним та допустимим доказом. Розмір же заборгованості наданий позивачкою на суму 4097 грн.82 коп., суд до уваги не бере, оскільки позивачка його не обґрунтувала, пославшись лише на застосування при розрахунку розміру свого посадового окладу відповідно до штатного розкладу.

А тому, підлягає стягненню саме сума заборгованої заробітної плати в розмірі 2275 грн. 39 коп..

Суд вважає, що діями даного відповідача позивачці була завдана моральна шкода, оскільки відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України така шкода стягується у разі, якщо порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації його життя. ОСОБА_1 пояснила суду, що моральна шкода полягає в тому, що вона і її малолітній син хворіють і із-за відсутністю коштів вони не мають можливості повноцінно харчуватися, лікуватися та оздоровлювати дитину. Від цього морально переживає, постійно хвилюється, а тому зверталася за медичною допомогою в районну лікарню. Це все призводить до моральних страждань.

Враховуючи розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір стягнутої заборгованої заробітної плати, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 2000 грн.. Підстав для стягнення моральної шкоди з Черкаської обласної ради не має, так як вона являється власником підприємства і ніяких порушень трудового законодавства стосовно позивачки не допустила.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Строки предявлення позову не пропущені.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, тільки уточнив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

При частковому задоволенні позову, то суд стягує з відповідача Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» у доход держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. від оплати якого позивач звільнений, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.. Інші судові витрати передбачені ст.79 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 27,31,57,58,59,60,61,88,169,197,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 94,97,98,115, 233 ч.2, 237-1 КЗпП України, ст.22 Закону України «Про оплату праці» , ст.129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд

вирішив :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача завідуючого Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» Нестеренка Івана Серафимовича, Черкаської обласної ради, ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу, виплаті заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека №97 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області вул. Леніна,21 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 невиплачену заробітну плату станом на 01 жовтня 2009 року за період з серпня 2008 року по вересень 2009 року в сумі 2275 грн. 39 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн.; у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. і на користь ГУДКУ у Черкаській області р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області МФО 854018 код 22809021 код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що з повним рішенням суду вони зможуть ознайомитися 31 травня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - підпис