Вирок № 9723579, 03.06.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №1-30/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретарів Порпленко Л.Є.,Резніченко І.М.

прокурора - помічника прокурора району юриста другого класу Павленка В.В.

захисника - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

перекладача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_2 громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, невійськовозобовязаного, не судимого, обраний запобіжний захід тримання під вартою

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5 14 червня 2008 року о 02 год., знаходячись в приміщенні окремої кімнати для відпочинку нічного бару «Авіста», розташованого по вул. Леніна,106 в смт. Лисянка Черкаської області, де спільно з візуально знайомим йому ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного спяніння, спілкувались між собою в компанії з двома добре їм знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8. В процесі спілкування між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник конфлікт, в динаміці розвитку якого, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_5 за верхній одяг та наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя. Після чого, ОСОБА_5, захищаючи від дій ОСОБА_6 своє життя і здоровя, умисно спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а саме спричинив останньому чисельних ударів руками по голові, обличчю і тулубу. Коли потерпілий ОСОБА_6 впав на підлогу, підсудний ОСОБА_5 перестав наносити йому удари і вийшов з кафе-бару на подвіря. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 повернувся в окрему кімнату даного кафе-бару, де сів за стіл і почав серветками витирати кров зі свого обличчя. В цей час до цієї кімнати повернувся ОСОБА_5, щоб забрати ОСОБА_9 та йти додому. Потерпілий ОСОБА_6, побачивши його, підбіг до підсудного і наніс удар кулаком в обличчя внаслідок чого вибив останньому два зуби. Проте ОСОБА_5, знову намагаючись захиститись від дій ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, умисно наніс у відповідь ОСОБА_6, потужного удару кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу та втратив свідомість. Помітивши втрату свідомості потерпілим ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_9 переніс потерпілого в кабінку на диван, де діючи з метою приведення ОСОБА_6 до свідомості, вилив на обличчя останнього залишки вина, яке знаходилося поруч на столі в пляшці. В процесі спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, останньому було нанесено не менш двадцяти ударів тупими предметами, з яких не менше восьми в область голови і обличчя, у вигляді забійної рани в ділянці правого ока; синців навкруги лівого і правого очей, які розповсюдилися на праву скроню і праву акулову ділянку; забійних ран на внутрішніх поверхнях верхньої та нижньої губ, саден на підборіддя, носі, нижній щелепі справа, правому плечі, правій кисті і правому передпліччі, правому і лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та травматичного субарахноїдального крововиливу; суцільного крововиливу під мякі мозкові оболонки на всіх поверхнях півкуль мозку; крововиливів під мякі покрови лівої і правої скронево-тімяних ділянок, які згідно висновку судової експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і внаслідок отримання яких настала смерть потерпілого.

Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_5 вину свою в предявленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України визнав частково посилаючись на те, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року, близько 01 год., він разом з ОСОБА_9 прийшов у бар «Авіста», що розташований в смт. Лисянка Черкаської області. Оскільки вільних місць в залі не було, він пройшов до однієї з вільних кімнат (кабінки). Там знаходилися ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,які пили вино. Він з дозволу і на запрошення присутніх присів за стіл, так як знав ОСОБА_7 та ОСОБА_8. В руках у нього була пляшка безалкогольного пива. Через деякий час ОСОБА_6, який був в стані алкогольного спяніння, став ображати його нецензурною лайкою та вимагати купити для всіх присутніх вино, кинувши при цьому на стіл пять грн. Із змісту образ він зрозумів, що останній відноситься до нього як до «раба», «найманця». На це він запропонував ОСОБА_6 самому купити вино, сказавши що сам дасть йому десять грн.. Після цього, ОСОБА_6, продовжуючи ображати його нецензурною лайкою, запропонував вийти з кабінки «розібратись». Він встав із-за столу і вийшов у коридор, а ОСОБА_6 пішов за ним, зачинивши двері кабінки. В коридорі він відчув удар у скроню, який ззаду наніс йому ОСОБА_6. Повернувшись до нього обличчям, він отримав другий удар в обличчя. Після цього, він став захищатись і хаотично наніс 3-4 удари ОСОБА_6 в різні частини тіла, від яких той упав на підлогу. Потім він вийшов з бару і став шукати ОСОБА_9 щоб йти додому спати. ОСОБА_6 в цей час залишився лежати на підлозі у коридорі бара. Через 10-15 хв. він знову повернувся у кабінку за ОСОБА_9, який розмовляв із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Коли він знаходився позаду ОСОБА_9, ОСОБА_6 різко піднявся і наніс йому удар кулаком в обличчя, вибивши два зуба на нижній щелепі. Після цього, він схопив ОСОБА_6 за руку і витягнув його в коридор, де останній впав на підлогу. Коли до нього підійшов ОСОБА_9, вони разом підняли ОСОБА_6 з підлоги і поклали його на диван в кабінці. Помітивши, що останній втратив свідомість, він вилив йому на голову вино з пляшки, яка стояла на столі, так як води поруч не було. Потім він пішов додому спати. По дорозі нікуди не заходив, нікого не зустрічав. Близько, 05 год. ранку йому передзвонив на мобільний телефон ОСОБА_9 і повідомив, що його в приміщенні готелю чекають працівники міліції. Не перевдягаючись, він прийшов у готель. Там працівники міліції вилучили в нього одяг, в якому він був у барі. Крім того, підсудний ОСОБА_5 показав, що того вечора він алкогольні напої не вживав, випив лише безалкогольне пиво, оскільки вранці мав їхати автомобілем в рейс. Наміру заподіяти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому не мав, а лише оборонявся від останнього.

Вина підсудного ОСОБА_5 стверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона постійно проживала разом із своїм сином ОСОБА_6. Син був розлучений і періодично зустрічався із ОСОБА_11. Стосунки сина вона не підтримувала, оскільки ОСОБА_7 перебуває у шлюбі з іншим чоловіком. Крім цього, в неї є інший син ОСОБА_12, який проживає окремо в Російській Федерації. 14 червня 2008 року їй повідомили, що в барі «Авіста» було вбито її сина. Під час розслідування даної справи органами міліції вона довідалася, що вбивство сина скоїли жителі смт. Лисянка ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які після вчиненого намагалися вивезти труп на автомобілі «таксі» під керуванням ОСОБА_10 за межі селища і сховати його. Вважає, що її сина вбили по «заказу» ОСОБА_7. Повідомити джерело отримання таких даних з метою перевірки, вона суду не змогла посилаючись на те, що вона знає,що саме так і було;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року вона разом з потерпілим ОСОБА_6 перебувала в барі «Авіста», що розташований в смт. Лисянка. До бару вони випили дві пляшки вина і були добре напідпитку. Через деякий час ОСОБА_6 запросив у кабінку ОСОБА_8 і вони всі разом продовжили вечір. Далі в кабінку, де вони сиділи, з їхнього дозволу зайшов ОСОБА_5 в руках у якого була пляшка безалкогольного пива. Поведінка його була привітна, нахабства в його діях не було. Згодом ОСОБА_6 став нецензурно виражатися на адресу ОСОБА_5, вимагати від нього купити пляшку вина та кинув йому пять гривень. Потім ОСОБА_6 запропонував вийти ОСОБА_5 в коридор і вони вийшли, між ними відбулася бійка. Самої бійки вона не бачила, оскільки ОСОБА_6, виходячи з кабінки, зачинив за собою двері. Вона лише чула звук ударів, а коли вийшла у коридор, то побачила, що ОСОБА_6 лежав на підлозі. Далі вона покликала ОСОБА_9, щоб той розібрався. Він прийшов і разом з ОСОБА_5, посадили ОСОБА_6 на лавочку і витерли йому кров, яка текла у нього із носа. Потім ОСОБА_6 різко підвівся із місця і вдарив ОСОБА_5 в ніс, на що ОСОБА_5 різко взяв його за руку і потягнув в коридор, і той впав на підлогу. Потім вона вибігла на вулицю, щоб викликати міліцію, а коли повернулась то побачила, що померлий лежав на лавочці. Весь конфлікт виник з вини ОСОБА_6 і ніхто крім ОСОБА_5 його не бив. Під час досудового слідства давала інші показання тому, що перебувала у стресовому стані, а слідчий неправильно записав їх у протокол допиту. Протокол вона підписала не читаючи;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року вона перебувала у барі «Авіста», де відмічали День медичного працівника. Там же вона зустрілася із ОСОБА_7 і ОСОБА_6. Останній запросив її до себе в кабінку та запропонував випити вина. За столом ОСОБА_6 вихвалявся про наслідки перевірки районної лікарні органами КРУ, де він працював. Потім на запрошення ОСОБА_7 в кабінку зайшов ОСОБА_5. Згодом ОСОБА_6 став говорити ОСОБА_5, щоб він купив вино, але він не став цього робити і продовжував сидіти за столом. Після цього, потерпілий ОСОБА_6 кинув на стіл йому пять гривень і став в образливій формі вимагати купити вина. ОСОБА_5 відмовився від цього і став вимагати припинити образи. Після цього ОСОБА_6 вийшов з кабінки, а коли повернувся, то приніс із собою вино. Потім він нецензурною лайкою, став виганяти ОСОБА_5 з кабінки, а потім схопив ОСОБА_5 за одяг і став витягати його в коридор. Коли за ОСОБА_6 зачинилися двері, вона почула звуки бійки. Вийшовши у коридор вона побачила, що ОСОБА_6 лежав на підлозі без свідомості. Вона перевірила у нього пульс і пішла шукати ОСОБА_7, яка кудись зникла, а коли повернулася у кабінку, то побачила там ОСОБА_9, який сидів на краю стола і розмовляв із ОСОБА_6, що сидів на дивані. ОСОБА_7 стояла. Згодом в кабінку зайшов ОСОБА_5 і покликав ОСОБА_9 йти додому спати. В цей час ОСОБА_6 вскочив з дивану і кулаком вдарив в обличчя ОСОБА_5, а той в свою чергу схопив ОСОБА_6 і кинув на стіну. Після цього останній впав на підлогу. При цьому ОСОБА_5 сказав ОСОБА_7, що потерпілий вибив йому зуби. Ініціатором конфлікту був ОСОБА_6 і ніхто крім ОСОБА_5 його не бив;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що у ніч з 13 на 14 червня 2008 року він разом із ОСОБА_5 приїхав у бар «Авіста». Останній зайшов у бар, а він залишився на подвірї. Через деякий час до нього підійшла ОСОБА_7 і розповіла про бійку між ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Після цього, він пішов в кабінку щоб заспокоїти всіх і побачив там ОСОБА_6 в якого було під правим оком синець. Згодом в кабінку зайшов ОСОБА_5 і зупинився у нього за спиною. Помітивши ОСОБА_5 ОСОБА_6 різко підвівся на ноги, кинувся до останнього та кулаком руки вдарив його в обличчя. Після цього вони опинилися в коридорі. Коли він підійшов до ОСОБА_5, то помітив, що ОСОБА_6 лежав на підлозі без свідомості і коло нього була кров. Разом із ОСОБА_5 вони підняли ОСОБА_6 і поклали на диван у кабінці, а він викликав «швидку допомогу». Сам він потерпілого не бив, конфлікту з ОСОБА_6 у нього не було;

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що вона працює офіціанткою в барі «Авіста» смт. Лисянка. На робочому місці знаходилась в ніч з 13 на 14 червня 2008 року. В залі було дуже багато відпочиваючих. Особисто вона обслуговувала в окремій кабінці відвідувачів, серед яких був ОСОБА_5 і померлий ОСОБА_6, там було спокійно. ОСОБА_5 спиртних напоїв не пив, в той вечір заказав тільки чашку кави. Близько, 02год. ночі на підлозі бару вона побачила кров, і втратила свідомість. Потім через деякий час працівниця бару ОСОБА_14 повідомила, що в тій кабінці, яку вона обслуговувала, знаходиться труп ОСОБА_6;

- показаними свідка ОСОБА_14 про те, що працює барменом в барі «Авіста». Близько 23 год. 30 хв. в бар прийшов ОСОБА_6, який перебував в стані спяніння та вів себе агресивно. Він став вимагати щоб йому відкрили окрему кабінку. Не бажаючи сперечатися з ОСОБА_6 вона відчинила йому двері окремої кабінки, а в подальшому через офіціантку прийняла замовлення від останнього. Близько, 01год. 50 хв. вона побачила ОСОБА_5, який біля умивальника обмивав руки від крові. При цьому останній розповів їй, що ОСОБА_6 вибив йому два зуби, а він у свою чергу вдарив його по обличчю, потім заспокоїв та поклав на диван, щоб останній поспав, обливши при цьому ОСОБА_6 вином з пляшки. Потім вона підійшла до кабінки і побачила ОСОБА_6, який лежав на лавочці головою до вікна, чи ворушився, вона не звернула уваги. Потім помітивши на вулиці ОСОБА_5 і ОСОБА_9, запропонувала їм відвезти останнього додому. Почекавши деякий час вона знову знайшла на вулиці ОСОБА_9, який на її питання щодо ОСОБА_5, повідомив, що не знає куди той подівся. Після цього вона сказала ОСОБА_9, щоб той викликав «швидку допомогу». Прибувший фельдшер «швидкої допомоги» повідомив їй, що ОСОБА_6 помер;

- показаннями свідка ОСОБА_15. про те, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року знаходилась в барі «Авіста». Близько, 01год. ночі побачила, що на вулиці стоять ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які мирно між собою спілкувались. Через деякий час вони всі разом зайшли в окрему кабінку бару;

- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року вона знаходилась в барі «Авіста». В окремій кабінці бару знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Там же знаходився її брат ОСОБА_5. Пізніше на губі у брата вона бачила кров і запитала його про те, що сталося, але він нічого їй не пояснив. Через деякий час вона довідалась, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_6 і останній помер;

- показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що деякий час з померлим ОСОБА_6 вона перебувала в неприязних відносинах, так як не хотіла, щоб він підтримував з її матірю ніяких стосунків, крім цього постійно ображав її, виражався в її адресу нецензурними словами, постійно дзвонив по телефонну і погрожував їй;

- показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_6 періодично вживав алкогольні напої, після чого вів себе зверхньо по відношенню до інших людей, легко міг образити сторонніх осіб нецензурними словами;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_21,яка працювала з потерпілим та ОСОБА_22, колишньої дружини про те, що потерпілий після роботи часто вживав спиртні напої, після чого робився агресивним, знервованим,конфліктним (а.с.25,32 Т.2);

- показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що в ніч 13 червня 2008 року він знаходився в барі «Авіста» зі своїми знайомими і вони вживали спиртні напої. Біля бару він бачив підсудного ОСОБА_5, який не перебував в стані алкогольного спяніння. Через деякий час коли він знаходився на вулиці його покликала знайома ОСОБА_14 в кабінку, де він побачив лежачого на лавочці ОСОБА_6, який не дихав, біля лавочки була кров. Потім хтось викликав «швидку допомогу» і він поїхав додому;

- даними протоколу огляду місця події від 14 червня 2008 року бару «Авіста» смт. Лисянка про те, що в одній із кабін бару виявлено труп потерпілого ОСОБА_6 (а.с.5-15 Т.1);

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_6 від 14 червня 2008 року про те, що на тілі потерпілого ОСОБА_6 виявлені чисельні тілесні ушкодження (а.с.17-20 Т.1);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з обвинуваченим ОСОБА_5 від 28 липня 2008 року проте, що обвинувачений показав обставини вчиненого ним злочину в барі «Авіста» (а.с.207-212 Т.1) ;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події із свідком ОСОБА_8 від 28 липня 2008 року про те, що вона показала обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину (а.с.213-217 Т.1) ;

- даними протоколів огляду речових доказів по справі від 25 червня 2008 року особистими речами та одягу, що були на потерпілому та підсудному на час вказаних подій і приєднаними до справи (а.с.,а.с. 143,145,147,149,151,153,155,157,159,161,163,165,167,169,170 Т.1);

- даними висновку судово-медичної експертизи №45-К від 14 жовтня 2009 року про те, що потерпілому ОСОБА_6 було нанесено не менше 15-ти ударів, з яких не менше 8-ми в область голови і обличчя, внаслідок яких потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у мяких покровах черепа, рани на верхній повіці лівого ока, синця на верхній повіці лівого ока, синця на повіках правого ока, правої скроневої та виличної ділянок, синця на носі, рани на внутрішній поверхні верхньої і нижньої губи, синців на внутрішній поверхні верхньої та нижньої губи, садна на підборідді зліва, садна на нижній щелепі справа, та синців на правому і лівому плечі, на правому плечі та правому передпліччі, які носять ознаки легких тілесних ушкоджень та у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під мякі мозкові оболонки (субарахноїдального), які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с. 204-209 Т.3);

- даними висновку судово-медичної експертизи №151 від 17 червня 2008 року про те, що у підсудного ОСОБА_5 виявлена рухливість першого різця зліва і першого різця справа на нижній щелепі та мається тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на внутрішній поверхні нижньої губи, яке могло бути заподіяне 14 червня 2008 року, і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (а.с.111 Т.1);

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 21 від 03 липня 2008 року та № 22 від 07 липня 2008 року про те, що на поверхні бокалу, який вилучений на місці пригоди виявлено відбитки пальців підсудного ОСОБА_5 (а.с., а.с. 125-128, 193-200 Т.1 ) ;

- даними висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 363 від 16 липня 2008 року, згідно якої підсудний ОСОБА_5 на теперішній час хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і в судовому процесі (а.с.133-141 Т.1).

Таким чином, аналізуючи показання свідків та висновки судово-медичної експертизи №45-К від 14 жовтня 2009 року, згідно якої потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно не менше восьми ударів в голову, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого, та судово - психіатричної експертизи № 363 від 16 липня 2008 року, згідно якої підсудний ОСОБА_5 на період вчинення інкримінованих йому діянь розумів значення своїх дій та міг керувати ними, тому, суд приходить до висновку, що підсудний, захищаючи себе від побоїв з боку потерпілого ОСОБА_6, наносячи чисельні удари в область голови перебував в стані сильного душевного хвилювання, що підтверджується висновком судової психологічної експертизи №353 від 23 червня 2009 року де вказано, що підсудний ОСОБА_5 в момент вчинення злочину знаходився в стані фізіологічного аффекту (аффект гніву).

Суд відкидає як доказ органів досудового слідства в обґрунтування обвинувачення висновок судово-медичної експертизи №108 від 14 червня 2008 року, оскільки вказана експертиза була проведена з порушеннями вимог наказу № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, іншими порушеннями, на які було вказано в постанові суду від 29 липня 2009 року.

Суд приймає як доказ у справі висновок комісійної судово-медичної експертизи № 45-К від 14 жовтня 2009 року, оскільки при її проведенні спеціалістами були враховані зауваження суду, викладені в постанові суду від 29 липня 2009 року.

На підставі досліджених вказаних доказів, які у суду не викликають сумніву, враховуючи обставини вчиненого діяння, його механізм та мотиви, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5 за ст.124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, а предявлене обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України суд вважає необґрунтованим та таким, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

При цьому, суд оцінює як доказ також висновок судово-психологічної експертизи №353 від 23 червня 2009 року, згідно якого підсудний ОСОБА_5 в момент вчинення злочину перебував в стані сильного душевного хвилювання. Даний висновок не суперечить іншим доказам у справі і узгоджується з ними та показаннями самого підсудного. Разом з тим враховуючи, що підсудний одночасно діяв в стані необхідної оборони, але перевищив її межі, вчинене ним діяння суд кваліфікує за ст. 124 КК України, оскільки санкція цієї статті передбачає більш мяке покарання ніж стаття 123 КК України.

Отже, в частині обвинувачення підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та дослідивши усі наявні докази у справі, вважає необґрунтованим і кваліфікує його дії за ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Оскільки під час досудового слідства неповно були зясовані обставини вчинення злочину, а саме поведінка потерпілого ОСОБА_6 на час виникнення першої і другої бійки з підсудним ОСОБА_5, внаслідок чого дії підсудного були кваліфіковані неправильно.

Відповідно до правових позицій викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону» коли при перевищенні меж необхідної оборони заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть, дії винного за відсутності умислу на позбавлення життя належить кваліфікувати за ст. 124 КК України.

Згідно показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які знали потерпілого, ОСОБА_6 періодично вживав алкогольні напої, після чого вів себе зневажливо і агресивно по відношенню до інших людей, легко міг образити сторонніх осіб. Безпосередні очевидці вказаних подій свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7 показали, що потерпілий ОСОБА_6 вів себе зверхньо по відношенню до підсудного ОСОБА_5 та саме він своїми діями ініціював першу і другу бійку, під час яких підсудний змушений був негайно вживати заходів щодо свого захисту. Свідок ОСОБА_9 підтвердив показання свідків щодо обставин другої бійки підсудного та ОСОБА_6, під час якої останній першим вибив зуби ОСОБА_5, а той у відповідь відкинув потерпілого. Свідок ОСОБА_14 також підтвердила даний факт. Ця обставина підтверджена і висновком судово-медичної експертизи №151 від 17 червня 2008 року. Але вказаний висновок навіть не був включений до обвинувального висновку та не перевірений в порядку ч.2 ст.223 КПК України не зважаючи на те, що відповідні клопотання були заявлені слідчому захисником підсудного.

Суд, оцінюючи дані докази, які у суду сумнівів не викликають, приходить до висновку про те, що в діях підсудного ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Інших обєктивних даних, які б прямо вказували на вчинення підсудним інкримінованого йому злочину органами досудового слідства суду не надано і судом таких доказів не добуто.

Суд критично оцінює показання потерпілих щодо причетності до заподіяння смерті ОСОБА_6 ОСОБА_9, оскільки вказані показання спростовуються показанням свідків обох бійок між потерпілим ОСОБА_6 і підсудним ОСОБА_5 - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що в ніч з 13 на 14 червня 2008 року ніхто, в тому числі ОСОБА_9 і ОСОБА_5, не просили його вивезти труп людини на автомобілі таксі, показаннями самого ОСОБА_9 і підсудного ОСОБА_5, а обєктивних даних на підтвердження такої версії потерпілих органами досудового слідства не надано і в суді не встановлено. Сама потерпіла повідомити джерело отримання таких даних з метою перевірки, суду не змогла посилаючись тільки на те , що вона знає,що саме так і було.

Суд критично оцінює обвинувачення органів досудового слідства щодо вчинення підсудним злочину в стані алкогольного спяніння, оскільки дана обставина спростовується показаннями самого підсудного ОСОБА_5, показаннями свідків та обєктивно підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння № 174 від 14 червня 2008 року. Інших обєктивних даних, які б прямо вказували на вчинення підсудним злочину в стані алкогольного спяніння органами досудового слідства суду не надано.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин невеликої тяжкості; вчинив злочин вперше; виключно позитивно характеризується по місцю проживання, колишньому місцю навчання та роботи, поведінку самого потерпілого.

Обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_5 суд визнає: молодий вік, щире каяття, вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5 суд не вбачає.

Суд виключає з обставин, що обтяжують покарання, вчинення злочину «в стані алкогольного спяніння», оскільки дана обставина не підтверджена обєктивними доказами по справі.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе з відбуванням покарання у виді максимального строку обмеження волі, передбаченим санкцією даної статті, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.69 КК України не має.

Враховуючи, що ОСОБА_5 перебуває під вартою, на підставі п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє увязнення із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі та звільняє з-під варти як відбувшого покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили суд змінює з тримання під вартою, де він утримувався протягом з 14 червня 2008 року по 03 червня 2010 року на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду після проголошення вироку.

Цивільний позов предявлений потерпілою ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 7800 грн., 60000 у відшкодування 1/2 частки його середньомісячного доходу шляхом щомісячного стягнення по 1000 грн. і моральної шкоди на суму 500 000 грн. підлягає до часткового задоволення в силу наступного.

Так, в суді було встановлено, що дійсно смерть ОСОБА_6 настала внаслідок протиправних дій підсудного, в результаті чого його матірю були понесені витрати та поховання в сумі 7800 грн. Ці витрати визнає і сам підсудний, а тому підлягають стягненню. Суд, враховуючи, що потерпіла ОСОБА_3 проживала разом із сином однією сімєю, отримує пенсію і інших доходів не має, а середньомісячний заробіток ОСОБА_6 становив 2000 грн., задовольняє вимоги та призначає відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, шляхом стягнення з підсудного на її користь потерпілої ОСОБА_3 щомісячних платежів в сумі 1000 грн. починаючи з 14 червня 2008 року і довічно. Суд вважає, що діями підсудного потерпілій була завдана і моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, які довелося перенести у звязку з невідворотною втратою - смертю сина, що негативно позначилось на її психічному стані, порушення нормального сну, підвищення тиску. А тому, з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 25000 грн..

Цивільний позов предявлений потерпілим ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 11586 грн. і моральної шкоди на суму 100000 грн. підлягає до часткового задоволення в силу наступного .

Так, в суді встановлено, що в звязку із смертю брата потерпілий відклав всі справи і приїхав до України для допомоги матері, а тому, суд стягує з підсудного на користь ОСОБА_12 11586 грн. понесених витрат, повязаних із приїздом в Україну із-за кордону та повернення назад. Суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_12 на час смерті брата не проживав разом з ним однією сімєю, а тому підстав для стягнення моральної шкоди на має і в цій частині позову належить відмовити.

Суд стягує з підсудного ОСОБА_5 на користь НДЄКЦ при ГУМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 225 грн. 36 коп. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Речові докази: диск із відеозаписом слідчих дій - залишається в матеріалах справи; одяг і особисті речі ОСОБА_6 - повертається потерпілій ОСОБА_3; одяг підсудного ОСОБА_5 - повертається власнику.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_5 за ст.124 КК України покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч.1 ст.72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_5 365 дні тримання під вартою в СІЗО 730 дням обмеження волі в розрахунку один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі, і звільнити його з-під варти як відбувшого покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в СІЗО №30 УДДУ ПВП в Черкаській області, де він утримувався протягом з 14 червня 2008 року по 03 червня 2010 року на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду після проголошення вироку.

Задовольнити частково цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_12 до засудженого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних і моральних збитків, завданих злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_2, непрацюючого:

- на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителька АДРЕСА_3 завдані злочином матеріальні збитки в сумі 7800 грн. і щомісячні платежі в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_6 в сумі 1000 грн. починаючи з 14 червня 2008 року і довічно та моральні збитки в сумі 25000 грн.;

- на користь ОСОБА_12, жителя АДРЕСА_4 завдані злочином матеріальні збитки в сумі 11586 грн..

В інших частинах позовів відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_2 непрацюючого на користь НДЄКЦ при ГУМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 225 грн. 36 коп. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Речові докази: диск із відеозаписом слідчих дій - залишити в матеріалах справи; одяг і особисті речі ОСОБА_6 - повернути потерпілій ОСОБА_3; одяг засудженого ОСОБА_5 - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий - підпис