Ухвала суду № 97235712, 25.05.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"25" травня 2021 р. Справа №489/5450/20

Провадження № 2-п/489/27/21

УХВАЛА

25 травня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Бодюл А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представниця заявника звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року, в якій просив суд скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду у загальному порядку. Посилається на те, що обставини викладені у судовому рішенні не відповідають дійсності, оскільки викладені без урахування доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, вказує, що будь-яких судових повісток заявник не отримував. В період часу з 26 червня 2020 року по 26 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував за межами території України. З січня 2021 року відповідач знаходився на території України, проте судових повісток про дата, час та місце судового розгляду на його адресу не надходили. Вказане рішення ним було отримано 01 березня 2021 року. Зазначає, що відповідач не має права вимагати сплати кредитних коштів, оскільки строк виконання кредитного зобов`язання ще не настав. Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості, то це дострокове повернення грошових коштів. Проте, позивач не направляв на адресу відповідача повідомлення про дострокове погашення кредитної заборгованості. Ліміт кредиту за даною карткою складав 25000,00 грн., остання витрата за карткою була здійснена 26 квітня 2019 року та заборгованість склала 24987,34 грн., а потім виходячи з даних електронного кабінету заявника, кредит сам себе покривав з кредитних коштів за межами даного кредитного ліміту. Проте, заявник не надавав заяву про підвищення кредитного ліміту до 35 000,00 грн. та вище.

Від представника позивача надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні заяви представника відповідача по справі. Вказує, що з матеріалів справи та протоколу судових засідань, відповідач належним чином повідомлений та від нього не надходило жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафу, який відповідно до п. 1.1.51 Договору – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. В матеріалах справ відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. На даний час правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийнятті.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2011 року в розмірі 63298 грн. 77 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 у розмірі 12805 грн. 44 коп., заборгованості за нараховану пеню у розмірі 11580 грн. 97 коп. - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1517 грн. 40 коп.

Представниця заявника зазначає у своїй заяві, що обставини викладені у судовому рішенні не відповідають дійсності, оскільки викладені без урахування доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, вказує, що будь-яких судових повісток заявник не отримував. В період часу з 26 червня 2020 року по 26 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував за межами території України. З січня 2021 року відповідач знаходився на території України, проте судових повісток про дата, час та місце судового розгляду на його адресу не надходили.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 05.11.2020, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану адресу направлялися судові повістки повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

До суду повернуто конверт зі зворотним повідомленням про невручення ОСОБА_1 поштового повідомлення у заявку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Представницею заявника долучено до матеріалів справи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував за межами території України з 26 липня 2020 року по 26 грудня 2020 року.

Тобто, станом на день розгляду справи, відповідач перебував на території України, за адресою місця реєстрації.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 3 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених умов, тобто, не лише встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

В даному випадку, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були б досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з ухваленим рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 4, 260, 280, 284, 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. ст. 354-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева