Ухвала суду № 97233448, 26.05.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/3155/20 № 1-кп/610/120/2021

м. Балаклія 26.05.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: Стригуненка В.М.,

суддів: Купіна В.В., Тімонової В.С.,

за участі

прокурора: Кривича І.В.,

представника-опікуна неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 : Рачинської С.В., потерпілої: ОСОБА_2 , представника-адвоката Бережного Г.В.,

потерпілого: ОСОБА_3 , представника-адвоката Бережного Г.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: Міщенко І.І.,

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (№ 12020220190000802) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

Представник потерпілих подав підтриману потерпілими заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_5 у вигляді автомобіля RENAULT PREMIUM реєстраційний № НОМЕР_1 .

На її обґрунтування вказує на те, що до 26.02.2021р. цей автомобіль належав обвинуваченому-цивільному відповідачу ОСОБА_4 , який з метою уникнення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок майна, вивів його зі своєї власності на користь свого сина.

Зазначає про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Прокурор заяву підтримав, обвинувачений і захисник заперечували проти її задоволення.

09.12.2020р. потерпілими пред`явлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування завданої їм кримінальним правопорушенням моральної шкоди загалом на 1800000 гривень.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Станом на 05.05.2021р. автомобіль RENAULT PREMIUM реєстраційний № НОМЕР_1 з 26.02.2021р. на підставі договору купівлі-продажу перебуває у власності ОСОБА_5 , а до того знаходився у власності обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_4 з 21.06.2014р.

Вирішуючи заяву суд виходить з того, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

Тому буде помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі. А теперішній власник автомобіля ОСОБА_5 таким не є.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону та не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Потерпілі, як заінтересовані особи, у разі заперечення дійсності правочину на підставах, встановлених законом, не позбавлені права пред`явити цивільний позов, зокрема, про визнання судом правочину недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі викладеного, керуючись ст. 350 КПК України, ст. 149-153 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Повністю відмовити у задоволенні заяви представника в інтересах потерпілих про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Стригуненко

Судді: В.В. Купін

В.М. Тімонова