Вирок № 97232460, 27.05.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

27.05.2021

ВИРОК

Іменем України

27 травня 2021 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №1-кп/637/26/21, (637/388/21)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розташованому в с.м.т.Шевченкове Харківської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2021 року за №12021220450000022, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Запоріжжя, громадянка України, одруженої, такою що має середню спеціальну освіту, не працюючої, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 Кримінального кодексу України не судима

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України,-

участь у справі приймали: прокурор - Маслич О.О.

обвинувачена - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обвинувачення та встановлені обставини.

ОСОБА_2 , 07 лютого 2021 року о 21.00 години , госпіталізована та поміщена для подальшого лікування до палати №4 хірургічного відділення КНП «Шевченківська ЦРЛ», розташованої по вул.Бубліченко, 15 в с.м.т.Шевченкове Харківської області, з діагнозом паховий лімфаденіт ліворуч.

Під час перебування в зазначеній палаті лікарні , близько 23.00 години, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , шляхом вільного доступу, впевнишсь в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, заволоділа мобільним телефоном марки «Nomi» моделі «i-281», належного ОСОБА_4 , який лежав на верхній полиці тумби, розташованої біля ліжка останньої, , після чого поклала його до кишені своєї куртки та в подальшому розпорядилась на власний розсуд. Діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 була спричинена матеріальна шкода в розмірі 518.00 грн.

Дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані як кримінальний - проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Окрім того, ОСОБА_2 , перебуваючи при вказаних обставинах в палаті №4 хірургічного відділення КНП «Шевченківська ЦРЛ», разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з прямим умислом, застосовуючи психологічне насилля до потерпілої ОСОБА_5 , котре полягало у виказуванні останній погрози щодо застосування з боку невідомих осіб фізичної розправи з усіма пацієнтами та працівниками лікарні, та яку остання сприйняла як реальну, зняла з ОСОБА_3 належній їй сережки виготовлені зі срібла з червоним камінцем і кріпленням в формі квітки, та, оскільки потерпіла знаходилась в стані сильного душевного

хвилювання й не змогла чинити будь-який опір, ОСОБА_2 відкрито заволоділа майном потерпілої, яким в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями вона спричинила інтересам потерпілої ОСОБА_5 матеріальний збиток, на суму 42.22 грн.

Дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані як кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України .

Крім того, ОСОБА_2 , перебуваючи при вказаних обставинах в палаті №4 хірургічного відділення КНП «Шевченківська ЦРЛ», того ж дня , разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнишсь в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно заволоділа вказаним мобільним телефоном належним потерпілій ОСОБА_3 , марки «Samsung» моделі «GT-C 3322», який, лежав на поверхні тумби, розташованої біля ліжка останньої, , після чого поклала його до кишені своєї куртки та в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями спричинила інтересам потерпілої ОСОБА_3 матеріальний збиток, який склав 819.00 грн.

Дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані як кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України .

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнала себе винною у скоєнні кримінального проступку та кримінальних правопорушень - злочинів за вищезазначеними обставинами, зазначивши що через встановлені обмеження щодо пандемії вона та її чоловік залишись без роботи. Враховуючи , стан її здоров`я без грошей їй не надали медичної допомоги, вона була виписана , а через два дні була прооперована в м.Харкові , щиро покаялась , вкрадені речі повернула одразу , не заперечувала проти зібраних по справі доказів та просиліа їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї провини не заперечувала проти розгляду справи за правилами , передбаченими ч.3 ст. 349 Кримінального процессуального кодексу України.

Показання обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального проступку, та злочинів, добровільності та істинності її позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановлених п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України.

Суд, переконавшись в тому, що обвинувачена розуміє фактичні обставини справи, в її добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому вона не взмозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, зібрані по справі докази не досліджував.

В зв`язку з викладеним, суд визнає ОСОБА_2 винною в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України - тобто, таємне викрадання чужого майна (крадіжка); кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України- тобто, відкрите викрадання чужого майна (грабіж), з погрозою застосування насильства, вчинений повторно ; ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, тобто крадіжка, вчинена повторно.

Мотиву суду та правові норми застосовані судом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Частина 1 ст. 185 Кримінального кодексу України відноситься до кримінального проступку; ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України відноситься до не тяжких злочинів; ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України є тяжким злочином та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Також, суд враховує особисті данні обвинуваченої ОСОБА_2 , яка в силу ст.89 Кримінального кодексу України не судима, одружена, на утриманні має малолітню доньку, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює не офіційно.

Згідно висновку досудової доповіді, є ризики вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Також зазначено , що виконання покарання у громаді можливе, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за поведінкою ОСОБА_2 та застосування соціально - виховних заходів ,що необхідні для виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень. Зазначено , що у разі застосування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покласти на ОСОБА_2 додаткове обмеження передбачене п.2 ч.3 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 в порядку ч.1 п.1,2 ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 в порядку ч.1 п.6 ст.67 Кримінального кодексу України, є скоєння злочину відносно осіб похилого віку.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Згідно ст.50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи, що особі яка вчинила злочини має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, при визначені остаточного покарання судом застосовуються положення ч.1 ст. 70 Кримінального кодексу України , за якими ОСОБА_2 має бути призначено покарання , у вигляді позбавлення волі, але враховуючи ставлення обвинуваченої до скоєних нею злочинів, її щире каяття,

відсутність матеріальної та моральної шкоди, позицію, потерпілих , які претезцій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не мають, суд вважає можливим ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, так її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов`язкового контролю за подальшою її поведінкою, та з покладанням на неї обов`язків передбачених ст.76 Кримінального кодексу України.

Позовні вимоги по справі не заявлені. По справі маються речові докази та судові витрати, долю яких суд, вирішує відповідно до положень ст.100, ст.126 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. .ст.373, 374 Кримінального процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України; ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України; ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

? за ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді 100( ста) годин громадських робіт;

? за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді 2 років (двох) позбавлення волі.

?за ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України у вигляді 4 років (чотирьох) років позбавлення волі.

?За правилами ч.1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років (чотирьох) років позбавлення волі.

?На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

?Згідно положень п. 2 ч 3 ст. 76 Кримінального кодексу України додатково покласти на ОСОБА_2 обов`язок :

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 не обиралася.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт тимчасово вилученого майна накладеного відповідно до ухвали слідчого судді від 11 лютого 2021 року - скасувати.

Речові докази: - дві сережки, жовтого кольору, у вигляді квітки, у середині якої знаходиться камінець червоного кольору, які знаходяться на відповідному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - вважати їй повернутими;

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-C 3322», кнопочний, передня панель сірого кольору, з наклейкою білого кольору із цифровим зображенням, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», з абонентським номером

НОМЕР_3 , який знаходяться на відповідному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - вважати їй повернутим;

- мобільний телефон, червоного кольору, кнопочний, марки «NOMI» моделі «i281», з IMEI-1: НОМЕР_4 , IMEI-2: НОМЕР_5 , без сім-картки, який знаходяться на відповідному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - вважати їй повернутим;

- DVD-R-диск з відеозаписом з цифрової нагрудної камери поліцейського, марки CammPro, моделі 1826R2.3/32 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 , судові витрати:

- 320.00 грн., за проведення судової товарознавчої експертизи №585/21 від 19.02.2021, виконавець - судовий експерт Зеленіна Євгенія Володимирівна , на підставі свідоцтва №1886 від 09.06.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікайної комісії України. (Розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_7, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 );

- 320.00 грн., за проведення судової товарознавчої експертизи №586/21 від 19.02.2021, виконавець - судовий експерт Зеленіна Євгенія Володимирівна , на підставі свідоцтва №1886 від 09.06.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікайної комісії України. (Розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_7, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 );

- 320.00 грн., за проведення судової товарознавчої експертизи №636/21 від 24.02.2021, виконавець - судовий експерт Зеленіна Євгенія Володимирівна , на підставі свідоцтва №1886 від 09.06.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікайної комісії України. (Розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_7, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 );

- 36.00 грн., за проведення металознавчої експертизи №06/21/991 від 24.02.2021, виконавець - східне казенне підприємство пробірного контролю. (Код отримувача: 02251060).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: