Ухвала суду № 97231373, 24.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
24.05.2021
Номер справи
522/2581/21
Номер документу
97231373
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

24.05.21

Справа № 522/2581/21

Провадження по справі № 1-кп/522/841/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді – Циб І.В.,

суддів – Деруса А.В., Іоніді К.В.,

за участі секретаря судового засідання – Маланчової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні № 12020160000000917 від 12.08.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, не працевлаштованого, керівника Громадської організації «Всеукраїнське Об`єднання «Мій Вибір»», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Бойко Н.В.,

захисників – Блажиєвої О.О., Федорончука І.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт №12020160000000917 від 12.08.2020 року стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

В порядку ч. 3 ст. 331 КПК України суд ставить на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020160000000917 від 12.08.2020 року стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив усне клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на продовження існування раніше врахованих судом ризиків та тяжкість інкримінованого злочину, проти задоволення якого сторона захисту заперечувала та просила обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ухвалою Приморського районного суду м Одеси від 19.02.2021 року було задоволено клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, який в подальшому продовжено ухвалою Приморського районного суду м Одеси від 19.04.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи, що судом ще не завершилось дослідження матеріалів провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому злочину.

При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вбачає реальним існування заявлених прокурором ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, у зв`язку з чим не вбачає підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж раніше обраний.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України за ознаками: закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів на замовлення, яке відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Федорончук І.В., заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики вказані прокурором не доведені, оскільки всі докази вже зібрані, матеріали кримінального провадження відкриті, тому впливати на свідків та інших осіб обвинувачений не здатен та переховуватись не збирається.

Щодо посилання прокурора на той факт, що під час досудового розслідування після зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, останній не виконував покладені на нього обов`язки, захисник вказав на те, що наразі кримінальне провадження перебуває вже на інший стадії, а тому це не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Блажиєва О.О., просила обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, посилаючись на погіршення стану здоров`я обвинуваченого.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що стан його здоров`я значно погіршився за час перебування в умовах ДУ «ОСІ», в нього почастішали приступи астми. Вказав, що йому надають медичну допомогу в слідчому ізолятору. Просив обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не здійснював ніякого впливу та свідків та потерпілого та не має наміру переховуватися.

Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, суд приймає до уваги надані стороною захисту заперечення, однак з урахуванням тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що вони на даній стадії судового провадження не можуть слугувати достатніми підставами для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, стороною захисту не представлено суду доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я обвинуваченого.

Вирішуючи питання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, колегія суддів враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, зареєстрований та до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має двох неповнолітніх дітей, є керівником Громадської організації «Всеукраїнське Об`єднання «Мій Вибір»», що свідчить про наявність соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та тяжкість покарання за санкцією інкримінованої йому статті, тому колегія суддів доходить висновку, що наразі продовжує існувати ризик того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, передбачений п. 1 ст. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор в судовому засіданні зазначив, що на стадії досудового розслідування після зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт ОСОБА_1 порушував покладені на нього обов`язки, ухилявся від явки до суду та слідчого, при цьому надавши медичну довідку, яка за результатами перевірки слідчим суддею інформації щодо її достовірності, обвинуваченому не видавалась.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, який не було доведено до кінця (замах), що в свою чергу вказує на продовження існування ризику незаконно впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, які ще судом не допитані, а також існує ймовірність того він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім того, на думку колегії суддів, поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування вказує на те, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує існування ризиків, передбачених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких нових доказів, які не були враховані колегією суддів при застосуванні запобіжного заходу, які б на даний час спростовували вказані прокурором обставини, стороною захисту суду представлено не було.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з моменту застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, колегія суддів вважає можливим продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів доходить висновку про неможливість застосування на даний час стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо даного виду злочину.

Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням співрозмірності тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , та даних щодо особи обвинуваченого, колегія суддів доходить висновку про можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який здатен запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Крім того, стороною захисту не було надано будь-яких нових даних, які б давали суду підстави змінити або застосувати стосовно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 199, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,–

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 24.05.2021 року, який діє до 22.07.2021 року включно.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити ДУ «ОСІ».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, – з моменту вручення її копії.

Судді Приморського районного суду м. Одеси

І.В. Циб А.В. Дерус К.В. Іоніді

Часті запитання

Який тип судового документу № 97231373 ?

Документ № 97231373 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 97231373 ?

Дата ухвалення - 24.05.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 97231373 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 97231373 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 97231373, Приморський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 97231373, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 24.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 97231373 відноситься до справи № 522/2581/21

Це рішення відноситься до справи № 522/2581/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 97231368
Наступний документ : 97231374