Рішення № 97229814, 14.05.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1653/20

Провадження № 2/743/33/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» – Тюткала М.В. (в режимі відеоконференції з приміщення Новозаводського районного суду м. Чернігова).

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останніх заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.08.2012 в сумі 11116,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 20.08.2012. ОСОБА_3 було відкрито кредитний рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. ОСОБА_3 зобов`язання не виконав, в результаті чого має заборгованість – 11116,29 грн. 26.06.2019 позичальник, ОСОБА_3 , помер. Спадкоємцями, якіприйняли спадщину, до якої входять і кредитні зобов`язання, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, вважаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 борг їхнього спадкодавця ОСОБА_3 , який становить 11116,29 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявив, що при винесенні рішення у справі покладається на розсуд суду.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надавши заяви у яких просили справу розглядати у їх відсутність та заперечували проти задоволення позову. У своїх відзивах на позов, відповідачі не погоджуються з позовними вимогами та вважають доводи позивача незаконними та необґрунтованими. Зазначили, що не зверталися до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи і не роблять ніяких дій щодо отримання спадкового майна, а доводи про те, що мають однакове зареєстроване місце проживання з померлим не є достатнім доказом прийняття спадщини після смерті позичальника

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримав, на підставі підписаної анкети-заяви № б/н від 20.08.2012 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, та використовував, надані позивачем грошові кошти, а також те, що ОСОБА_3 у добровільному порядку не повернув їх в повному обсязі, та не погасив заборгованість, в результаті чого ОСОБА_3 заборгував позивачеві 11116,29 грн., що встановлено судом з наданим банком розрахунком за вказаним кредитним договором станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 5, видане Пушкарівською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258 ЦК України вказує, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. ст. 1261, 1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач, у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, як до спадкоємців майна померлого ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, включаючи заборгованість боржника, на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України, тобто як ті, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак, з довідок Пушкарівського старостинського округу №7 від 20.01.2021 та №6 від 23.12.2020, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за різними адресами з ОСОБА_3 , що вказує, що доводи позивача про те, що відповідачі вважаються спадкоємцями ОСОБА_3 , оскільки ті проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є необґрунтованими.

У положеннях статті 1269ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З витребуваної від Першої чернігівської державної нотаріальної контори спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкова справа №80/2019 відкрита на підставі заяви-претензії АТ «Альфа-Банк». Спадкоємців, які звернулися з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відсутні, а відтак зобов`язання померлого перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ніким не успадковане.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.08.2012, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 , як зі спадкоємців останнього, оскільки відсутні докази того, що відповідачі, як можливі спадкоємці померлого, прийняли у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Виходячи із викладеного, керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 273, ЦПК України, ст. 1218, 1268, 1281-1282 ЦК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 19 травня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Павленко