Рішення № 97228648, 25.05.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1145/21

2/583/444/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Сумського обласного центру зайнятості в особі Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 26669,48 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 02.06.2020 р. в період карантинних обмежень ОСОБА_1 звернулась до Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та з заявою про призначення допомоги по безробіттю. Вказані заяви були подані до скриньки і з того ж дня відповідно до наказів ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 01.09.2020 р. ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з початком зайнятості та припинено реєстрацію безробітного. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 01.02.2020 р. по 30.04.2020 р. надавала послуги ТОВ «Гербалайф Україна» і отримала комісійну винагороду. Так як ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості надала недостовірні відомості щодо своєї зайнятості, у відповідності до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивач просить стягнути з відповідачки незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 26669,48 грн.

20.04.2021 р. від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення мотивує тим, що у неї (відповідачки) був відсутній умисел на приховування, неповідомлення чи відмову від будь-яких необхідних дій. Дійсно 02.06.2020 р. вона (відповідачка) в черговий раз звернулася до Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та з заявою про призначення допомоги по безробіттю, які опустила до скриньки установи. З того ж дня їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. 24.06.2020 р. у ході телефонної розмови фахівець терміново викликала її (відповідачку) на прийом до Охтирської філії СОЦЗ. На прийомі провідний фахівець ОСОБА_2 повідомила, що при звірці наданих документів виявлено договір з ТОВ «Гербалайф Україна». Дійсно, 24.06.2019 року вона ( ОСОБА_1 ) уклала дистибютерський договір з ТОВ «Гербалайф України», цей договір дає їй (відповідачці) можливість придбавати продукцію зі знижкою для своєї сім`ї. Вона (відповідачка) даного факту не приховувала, не зазначала, що договір недійсний та наступного дня надала його до центру, де фахівець повідомила, що буде юридичне розслідування. Під час прийомів у Центрі зайнятості вона (відповідачка) цікавилася ходом розслідування. Допомогу по безробіттю виплачувати їй не припили. 01.09.2020 р. самостійно знайшовши роботу вона (відповідачка) звернулася до Охтирської філії СОЦЗ про знаття з обліку по безробіттю. На її запитання щодо ходу розслідування, провідний фахівець повідомила, що все нормально. 11.01.2021 р. юрист Охтирської філії СОЦЗ у ході телефонної розмови повідомила про необхідність з`явитися до закладу, щоб ознайомитися з документами про повернення коштів. Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Законодавець пов`язує повернення таких коштів, наданих у вигляді матеріальної допомоги саме з недобросовісністю набувача, яку згідно ст. 81 ЦПК України має довести позивач. Щодо комісійної винагороди зазначила, що вона (відповідачка) отримала її лише один раз в 2020 році.

21.04.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що дії фахівців центру зайнятості відповідають нормам чинного законодавства, а позиція відповідача ОСОБА_1 підтверджує її намір уникнути відповідальності і повернення незаконно отриманих коштів. У відзиві відповідачка ОСОБА_1 вказує на вину фахівця, яка не роз`яснила всіх наслідків подання недостовірних даних і не припинила виплату допомоги по безробіттю, однак провідний фахівець ОСОБА_2 у присутності провідного юрисконсульта ОСОБА_3 та начальника відділу працевлаштування населення ОСОБА_4 повідомила відповідачку про наслідки діючого цивільно-правового договору, про початок розслідування страхового випадку, про наслідки подання недостовірних даних, на що ОСОБА_1 повідомила, що вказаний договір не має відношення до зайнятості, добровільно припинити реєстрацію в центрі зайнятості не побажала, а законодавством не передбачено припинення чи відкладення виплати допомоги з підстав початку розслідування страхового випадку. Твердження ОСОБА_1 про те, що на другий день вона надала копію договору фахівцю Центру зайнятості, не відповідає дійсності, так як розслідування страхового випадку було розпочате відповідно до наказу 30.06.2020 р. на підставі доповідної записки провідного фахівця Ретинської М.К, яка вказала, що безробітна ОСОБА_1 уклала цивільно-правовий договір ТОВ «Гербалайф Україна» в травні 2020 року за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Про те, що договір було укладено 24.06.2019 р. стало відомо тільки 04.01.2021 р. після надходження акту розслідування страхового випадку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 3, 4 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Статусу безробітного може набути зокрема особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з ч. 3 ст. 36 вищезазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктами 8, 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно п.18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 05.06.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с. 10, 12).

На підставі наказу Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості № НТ190611 від 11.06.2019 р. ОСОБА_1 надано статус безробітного, на підставі наказу № НТ190612 від 12.06.2019 р. ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю. На підставі наказу № НТ190902 від 02.09.2019 р. припинено реєстрацію безробітних та виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з працевлаштуванням з 02.09.2019 р. (а.с. 6).

Крім того, 02.06.2020 р. ОСОБА_1 знову звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості з заявами про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю (а.с. 11, 13).

На підставі наказу Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості № НТ200603 від 03.06.2020 р. ОСОБА_1 надано статус безробітного, на підставі наказу № НТ200603 від 03.06.2020 р. ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю. На підставі наказу № НТ200901 від 01.09.2020 р. припинено реєстрацію безробітного та виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з працевлаштуванням з 01.09.2020 р. (а.с. 7).

Також встановлено, що 11.06.2019 р. та 23.07.2020 р. ОСОБА_1 підписала індивідуальний план працевлаштування безробітного. Відповідно до п. 4.2.7 даних планів ОСОБА_1 , як клієнт центру зайнятості, зобов`язується інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 14-16, 17-19).

Відповідно до акту № 2157 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Київського міського центру зайнятості від 02.10.2020 р. проведеною звіркою достовірності періоду перебування у цивільно-правових відносинах та нарахованого доходу ОСОБА_1 з ТОВ «Гербалайф Україна» було встановлено, що ОСОБА_1 уклала договір про дистриб`ютерську діяльність з ТОВ «Гербалайф Україна» № 5418361876 від 24.06.2019 р., згідно з актом виконаних робіт їй було нараховано дохід в травні 2020 року, на дату звірки договір № 5418361876 від 24.06.2019 р. є діючим. (а.с. 22).

Таким чином, в результаті проведеного розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 встановлено, що вона під час перебування на обліку в Охтирській міськрайонній філії Сумського обласного центру зайнятості в періоди з 24.06.2019 року по 02.09.2019 року та з 02.06.2020 року по 01.09.2020 року перебувала у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Гербалайф Україна» та отримала дохід.

У відповідності до ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

У відповідності до ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Таким чином, нормами законодавства не передбачено обов`язку центру зайнятості здійснювати перевірку даних, вказаних особою, а відповідальність за достовірність поданих даних та документів покладається на зареєстрованого безробітного.

Судом встановлено, що в поданій заяві від 02.06.2020 р. про надання статусу безробітної ОСОБА_1 вказала, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, а також була ознайомлена під підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З довідки ТОВ «Гербалайф Україна» від 22.01.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 як незалежний партнер веде свою діяльність на підставі цивільно-правового Договору про Партнерську діяльність з ТОВ «Гербалайф Україна» № 5418361876 від 24.06.2019 р. і отримує не заробітну плату, а винагороду згідно договорів цивільно-правового характеру.

Укладаючи договір цивільно-правового характеру від 24 червня 2019 року, ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати момент укладення договору, наслідки укладення такого договору, метою якого є отримання грошової винагороди за виконану роботу. Факт виконання чи невиконання послуг (робіт) не змінює її обов`язку повідомити центр зайнятості про обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в травні 2020 року отримала за виконану роботу винагороду: згідно договору та актів виконаних робіт ОСОБА_1 за період з травня по вересень 2020 року було виплачено комісійну винагороду в сумі 1097,74 грн.

Відповідно до п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою КМУ № 792 від 19 вересня 2018 року, підставами для відмови у наданні статусу безробітного є, зокрема: встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи.

Відповідно до п. 30 даного порядку Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правового договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Ураховуючи наведене, добросовісність безробітного полягає у своєчасному повідомленні Державної служби зайнятості України, в особі відповідного районного центру, про втрату ним права на отримання допомоги по безробіттю.

Під час перебування на обліку в центрі зайнятості в період часу з 05.06.2019 року по 02.09.2019 року ОСОБА_1 24.06.2019 р. уклала договір про дистриб`ютерську діяльність з ТОВ «Гербалайф Україна». Після укладення відповідачем цивільно-правового договору з ТОВ «Гербалайф Україна» у неї виник обов`язок повідомити центр зайнятості про цю обставину. Оскільки відповідачка свій обов`язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, не виконала, то її дії з отримання допомоги по безробіттю за період з 24.06.2019 р. по 02.09.2019 р. є недобросовісними, що відповідно до статті 1215 ЦК України є підставою для повернення цих коштів, сума яких становить 8039,43 грн.

Крім того, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 545/164/17-ц (номер судового провадження № 61-26934ск18).

При зверненні із заявою про надання статусу безробітного (02.06.2020 року) відповідачка не повідомила Охтирську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості про укладений між нею та ТОВ «Гербалайф Україна» дистриб`юторський договір від 24.06.2019 р. та про отримання нею доходу у травні 2020 року від дистриб`юторської діяльності. Відповідачка не могла підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття, оскільки як станом на день подання заяви про надання статусу безробітного, так і упродовж всього часу перебування на обліку і одержання допомоги виконувала роботу (надавала послуги) за цивільно-правовим договором про дистриб`юторську діяльність, за яку отримувала грошову винагороду. Отже підстави для надання відповідачці статусу безробітного та призначення їй матеріальної допомоги були відсутні. Таким чином, враховуючи, що на день звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 належала до категорії громадян, які працюють за цивільно-правовим договором, суд дійшов висновку про те, що вона не мала права на отримання статусу безробітного та, відповідно, на допомогу по безробіттю, а оскільки про цю обставину, яка є умовою для виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відповідачка не повідомила, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути усі здійснені виплати за період з 02.06.2020 по 01.09.2020 в сумі 18630,05 грн.

За нормами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню, зокрема, безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

11.01.2021 р. ОСОБА_1 було вручено повідомлення про повернення коштів з вимогою відшкодувати незаконно отримані в період перебування на обліку в центрі зайнятості кошти в сумі 26669,48 грн. (а.с. 33).

01.02.2021 р. ОСОБА_1 подала до Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості заперечення на повідомлення про повернення коштів від 11.01.2021 р., в якому зазначила, що не згодна з тим, що нею порушено будь-які норми діючого законодавства України. Договір з ТОВ «Гербалайф Україна», укладений 24.06.2019 р. (по наданню статусу незалежного партнера), не передбачає жодних трудових стосунків, а лише дає можливість придбавати продукцію зі знижками та ділитися про неї інформацією з іншими, як у звичайному супермаркеті. Тому вважає, що претензії щодо неї є необґрунтованими, так як з моменту звернення до центру зайнятості за допомогою по безробіттю у неї не виникло жодних обставин, які б перешкоджали отримувати допомогу по безробіттю, а саме вона не влаштувалася на роботу, не перебувала у цивільно-правових стосунках з жодною організацією (а.с. 38).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Посилання відповідачки про те, що додані до позову копії заяви та договору про надання статусу незалежного партнера, Гарантії золотого стандарту не є правочинами у розумінні положень Цивільного кодексу України, суд відхиляє, оскільки наявність цивільно-правових відносин між відповідачем та ТОВ «Гербалайф Україна» були встановлені і підтверджуються Актом № 2157 розслідування страхових випадків, яке було проведено відповідною особою Київського міського центру зайнятості у передбаченому законом порядку.

У суду не має підстав сумніватися у належності та допустимості цього письмового доказу, а саме копії Акту проведеного розслідування, яким встановлено факт перебування ОСОБА_1 у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «Гербалайф Україна» та отримання нею доходу як особою, яка працює за цивільно-правовою угодою, і такі встановлені обставини не були спростовані стороною відповідача належними та допустимими доказами.

Укладаючи договір цивільно-правового характеру 24 червня 2029 року, ОСОБА_1 мала усвідомлювати момент укладення договору, наслідки укладення такого договору, метою якого є отримання грошової винагороди за виконану роботу (надані послуги).

Пунктом 4 частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється також з інших підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Підпунктом 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими та з відповідача підлягає стягненню надмірно отримані кошти у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 26669,48 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сумського обласного центру зайнятості в особі Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Сумського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491406, майдан Незалежності, 3-1 м. Суми, 40000, р/р НОМЕР_2 , банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) надмірно отримані кошти у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 26669,48 грн. (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн. 48 коп.) та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2021 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова