Ухвала суду № 97228522, 17.05.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3813/20

Провадження № 2-а/591/29/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області, Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми Хуторненко О.О. серії ДПО18 № 788177 від 25.05.2020 про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що зазначеною постановою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.. У постанові зазначено, що 25.05.2020 року о 11-05 год. в м. Тростянець, Сумської області, а/д Н-12, 63 км, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_1 здійснив перевищення швидкості, чим порушив вимоги п.п. 12.4 ПДР України та не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 2.4 ПДР України. Позивач вважає зазначену постанову незаконною в зв`язку з тим, що ПДР України він не порушував, а тому у патрульних поліцейських не було законних та обгрунтованих підстав зупиняти його транспортний засіб та в подальшому вимагати пред`явити посвідчення водія. Зокрема зазначає, що перевищення швидкості не допускав. Відповідач як на доказ порушення швидкісного режиму посилається на показники приладу TruCam, яким нібито зафіксована швидкість з якою рухався автомобіль позивача - 75 км/год. Однак позивач вказує, що зупинка транспортного засобу була здійснена поза межами населеного пункту, де дозволеною є швидкість не більше ніж 70 км/год. Разом з тим показники приладу TruCam не можна вважати належним та допустим доказом у вказаній справі, оскільки вимірювання швидкості здійснювалося в момент значного коливання приладу, що свідчить про проведення моменту фіксації з руки, а тому така вібрація могла дати більш значну похибку, ніж передбачена свідоцтвом про повірку. Крім того, розгляд справи був проведений з грубими порушеннями процедури, зокрема інспектором патрульної поліції перед початком розгляду справи не було роз`яснено права, не було з`ясовано чи наявні клопотання у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не повідомлено та не зазначено у постанові яким технічним засобом здійснюється відеозапис, а також в постанові не зазначено, які докази були досліджені. При розгляді справи поліцейський не роз`яснив права, не надав можливість скористатися правовою допомогою. Постанова не містить роз`яснення порядку на її оскарження.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Проценко О.А. в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у його відсутність та відсутність позивача.

Відповідач надав заперечення на позов і просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивував тим, що позивача було виявлено при керуванні транспортним засобом в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» зі швидкістю 75 км/год, перевищуючи встановлену швидкість руху на 25 км/год, правопорушення зафіксоване на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС001065), чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР. Крім того на вимогу інспектора надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_1 відповідних документів не надав, чим порушив п. 2.4 ПДР України, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор DMT 1 ВМ 0038 та ВМ 0077. У зв`язку з цим було розглянуто справу та винесено постанову якою накладено стягнення за вчинення правопорушення. В обґрунтування заперечень відповідачем надано вищевказані відеозаписи.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату та час розгляду, не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З наданих доказів судом встановлено, що 25.05.2020 року відповідач виніс постанову серії ДПО18 № 788177 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 , 25.05.2020 року о 11-05 год. в м. Тростянець, Сумської області, а/д Н-12, 63 км, керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_1 здійснив перевищення швидкості, чим порушив вимоги п.п. 12.4 ПДР України та не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 2.4 ПДР України.

У постанові також зазначено, що позивачем вчинено правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України, за що на нього накладене стягнення у виді штрафу розміром 425 грн..

Встановлені факти підтверджуються зазначеною постановою, копія якої долучена до справи.

На відеозаписах наданих відповідачем міститься зображення транспортного засобу – Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_1 , який рухається, на невизначеному відрізку дороги відео тривалістю 04 сек.. Мається зображення позивача, який сидить за кермом транспортного засобу. Також містяться відеозаписи з нагрудної камери інспектора на якому зафіксовано розгляд справи.

З встановленого вбачається, що спірні правовідносини є публічними та врегульовані ст.ст. 9, 126, 279, 280, 283, 293 КУпАП.

Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Зазначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.).

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Заслуховується особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення 2.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Так зокрема з відеозапису 1590401606_fG000_0525_101326, тривалістю 04 сек., на якому зафіксовано нібито перевищення швидкості позивачем, фіксація якого здійснено на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam, не можливо встановити географічне місцезнаходження транспортного засобу в момент руху, а також місцезнаходження дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту" та зону його дії. Вимірювання швидкості здійснювалося в момент значного коливання приладу, що свідчить про проведення моменту фіксації з руки, така вібрація в свою чергу могла дати більш значну похибку, ніж передбачена свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.

З наведених позивачем обставин, обставин складання постанови та наведених подій зафіксованих на відеореєстратор вбачається, що відповідач при винесенні постанови не дотримався вимог закону. Наведені позивачем обставини спростовують вину у вчиненні правопорушення, а надані відповідачем докази не підтверджують вчинення правопорушення та не спростовують доводи позивача.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема повинен бути опис обставин, встановлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

В порушення вказаним вимогам закону, постанова по справі про адміністративне правопорушення 25.05.2020 серії ДПО18 № 788177 містить не повний опис обставин справи, не зазначено з яким перевищенням швидкості рухався позивач, не конкретизовано який саме абзац пункту 2.4 ПДР України не виконав ОСОБА_1 .. Крім того відсутнє посилання на технічні засоби, за допомогою яких здійснено відеозаписи, а тому надані відповідачем копії відеозапису з нагрудної камери інспектора та лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam, не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Всупереч положенням ст. 283 КУпАП постанова не містить порядку оскарження стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч положенням ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав доказів дотримання порядку розгляду справи, не спростував доводів позивача.

Згідно ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідач при розгляді справи по суті не надав безперечних доказів того, що позивач, керуючи транспортним засобом, допустив вищевказане адміністративне правопорушення, тоді як саме на нього законом покладено обов`язок доказування вини позивача у скоєні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, вищевказану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1), Департаменту патрульної поліції ( м.Київ, вул.Федора Ернста,3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволити.

Скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Хуторненко Ольги Олександрівни серії ДПО18 № 788177 від 25.05.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2021 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО