Вирок № 97227641, 27.05.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/356/19

пр.№ 1-кп/464/19/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі:

головуючого-судді Чорна С.З.,

суддів Бойко О.М., Дулебко Н.І.,

секретар судового засідання Гринюк Ю.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Черневого В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Волкуна А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 12019140070000105 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого тапроживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

18.02.2015 Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки,

04.05.2016 Білоцерківським районним судом Київської області за ст. ст.391,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

26.12.2019 Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,-

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 , 10 січня 2019 року, близько 23.00 год., перебуваючи неподалік ресторану «Оазис», що по пр. Червоної Калини, 35 у м. Львові, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, підійшов з-заду до потерпілого ОСОБА_2 , який в цей час проходив по данному проспекту, та здійснив напад на нього з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я, а саме: наніс один удар тупим невстановленим слідством предметом з виступаючою гранню в область голови потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого останній впав на землю та після чого, наніс ще п`ять ударів вказаним предметом в область голови потерпілого ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілому згідно висновку судово-медичного експерта, перелом кісток склепіння та основи правої половини черепу з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння, рану в лобно-тім`яній ділянці справа, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, рану та синець на лівій вушній раковині, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку та крововилеву у м`яку мозкову оболонку, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синець на кисті лівої руки зі садном на його фоні, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, після чого заволодів особистим майном потерпілого ОСОБА_2 , а саме: мобільним телефоном марки «Nomu S10», вартістю 3 227 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 , вартістю 20 гривень на рахунку, якої знаходилися грошові кошти в сумі 40 гривень, сім-картка оператора «Лайфссел» з номером НОМЕР_2 , вартістю 20 гривень, на рахуку, якої грошових коштів не було, грошовими коштами в сумі 300 гривень, та після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3 607 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у вчиненому не визнав та надав показання про те, що проживав у м.Києві, у січні 2019 року приїхав до м.Львова до своєї нареченої, однак після конфлікту з останньою знаходився у товариша ОСОБА_3 у його квартирі на ОСОБА_4 у період з 08.01.19 по 12.01.19. Був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України разом з ОСОБА_5 . Під час перебування у приміщенні Сихівського ВП начальник райвідділу йому запропонував визнати вину у даному злочині, на нього здійснювався психологічний тиск. В той час він проходив лікування від наркоманії, мав залежність, йому пропонували працівники поліції наркотики, а тому визнав вину, погано розумів усі обставини. Жодного злочину він не вчиняв, просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому, його винуватість у інкримінованому йому злочині підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами в судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 10.01.2019 він йшов на зустріч з своїм другом, з яким мав зустрітися на трамвайній зупинці біля ринку «Шувар» на Сихові у м.Львові. Йшов від дитячої поліклініки в сторону ресторану «Оазис». Не дойшовши до ресторану «Оазис» близько 10 метрів, перейшов через дорогу, в його сторону йшов мужчина, на вулиці більше нікого з перехожих не було. Пройшовши даного мужчину він відчув удар по голові, через деякий момент відчув ще декілька ударів, після чого втратив свідомість і в той момент невідомий мужчина в нього забрав телефон та грошові кошти. Отямившись, він зайшов у ресторан «Оазис», де працівники ресторану викликали швидку допомогу, його доставили у 8-му лікарню та надали першу медичну допомогу. Впізнає, що це був ОСОБА_1 . Обвинувачений йшов йому на зустріч з правої сторони від нього. Впізнав його, оскільки запам`ятав, йшов мужчина високого зросту, в темному одязі, побачив його риси обличчя, так як був на відстані від нього близько двох метрів. В той момент коли отримав удар і впав на землю розмовляв по телефоні, який тримав в руках до останнього, поки йому обвинувачений не наніс удар по руці і тоді він відпустив телефон. Удар ОСОБА_1 наносив по руці з метою заволодіти телефоном. По голові йому приблизно було нанесено п`ять ударів, в задню частину голови. Обвинувачений в нього забирав телефон і говорив, щоб він відпустив телефон так буде краще. Телефон марки «Numi S10», чорного кольору з оранжевими вставками. ОСОБА_1 заволодів телефоном, викрав в нього ще кошти в розмірі 300 грн., які знаходилися в задній кишені джинсів, відчував, як його обшукував по бокових кишенях куртки та кишенях джинсів. Не пригадую, якими словами до нього звертався ОСОБА_1 . Працівники ресторану « Оазис » викликали швидку допомогу та службу охорони, після чого його відвезли у 8-му лікарню, де йому надали першу медичну допомогу. Лікарі повідомляли йому діагноз, але який саме точно не може пригадати. В нього був крововилив в мозок, лікарі йому хотіли скривати череп, але він відмовився від цього. Проходив курс лікування в лікарні, який тривав місяць часу, два тижні був на лікуванні в лікарні та два тижні лікувався вдома. Під його відповідальність лікар відпустив його на лікування додому. Після лікування проводились слідчі дії в Сихівському відділі поліції, а саме викликали його на впізнання. Під час проведення впізнання особи, працівники поліції йому жодних підказок, вказівок не давали, він самостійно впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила напад та викрала в нього майно. Моральна та матеріальна шкода йому не відшкодована, жодних дій з сторони обвинуваченого щодо відшкодування шкоди не вчинялися. Телефон він сам викупив з ломбарду, потім слідчий йому повернув його під розписку. Під час проведення впізнання було присутні четверо осіб разом з обвинуваченим. В момент нападу ОСОБА_1 бачив десь 2-3 хв., він був одягнутий в темну куртку і темні штани, як йшов в руках в нього нічого не було. Обвинувачений наніс йому удар твердим предметом в ділянку голови, він впав, не одразу втратив свідомість, ще було п`ять ударів в ділянку голови, один удар по руці, від якого був набряк на руці і погано працює один палець. ОСОБА_1 одноосібно наносив йому удари.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що особи на прізвище ОСОБА_7 та ОСОБА_5 йому не відомі. Приблизно в 2019 купляв ноутбук марки «Філіп паркер» та телефон, модель не пам`ятає, в особи низького росту, в капелюсі. Телефон був неробочий, чорний, з оранжевим пластиком. Особа, в якої купляв ноутбук та телефон, мав кличку «батон», прийшов до нього на квартиру, де він проживає по АДРЕСА_2 та приніс телефон і ноутбук. Телефон був справний, але розряджений. Займається ремонтом телефонів і ноутбуків. За телефон невідомій особі заплатив 500-600 грн., за ноутбук заплатив 5 000 грн. Він телефон зарядив і дав користуватися другу ОСОБА_8 , який в той час був на реабілітації. Телефон йому дав безоплатно. ОСОБА_9 йому телефон не повернув, як йому повідомили заніс у ломбард, в який саме невідомо. Особа на кличку «батон» розмовляв на російській мові, ріст приблизно 1, 85 м, прийшов випадково до нього, особа на кличку «бобік» - сусід його привів. Приходив двічі, перший раз приніс ноутбук, другий - телефон. Особа на кличку «Бобік» живе в сусідньому будинку, знав, що він ремонтує техніку, кілька раз до нього звертався. З особою на кличку «батон» не був знайомий, як вже зазначав, його привів «бобік», можливо «батона» по фотографії б впізнав. ОСОБА_9 нічого йому не говорив, що з телефоном, пізніше йому повідомили оперуповноважені, що його телефон у ломбарді, в якому саме не сказали. Звідки телефон, йому особа на кличку «батон» не говорив, тільки сказав треба гроші. Сім картки не було в телефоні. З ним, впізнання особи, яка продала йому телефон і ноутбук не проводилося. Оперативні працівники прийшли до нього за ноутбуком, лише повідомили, що він крадений. Після чого він подзвонив до особи на кличку «бобік», щоб він дав контактний номер телефону особи, в якої було куплено телефон і ноутбук, однак особа на кличку «батон» на телефонні дзвінки не відповідав. ОСОБА_10 до подій знав приблизно два роки, він також знав особу на кличку «бобік». Особа на кличку «бобік» низького зросту, без зубів, 30-35 років, наркоман, проживає по вул. Гната Хоткевича у м.Львові. Зі слів особи «бобік» - особа на кличку «батон» не місцевий, звідки саме не сказав. Коли оперативні працівники вилучили ноутбук, на наступний день ходив давати свідчення в райвідділ, там йому повідомили, що особу на кличку «Батон» затримали.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 дав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_1 просто знайомі, знає не довгий період часу. ОСОБА_1 йому мобільний телефон не передавав та жодних речей не давав для здачі в ломбард. Покази, які він давав на досудовому слідстві не правдиві, про кримінальну відповідальність щодо дачі завідомо неправдивих показів на досудовому слідстві його не повідомляли.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що був запрошений понятим під час проведення слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_1 , під час якого вільно давав показання про обставини вчинення злочину, жодний тиск на обвинуваченого не чинився.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав аналогічні показання свідку ОСОБА_12 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 , також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів кримінального провадження:

витягом з кримінального провадження №12019140070000105 від 11.01.2019, згідно якого, відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви потерпілого (т.1 а.с. 111);

повідомленням від 10.01.19 зі служби 102 про напад та побиття ОСОБА_2 (т.1 а.с. 112, 113);

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_2 від 11.01.2019 (т.1 а.с 114);

товарним чеком про вартість мобільного телефону (Т.1 а.с. 115);

гарантійним талоном №2105/39 (Т.1 а.с. 116);

даними протоколу огляду предметів від 25.01.2019 з фототаблицею, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки « Nomu», моделі «S 10», фіскальний чек №27674 від 25.01.2019, Львівського відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім» про сплату грошових коштів в сумі 321 грн. (Т.1 а.с. 118, 122-123);

постановою про визнання речей речовими доказами, згідно якої мобільний телефон марки «Nomu», моделі «S 10» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , фіскальний чек №27674 від 25.01.2019, Львівське відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім», м.Львів, пр-т Червоної Калини, 121, оф 76, про сплату коштів в сумі 321 грн.визнано речовими доказами (Т.1 а.с.119-120);

фіскальним чеком №27674 від 25.01.2019, Львівське відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім», м.Львів, пр-т Червоної Калини, 121, оф 76, про сплату коштів в сумі 321 грн.(Т.1 а.с. 121);

даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 , який із застосуванням фізичного насильства, наніс йому ряд ударів невідомим предметом в область голови, відкрито заволодів його особистим майном (Т.1 а.с. 125-128) ;

висновком судово-психіатричного експерта №37 від 28.01.2019, згідно якого на даний час ОСОБА_1 психічною хворобою не страждає, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіодів, синдром залежності, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т.1 а.с.129-132);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2019 з DVD диском, за змістом якого проводилось відтворення подій котрі відбулися 10.01.2019, за участі обвинуваченого ОСОБА_1 у присутності захисника Величко О.Б. при цьому обвинувачений чітко розповів про обставини вчинення ним злочину, розповівши усі деталі такого (Т.1 а.с. 133-135);

інформацією з «Ломбард» Заставно-Кредитний Дім», згідно якої мобільний телефон марки «Nomu» був закладений у ломбард ОСОБА_14 (Т.1 а.с. 136);

висновком експерта №16/19 від 29.01.2019, згідно якого вбачається, що у ОСОБА_2 було три рани та синець на голові, перелом кісток склепіння та основи правої половини черепу, забій головного мозку, крововилив в м`яку оболонку головного мозку, садно та синець на кисті лівої руки. Всі ушкодження заподіяні тупим предметом з виступаючою гранню, могли утворитись 10.01.2019 та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння. Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 отримав при самовільному падінні на площину, нема. (Т.1 а.с.137,138) ;

додатковим висновком експерта №39/19 від 08.02.2019, згідно якого у ОСОБА_2 були наступні тілесні ушкодження: перелом кісток склепіння та основи правої половини черепу з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, котрий заподіяний тупим довгастим предметом з ребристою поверхнею, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння; рана в лобно-тім`яній ділянці справа, котра заподіяна тупим предметом з виступаючою гранню та ребристою поверхнею і відноситься до легкого тілесного ушкодження; рана та синець на лівій вушній раковині, котрі заподіяні тупим предметом з ребристою поверхнею та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Таким чином в ділянку голови було три місця прикладання сили. Крім цього у ОСОБА_2 була черепо-мозкова травма у вигляді забою головного мозку та крововиливу у м`яку мозкову оболонку, котра могла утворитися від любого з трьох місць прикладання сили в ділянку голови та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. У нього теж був синець на кисті лівої руки зі садном на його фоні, що утворився в результаті одноразової дії тупого предмету з виступаючою гранню та відноситься до легкого тілесного ушкодження. Ні одне з ушкоджень, що були у ОСОБА_2 , не могли утворитися від удару ліктем руки чи рукою, стисненою в кулак так, як вони не являються предметом з ребристою поверхнею чи виступаючою гранню. Вони також не могли утворитись при одноразовому падінні на такий предмет. (Т.1 а.с. 139-140);

оглянутим у судовому засіданні речовим доказом- мобільним телефоном марки «Nomu S10».

При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого та інших осіб, а інформація, яка в них міститься, не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості.

Оцінюючи наведені докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині.

Позиція обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення злочину, визнання вини під тиском психологічного насильства з боку працівників поліції не беруться судом до уваги є суперечливі та повністю спростовані дослідженими судом доказами у своїй сукупності, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_2 , даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого та захисника, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Потерпілий ОСОБА_2 з обвинуваченим в неприязних стосунках не перебував, до подій знайомі не були, відтак судом не встановлено обставини, які б давали йому підставу оговорювати обвинуваченого. Заперечення своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту спрямований на уникнення від кримінальної відповідальності, усі обставини повністю перевірені зібраними доказами. Показання потерпілого є послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Покликання обвинуваченого на вчинення психологічного тиску з боку працівників поліції не відповідає обставинам справи. Щодо вказаних обставин обвинувачений з скаргами не звертався.

Заперечення обвинуваченим своєї вини, суд розцінює, як спосіб захисту, спрямований на уникнення від кримінальної відповідальності.

Показання свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 йому мобільний телефон не давав, суд оцінює як такі, що не спростовують висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

На підставі зібраних по справі доказів суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.187 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не працює, неодружений, посередньо характеризується за місцем проживання. Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання про призначення йому покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Так як злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_1 вчинив до ухвалення вироку Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2019, суд вважає, що на підставі ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_1 слід призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2019, більш суворим призначеним даним вироком.

Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.4 ст.187 КК України та призначити йому покарання 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2019 більш суворим покаранням за даним вироком і визначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 12.02.2020 року. В строк відбування покарання зарахувати строк покарання відбутий за вироком Сихівського районного суду м. Львова від.26.12.2019, а саме з 16.01.2019 до 12.02.2020.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

мобільний телефон марки «Nomu», моделі «S 10» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 - залишити потерпілому ОСОБА_2 ;

фіскальний чек №27674 від 25.01.2019, Львівське відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім», м.Львів, пр-т Червоної Калини, 121, оф 76, про сплату коштів в сумі 321 грн. - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя:

Судді: