Рішення № 97227212, 27.05.2021, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/628/21

Провадження № 2-а/438/9/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Гадубяк О.В.

розглянувши в м. Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції у Львівській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд скасувати постанову інспектора старшого сержанта Відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області від 09.04.2021р. серії ЕАН № 4040292 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09 квітня 2021 року інспектор відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Медянцев Віктор Дмитрович виніс постанову серія ЕАН № 4040292 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п.п. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, а саме: порушення правил користування ременями безпеки.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та винесена без додержання вимог щодо повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи.

Ухвалою Бориславський міський суд Львівської області від 20 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що 09 квітня 2021 року інспектор відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Медянцев Віктор Дмитрович виніс постанову серія ЕАН № 4040292 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п.п. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, а саме: порушення правил користування ременями безпеки.

Відповідно до п. 2.3в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Згідно ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність водіїв настає за порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, зокрема: ч.5 статті за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із постанови про накладення адміністративного правопорушення вбачається, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення вимог п. п.2.3в Правил дорожнього руху України, а саме за те, що керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки.

Із матеріалів справи вбачається, що інспектор відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Медянцев В.Д. не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановив свідків правопорушення, не зазначив чи здійснювався відеозапис або фотофіксація правопорушення, до постанови не додано відеозапис чи фотофіксація такого правопорушення тощо. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП.

Разом з цим, під час розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення не можливо, інші докази до вказаної постанови не додані, при цьому відповідач не скористався своїм право надати пояснення по справі.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би доводив винність позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в постанові.

В силу положень ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Суд не знайшов докази того, що працівниками поліції було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП до винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, таких доказів немає і у матеріалах справи, доказів на вчинення ним адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України чи відповідають вони критеріям визначеним в даній нормі, зокрема щодо обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, суд переконаний, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена всупереч вимогам закону та, відповідно підлягає до скасування.

За правилами пункту 3 частини 3 статті 268 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним вимоги позову ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Питання щодо відшкодування судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 139 КАС України.

В порядку ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судовий збір стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, так як відповідачем у справі виступала його посадова особа.

На підставі викладеного, керуючись статями 7, 9, 132, 213, 222, 245, 246, 251, 268, 276, 277, 283, 284, 289, 293 КУпАП, статтями 2, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286 КАС України,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора старшого сержанта Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області від 09 квітня 2021 року серії ЕАН № 4040292 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення ч.5 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівської області на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. у рахунок повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бориславський міський суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Т.Слиш