Ухвала суду № 97224248, 27.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2021 Справа № 756/8320/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/8320/21

1-кс/756/1303/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судових засідань Пишковича М.І.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Юрлової О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Утулова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Клімовича Є.А. у кримінальному провадженні №12021100050001182 від 25.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та жителя цього ж міста ( АДРЕСА_1 ), офіційно непрацевлаштованого, із середньою спеціальною освітою, раніше неодноразово судимого, останнього разу - вироком Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. На підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2020 звільненого 05.05.2020 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 5 днів, з встановленням адміністративного нагляду тривалістю 1 рік -

в с т а н о в и в:

27.05.2021 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Клімович Є.А., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Юрловою О.О., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12021100050001182 від 25.05.2021 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів з визначенням розміру застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100050001182 від 25.05.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2021 приблизно о 15:10 ОСОБА_1 , перебуваючи у ТРЦ «Дрім Таун» в приміщенні магазину «СпортМастер», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяв з полиць зазначеного магазину товар, а саме, сорочка пляжна чоловіча синій/чорний р. 46 ТМ «Termit» арт. 3JS2ZHNPAF в кількості 1 шт., вартістю 749,17 грн (без урахування ПДВ), та направився до примірочної кабіни, в якій поклав вищевказаний товар за пояс штанів, в які був одягнений на той час, та направився до виходу з торгової зали магазину «СпортМастер», що належить ТОВ «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА». Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав за необхідне для повторного, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній пройшов за лінію кас разом з таємно викраденим майном, не сплативши за нього, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівником охорони магазину. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА», майнову шкоду на загальну суму 749,17 грн (без урахування ПДВ)

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 попередньо вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення; неодноразово порушував адміністративний нагляд, встановлений ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.04.2020, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було продовжено адміністративний нагляд ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.21 на строк 6 місяців. Крім того, санкція злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі, а тому, на думку органу досудового розслідування, є підстави вважати, що в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконно впливати на свідків. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схилити свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний є судимим за вчинення корисливих злочинів, за останнім вироком покарання у виді позбавлення волі відбував реально, та повторно вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення, обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України скеровано до Деснянського районного суду міста Києва для вирішення обвинувачення по суті, та знову підозрюється у вчиненні аналогічного корисливого злочину. Окрім того, ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, тобто постійного джерела доходу, належних засобів для існування.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, послався на те, що ризики заявлені стороною обвинувачення не доведені та базуються на припущеннях, докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 встановленого адміністративного нагляду відсутні. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, 2018 року народження, дружину та батьків, з якими разом проживає, та які знаходяться на його утриманні.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, заперечив проти задоволення клопотання слідчого, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання разом із сім`єю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що підозрюваний є її сином, котрий разом з дружиною та малолітнім сином проживає разом з нею та її чоловіком (батьком ОСОБА_1 ), зазначила про те, що на сьогодні офіційно син не працює, однак періодично підробляє на неофіційних роботах. Син алкогольними напоями та наркотичними засобами не зловживає, має незадовільний стан здоров`я.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

25.05.2021 о 15:10 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

27.05.2021 о 10:00 підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

-протокол огляду місця події за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1-Б;

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 25.05.2021;

-протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_3 від 25.05.2021;

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 25.05.2021;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 25.05.2021;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан, наявність у останнього судимостей за корисливі злочини.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Клімовича Є.А. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 липня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 34 050 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 23 липня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Касьян