Ухвала суду № 97222756, 27.05.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5290/14-ц

6/705/81/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Білик О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербакової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Умані Черкаської області справу за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

У своїй заяві заявник вказує на те, що 29 січня 2016 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/5290/14-ц задоволено подання Уманського районного відділу державної виконавчої служби про тимчасове обмеження у праві виїзду заявника за межі України, в рамках відкритого виконавчого провадження № 48012880. В подальшому дане виконавче провадження № 48012880 було закрито та відкрито нове - ВП № 56088088 від 02.04.2018 за тим же виконавчим листом № 705/5290/14-ц 2/705/92/15 від 09.06.2015. Заявник вказує, що на даний час виконавче провадження закрито, він ніколи свідомо не ухилявся від виконання судового рішення з повернення боргу банку. Він не має постійного заробітку та вже тривалий час перебуває у важкому матеріальному стані, товариство "Спірал Кет Гейме", де він рахується працівником, фактично не працює і є збитковим, заробітну плату він не отримує. На сьогоднішній день заявник отримав пропозицію від іноземної компанії «Numan for water Technology Establishment» (Йорданія) з працевлаштування на посаду менеджера з продажу сільськогосподарської продукції та бутильованої води власного видобутку. Заявник підписав Контракт з найму від 15 квітня 2021 року, строк початку роботи визначено 01 липня 2021 року. Заявик просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області по праві № 705/5290/14-ц.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підтримав, посилаючись на обставини, що викладені в ньому та просив задовольнити. Він зазначив, що підприємство, на якому він працює та є директором не є прибутковим, тому він не має змоги погашати борг. Однак він уклав контракт з іноземним підприємством і для того, щоб заробляти кошти та погашати борг в банку йому необхідно їздити за кордон у відрядження.

Державний виконавець Уманського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Галиченко Б.С., в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та вказував, що борг заявник не погашає та кошти не сплачує. Проте, державний виконавець вказував, що дійсно 29.12.2020 виконавче провадження повернуто стягувачеві.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2016 року по справі № 705/5290/14-ц; 6/705/16/16 було задоволено подання Уманського РВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду з України боржника у зв`язку з невиконанням ним, покладених судовим рішенням зобов`язань. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань, покладених на боржника згідно виконавчого листа № 705/5290/15ц від 09.06.2015, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області.

Вищевказане обмеження було встановлено в зв`язку з наявністю боргу ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк»

25.07.2018 постановою державного виконавця виконавче провадження ВП № 55997941 з примусового виконання виконавчого листа № 705/5290/14-ц; 2/705/92/15, що виданий 09.06.2015 закінчено у зв`язку зі сплатою ОСОБА_1 боргу згідно платіжного доручення № 2042 від 16.07.2018.

В послідуючому державним виконавцем відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню коштів з ОСОБА_1 у сумі 137290,5 грн. Однак, 26.11.2020 державний виконавець Галиченко Б.С. повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення. 29.12.2020 виконавчий документ було вдруге повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".

В той же час ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Таке невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, зокрема, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тощо.

Сам лише факт невиконання боржником самостійно зобов`язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням. Таких доказів суду не надані.

Само по собі посилання на наявність боргу за виконуваним судовим рішенням не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов`язання і не може бути підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.

Як встановлено судом та підтверджується поясненнями державного виконавця в судовому засіданні, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення.

При цьому, з Інформації про виконавче провадження вбачається, що державним виконавцем було здійснено необхідну перевірку майнового стану боржника, в тому числі шляхом звернення до ОДПІ, УПФУ, Держкомзему, Держпродслужби.

Таким чином, невиконання боржником зобов`язань відбувалось внаслідок об`єктивних причин (відсутність майна), а жодні докази, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов`язання, відсутні.

При цьому автоматична, необмежена заборона у праві виїзду за межі країни є порушенням статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Одночасно заявник стверджує, що він навмисно не ухилявся від погашення заборгованості, по можливості кошти сплачував, однак на даний час підприємство на якому він працює є збитковим, а він з метою працевлаштування та виконання зобов`язань отримав пропозицію від іноземної компанії «Numan for water Technology Establishment» (Йорданія) з працевлаштування на посаду менеджера з продажу сільськогосподарської продукції та бутильованої води власного видобутку та підписав з компанією Контракт.

Тому, в даний час відсутні будь які докази того що заборона ОСОБА_1 у тимчасовому виїзді за межі України гарантує повернення боргу.

Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Оскільки на даний час відсутні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язання заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заходи забезпечення виконавчого провадження повинні бути скасовані шляхом відміни тимчасової заборони для ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.260-261, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2016 року по справі № 705/5290/14-ц - скасувати.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи та Державній прикордонній службі України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Білик