Рішення № 97222300, 27.05.2021, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/240/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

27 травня 2021 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

за участю секретаря Расевич Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Зарічне цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний Банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач за довіреністю Кіріченко В. М., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором б/н від 21 вересня 2007 року в розмірі 14 710, 79 грн. та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 вересня 2007 року відповідачка ОСОБА_1 , підписала заяву № б/н, згідно якої погодилась на укладення договору про надання банківських послуг - отримала кредитний ліміт 4 000,00 грн., на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Відповідачка зобов`язалася погашати кредит в термін, встановлений умовами кредитного договору, але зобов`язань по своєчасному поверненню кредиту згідно умов кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 28.02.2021 року у неї виникла заборгованість на загальну суму 17 792, 81 грн., з яких: 2 914,56 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 796,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3 082,82 грн. - нарахована пеня.

Однак позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 710,79 грн., яка складається з: 2 914,56 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 796,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідачка клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, відзиву на позовну заяву, зустрічного позову не подала хоча була повідомлена про судове засідання, призначене на 13 травня 2021 року, шляхом надіслання на адресу її реєстрації повістки про виклик до суду, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, яка повернулась суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Про розгляд справи, призначений на 27 травня 2021 року повідомлялась за допомогою оголошення про виклик до суду, опублікованому на офіційному сайті "Судової влади України"(а. с. 50).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України наявні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами та з урахуванням повторної неявки відповідачки в судове засідання, відсутності відзиву на позовну заяву, згоди позивача на ухвалення заочного рішення у справі (а. с. 5), а тому є підстави для розгляду справи за відсутності відповідача, та ухвалення заочного рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови “Про судове рішення у цивільній справі” від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

21.09.2007 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 , було укладено договір, згідно умов якого вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка не виконала умови договору щодо сплати заборгованості, чим порушила прийняті на себе договірні зобов`язання, а тому станом на 28.02.2021 року у неї виникла заборгованість на загальну суму 17 792, 81 грн., з яких: 2 914,56 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 796,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 3 082,82 грн. - нарахована пеня.

Однак позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 710,79 грн., яка складається з: 2 914,56 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11 796,23 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка підписала анкету-заяву (а. с. 22) про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Відповідно до вказаної заяви відповідачка своїм підписом підтвердила, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Крім того 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 , була підписана довідка (а. с. 23) про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду". В цій же довідці відповідачка власним підписом підтвердила, що "З фінансовими умовами надання Кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду" і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений.

Судом встановлено, що відповідачка не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком за простроченим тілом кредиту у розмірі 2 914,56 грн., та 11 796,23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка позивачем доведена повністю.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки відповідачка погашення кредиту та сплату відсотків не проводить, у неї виникла заборгованість перед банком, що суд вважає істотним порушенням умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував при укладенні кредитного договору. А отже, з ОСОБА_1 , слід стягнути на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” заборгованість в розмірі 14 710 грн. 79 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 582, 610-612, 651, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” 14 710 (чотирнадцять тисяч сімсот десять) грн. 79 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 21 вересня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” 2 270(дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. В. Дідик