Рішення № 97221998, 27.05.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/401/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Романової О.Г.,

при секретарі: Соломки Л.М.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київської області про скасування постанови поліцейського СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київської області старшого сержанта поліції Сеніга Олександра Михайловича, серії БАВ № 128381 від 07 квітня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київської області ст. сержанта поліції Сеніга О.М., серії БАВ № 128381 від 07.04.2021 за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно нього, з підстав неправомірності накладення та відсутності складу правопорушення, а справу – закрити.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є водієм категорії «В,С» та має у володінні автомобіль марки AUDI 100, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Так, 07.04.2021 близько 14 год. 25 хв., на 48 км. автодороги Бориспіль-Дніпро, був зупинений поліцейським Сеніга О.М. СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київської області, без повідомлення про причини зупинки. На вимогу поліцейського він надав посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб.

Після огляду документів та транспортного засобу йому було повідомлено про начебто порушення ним ПДР України, а саме: здійснення обгону транспортного засобу перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.

Він заперечив даний факт та повідомив про те, що обгону не виконував, а здійснив об`їзд тихохідного транспортного засобу, що рухався зі швидкістю руху близько 40 км/год. та ближче до правого краю дороги. Повідомив про те, що незгідний з порушенням ПДР України та просив надати докази його вини.

Однак, поліцейський не звернув увагу на його заперечення вини та на місці склав постанову. Попри його заперечення протокол не склав, йому не вручав, розгляд справи не проводив, пояснення від нього не відбирав.

Як вбачається з постанови поліцейський без належних доказів та перевірки виніс постанову, якою наклав на нього максимальне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Вважає, що вказана постанова винесена працівником поліції передчасно, без додаткової перевірки та як наслідок є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: порушено положення ст. 245 КУпАП (постанова винесена без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи); було порушено положення ст. 280 КУпАП (не було з`ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає особа до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність); поліцейським не залучено понятих (свідків),

на надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, бути присутнім під час розгляду справи, скористатися допомогою адвоката; поліцейським не враховано вимоги ст. 258 КУпАП щодо складання протоколу у разі коли правопорушення оспорюється.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що відомості, які зазначені у постанові від 07.04.2021, не відповідають дійсності. Дійсно, як зазначено у постанові, 07.04.2021 близько 14 год. 25 хв. на 48 км. автодороги Бориспіль-Дніпро він керував власним автомобілем Ауді 100, державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Однак він не здійснював обгін іншого транспортного засобу на перехресті. В дійсності він проїхав перехрестя, через метрів сто здійснив об`їзд транспортного засобу марки Газель, який рухався на невеликий швидкості, при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки він не перетинав. Про вказані обставини він повідомив працівників поліції, вони разом подивилися відеозапис, який був в наявності у вказаних осіб, однак останні заперечили факт того, що він здійснив об`їзд транспортного засобу, вказавши, що обгін і об`їзд це одне й те саме. Звернув увагу суду на те, що відповідач не надав жодних доказів, які би підтверджували його провину, зокрема: відеозапис та не зазначив у постанові жодних свідків.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київської області в судове засідання не з`явився. 11.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останні просять суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, справу розглянути у відсутності представника ГУНП в Київській області. У відзиві на позов зазначають про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а саме: п. 4 Розділу І передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. У п. 2 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції зазначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до відомостям постанови серії БАВ № 128381 від 07.04.2021 позивач здійснив обгін транспортного засобу на перехресті 14.6 а ПДР України. Зазначають про те, що з огляду на вищезазначене можна дійти висновку про те, що позивач здійснив обгін транспортного засобу на перехресті 14.6, що тягне за собою накладення штрафу.

Положеннями ст. 252 КУпАП України передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до абз. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною шостою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.

Вважають, що зазначеним вимогам постанова відповідає, а отже правові наслідки для визнання постанови незаконною – відсутні.

Суд, радячись на місці, ухвалив: відповідно до положень ст. 205 КАС України проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача ГУНП в Київської області, який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у відзиві на позов просив суд справу розглядати без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, ознайомившись із відзивом на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до відомостям постанови серії БАВ № 128381 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - 07.04.2021. Звернувся до суду із позовною заявою 16.04.2021, отже без порушення строку встановленого положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України.

Положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 128381 від 07.04.2021, 07.04.2021 о 14 год. 25 хв. на 48 км. а/д Бориспіль-Дніпро, ОСОБА_1 керував автомобілем Ауді н/з НОМЕР_1 та здійснив обгін іншого транспортного засобу на перехресті, чим порушив вимоги п. 14.6 а ПДР України. За порушення вказаних положень ПДР України ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до положень п. 14.6 а ПДР України обгін заборонено:

а) на перехресті;

б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;

в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;

г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд;

д) у тунелях;

е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;

є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що працівником поліції, всупереч положенням ст. 258 КУпАП, не був складений протокол про адміністративне правопорушення, не розглянута справа, а відразу же винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення. На вказане твердження суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (надалі - Рішення) визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що прийняття вищенаведеного рішення № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року Конституційним Судом України передувало прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Внесені зміни стосувались зокрема положень статей 33, 221, 258, 276 КУпАП.

В свою чергу, питання стосовно винесення постанов за порушення у сфері безпеки дорожнього руху «за місцем вчинення» чи «на місці вчинення», було доповнено та деталізовано положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом внесення змін в липні 2015 року, у відповідності до яких перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, викладений в частині 1 статті 258 КУпАП, доповнено правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції у відповідності до частини 1 статті 222 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена частинами першою, другою, третьою, п"ятою і шостою ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Підсумовуючи здійснений аналіз норм чинного законодавства, суд вбачає всі підстави стверджувати, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами першою, другою, третьою, п"ятою і шостою ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється.

В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.

Таким чином, доводи позивача в цій частині не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, внаслідок чого суд приходить до висновку, що в цій частині працівник поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами КУпАП.

Що стосується посилання позивача на те, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

При цьому норма статті 31 Закону України «Про національну поліцію» є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Пункт 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 128381 від 07.04.2021, остання, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП, не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч 1,4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 74 КУпАП).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 визнав вірними висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, посилання представника відповідача у відзиві на позов про те, що працівником поліції при винесенні постанови відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП були дотримані положення КУпАП без проведення фіксування цього правопорушення (доказів фіксування суду не надано), з огляду на заперечення позивача щодо правомірності постанови, не може бути прийнято судом до уваги.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що будь-яких доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП зокрема, пояснень свідків, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, тощо, матеріали справи не містять, суд вважає не підтвердженим факт здійснення позивачем вказаного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовна заява позивача в частині скасування постанови поліцейського СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київської області старшого сержанта поліції Сеніга О.М. від 07.04.2021 серії БАВ № 128381 щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. підлягає до задоволення.

Враховуючи правову позицію ВС висловлену у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 490/843/15-а від 01.03.2021 про те, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду у передбачених ст. 221 КУпАП випадках та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 454 грн., що підтверджується квитанцією № 55641712 від 28.04.2021, вказаний судовий збір підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 73,74,77, 241-246, 286 КАС України,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови поліцейського СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Сеніга Олександра Михайловича, серії БАВ № 128381 від 07 квітня 2021 року– задовольнити частково.

Скасувати постановуполіцейського СРПП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Сеніга Олександра Михайловичавід 07 квітня 2021 року серії БАВ № 128381 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) судові витрати понесені позивачем у розмірі 454 (чотириста пятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 27 травня 2021 року.

Суддя О.Г. Романова