Вирок № 97221863, 26.05.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2109/20

Номер рядка у звіті 227

26 травня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

прокурора - Циганника А.В.,

потерпілих та цивільних позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 - адвоката Бруса С.М.,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Р.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Некоза М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020250150000677 від 26.06.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Чорнобай Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 26.06.2020 близько 03 години 20 хвилин, керуючи вантажним автомобілем «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по автомобільній дорозі сполученням «Золотоноша-Кедина Гора-Благодатне» від с. Вільхи Золотоніського району до м. Золотоноша Черкаської області, на відстані близько 80 м від дорожнього знаку 5.46 Правил дорожнього руху України «Кінець населеного пункту с. Вільхи», на території Золотоніського району Черкаської області, в порушення вимог пп. 2.3 б), 2.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, перебуваючи в стані стомлення, заснув за кермом, чим відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем «ВАЗ-21102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку, по зустрічній смузі руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , 1959 року народження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-8-02/192/16д від 06.08.2020, отримав тілесні ушкодження у вигляді: травми грудної клітини з переломом грудини, двобічними переломами ребер, ушкодженням лівої легені, розривом аорти, серцевої сорочки, легеневих артерій, травма шиї з розривом продольних зав`язків 5-го та 6-го шийних хребців, відлом поперечних відростків обабіч 4-го та 5-го шийних хребців, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку з небезпекою для життя, закритого перелому лівої променевої кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, травма голови з переломом кісток носа, забійною раною, синцями, саднами обличчя, різані рани, садна лівої кисті, садна правої кисті, лівого коліна, синець лівої гомілки, відносяться до легких тілесних ушкоджень, від чого настала смерть.

Також, водій автомобіля «ВАЗ-21102», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-8-01/262 від 20.08.2020 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки з переломом ребра зліва, що ускладнилось гемотораксом (внутрішньою кровотечою), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, перелому нижньої щелепи, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, травму голови зі струсом головного мозку та забійною раною підборіддя, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з висновком експерта №4/597 від 11.08.2020, порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , а саме вимог пунктів 2.3 б), 2.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_5 та спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого ОСОБА_1 та сина загиблого ОСОБА_5 - потерпілого ОСОБА_2 , та пояснив, що працює неофіційно водієм, має водійський стаж 10 років та здійснював перевезення вантажів зеленого горошку з с. Домантово Золотоніського району до м. Черкаси. Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_3 , при здійсненні перевезень вантажів уночі, він з іншими водіями має можливість відпочити лише під час навантаження або вивантаження вантажу. Попередньо випивши кави, близько 02 години ночі 26.06.2020 ОСОБА_3 виїхав з м. Черкаси у напрямку с. Домантово. ОСОБА_3 почував себе добре, але був втомлений і заснув. Коли ОСОБА_3 прокинувся від зіткнення, він побачив розбиту машину, з якою здійснив зіткнення автомобіль під його керуванням, та з якої виходив газ. ОСОБА_3 вийшов з машини та попросив інших людей, що їхали повз викликати швидку допомогу, всі разом вони почали витягати потерпілих та речі з машини. Але оскільки з машини продовжував виходити газ інші люди почали тікати, а ОСОБА_3 почав відкручувати сидіння і через праву сторону витяг ОСОБА_1 , також витягли і іншу людину, яка була в автомобілі та загинула. ОСОБА_3 робив загиблому штучне дихання, намагався реанімувати, але це не допомогло, ОСОБА_5 - помер. Причиною ДТП ОСОБА_3 вказав свою втому. Щодо заявлених потерпілими цивільних позовів ОСОБА_3 зазначив, що позови визнає частково, оскільки заявлені до стягнення суми є занадто великими, ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, дохід ОСОБА_3 є мінливім та непостійним.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , пояснив, що дійсно 26.06.2020 близько 03 години 20 хвилини разом з ОСОБА_5 їхали на рибалку в с. Коробівка на належному ОСОБА_1 автомобілі «ВАЗ-21102», реєстраційний номер НОМЕР_4 . За кермом був ОСОБА_1 . Як пояснив ОСОБА_1 , коли вони їхали було ще темно, не доїжджаючи до Вільховецького лісництва вони побачили світло фар машини, яка швидко наближалась до них, виляючи по дорозі. Тому ОСОБА_1 знизив швидкість до 20 км за год і рухався з увімкненим світлом ближніх фар близько до обочини. Коли КАМАЗ виїхав з-за повороту автомобіль потерпілого стояв на узбіччі і КАМАЗ прямо врізався в їх автомобіль. ОСОБА_1 пояснив, що зіткнення сталось дуже швидко, часу вийти з автомобіля не було. Також ОСОБА_1 пояснив, що внаслідок даного ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження, які потребують довготривалого та дорого вартісного лікування, а також унаслідок травми щелепи ОСОБА_1 несе додаткові витрати на спеціальні продукти харчування, що також потребує значних матеріальних затрат. Крім того ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_3 давав потерпілому гроші, усього на загальну суму 40 000 грн.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що є сином ОСОБА_5 , загиблого внаслідок ДТП. Про ДТП знає зі слів ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 пояснив, що внаслідок вчиненої ОСОБА_3 ДТП втратив близьку людину - батька, внаслідок чого зазнав значної моральної шкоди. ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 дав йому гроші тільки на поховання у сумі 10 000 грн.

Крім показань потерпілих, обвинуваченого в судовому засіданні безпосередньо досліджені письмові докази, долучені до справи за клопотанням прокурора:

-Рапорт № 4871 від 26.06.2020,

-Рапорт № 4872 від 26.06.2020,

-Протокол огляду місця ДТП від 26.06.2020 із план-схемою та фото-таблицею,

-Висновок результатів медичного огляду від 26.06.2020,

-Довідка від 26.06.2020

-Протокол затримання особи від 26.06.2020, постанова про залучення захисника від 26.06.2020,

-Доручення від 26.06.2020,

-Ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2020 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу,

-Постанова про визнання речовими доказами від 26.06.2020,

-Постанова про визнання речовими доказами від 26.06.2020,

-Ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2020 про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ- 21102», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,

-Ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2020 про накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 ,

-Висновок експерта № 05-8-02/192/16д,

-Лікарське свідоцтво про смерть № 192 від 26.06.2020,

-Висновок експерта № 05-8-01/262 від 20.08.2020,

-Висновок експерта № 4-000509 від 23.07.2020,

-Висновок експерта № 4-000510 від 24.07.2020,

-Висновок експерта № 4-000569 від 29.07.2020,

-Заява ОСОБА_2 від 22.07.2020 про залучення до провадження як потерпілого,

-Доручення для надання вторинної правової допомоги від 17.07.2020 № 187,

-Ордер серія ЧК №157246 від 22.07.2020,

-Постанова про залучення представника потерпілого від 22.07.2020,

-Заява ОСОБА_1 від 23.07.2020 про залучення до провадження як потерпілого,

-Висновок експерта № 4-000597 від 11.08.2020,

-Постанова про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня від 14.08.2020,

-Постанова про залучення представника потерпілого від 20.08.2020,

-Договір про надання правової допомоги № 19-08/20 від 19.08.2020,

-Протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 20.08.2020,

-Протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 20.08.2020,

-Протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 20.08.2020,

-Повідомлення сторони захисту від 20.08.2020.

Зазначені докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності.

Відповідно до вимог ст. 85, 86 КПК України суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відтак, оцінюючи в сукупності досліджені докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оцінені відповідно до ст.94 КПК України суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілому, оскільки ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху (пп. 2.3 б), 2.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306), вчинив ДТП, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілому ОСОБА_5 .

Вину обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілому, суд вважає доведеною.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не притягувався і до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів щодо такого притягнення, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на "Д" обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, вчинення злочину вперше, часткове відшкодування шкоди та те, що обвинувачений має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Поряд з цим, у суду відсутні підстави для призначення обвинуваченому покарання на підставі ст. 69-1 КК України, через відсутність такої обов`язкової обставини, як повне відшкодування заподіяної шкоди, на чому наголошується у пункті 6-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинений злочин, наявність декілька обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання в виді позбавлення волі строком на чотири роки, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України.

При вирішенні питання про додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд виходить з того, що за формою вини вчинений злочин є необережним, а можливість працювати водієм - це єдине джерело доходу ОСОБА_3 , який має на утриманні малолітню дитину, та сприятиме якнайшвидшому відшкодуванню ним завданої шкоди потерпілим, а тому суд вважає, що призначення додаткової міри покарання є недоцільним.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.,ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Також потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.01.2021 просить:

-стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду завдану злочином в сумі 8 349 грн 23 коп,

-стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином у сумі 200 000 грн 00 коп,

-стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 100 000 грн 00 коп,

-стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду на лікування в сумі 20 000 грн 00 коп,

-стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн 00 коп.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Брус С.М., у зв`язку з відшкодуванням обвинуваченим потерпілому шкоди на загальну суму 40 000 грн 00 коп. відмовились від позову в частині вимоги стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду завдану злочином в сумі 8 349 грн 23 коп, в іншій частині позову позовні вимоги підтримали.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 подано до суду цивільний позов до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», в якому просить:

-стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 700 000 грн 00 коп,

-стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду, пов`язану із смертю потерпілого ОСОБА_5 в сумі 260 000 грн 00 коп.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Пилипенко Р.Б. позовні вимоги підтримали повністю.

Цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_3 , цивільні позови визнав частково, вказавши, що заявлені до стягнення суми є занадто великими, посилаючись на скрутне матеріальне становище, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Цивільний відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з наявною в матеріалах справи заявою, просить розглянути цивільний позов за відсутності свого представника.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» надало до суду відзиви, в яких вказало про безпідставність позовних вимог, оскільки звернення цивільних позивачів до суду із вимогами до страхової компанії є передчасними. Щодо заявленої до стягнення ОСОБА_1 суми майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 100 000 грн 00 коп, відповідач вказав, що враховуючи Аварійний сертифікат № 56-D/74/1 від 19.09.2020 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу належить до виплати страхове відшкодування у сумі 32 390 грн 00 коп. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення із страховика суми страхової виплати на відшкодування шкоди, завданої здоров`ю позивача, цивільний відповідач вказав, що дані вимоги не підтверджені доказами, тому не підлягають задоволенню. Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, відповідач вказує, що до виплати належить 56 676 грн 00 коп.

Вирішуючи цивільні позови, суд бере до уваги, що у судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Брус С.М., у зв`язку з відшкодуванням обвинуваченим потерпілому шкоди на загальну суму 40 000 грн 00 коп. відмовились від позову в частині вимоги стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду завдану злочином в сумі 8 349 грн 23 коп.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).

Таким чином, на підставі викладеного вище провадження щодо розгляду цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині вимоги стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду завдану злочином в сумі 8 349 грн 23 коп належить закрити.

Щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів моральної шкоди, суд зазначає про таке.

Згідно з положеннями ст. 23, ч. 1 ст. 1168 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Звертаючись із цивільним позовом, потерпілий ОСОБА_1 в обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої злочином у сумі 200 000 грн 00 коп, вказує, що цивільний позивач зазнав душевних страждань, у зв`язку з тривалим лікуванням та смертю друга ОСОБА_5 .

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи зміну звичайного укладу життя ОСОБА_1 на час отримання ним тілесних ушкоджень та проходження лікування, та реабілітації, що вплинуло на його фізичний стан, потерпілий дійсно зазнав моральних страждань у вигляді душевного хвилювання, викликаного ушкодженням здоров`я, фізичним болем, завданими травмами у результаті ДТП та смертю друга ОСОБА_5 . Також суд вважає доведеним обставини щодо зміни укладу життя потерпілого, які виразились у неможливості нормальної життєдіяльності і тривалому лікуванні.

Відтак, беручи до уваги часткове визнання позовів цивільним відповідачем, відшкодування обвинуваченим цивільним відповідачам у добровільному порядку шкоди в сумі 40 000 грн 00 коп, вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди підлягають стягненню у сумі 50 000 грн 00 коп, що з огляду на глибину моральних та душевних страждань буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Щодо позовної вимоги стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 700 000 грн 00 коп, у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , суд зауважує, що хоча втрата батька і є невідворотною та спричинила значні моральні та душевні страждання, які неможливо компенсувати будь-якими коштами, втім суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 000 грн 00 коп з огляду на глибину моральних та душевних страждань буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи часткове визнання ОСОБА_3 цивільних позовів, та виходячи з принципів розумності і справедливості, а також беручи до уваги часткове відшкодування обвинуваченим шкоди цивільним відповідачам у добровільному порядку, суд приходить до висновку, що цивільні позови в цих частинах підлягають до часткового задоволення.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

З матеріалів справи судом встановлено, що власником автомобіля марки «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого Золотоніським ВРЕР ВДАІ УДАІ УМВС України в Черкаській області 29.09.2011.

Довіреністю від 10.01.2014, посвідченою ОСОБА_6 уповноважила від свого імені управляти та розпоряджатись вказаним автомобілем ОСОБА_7 та/або ОСОБА_8 .

Власником напівпричепу марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.09.2007, є ОСОБА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , яка на підставі довіреності від 10.01.2014 уповноважила від свого імені управляти та розпоряджатись вказаним напівпричепом ОСОБА_7 та/або ОСОБА_8 .

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТзДВ «СК «Гардіан» АО/2234942 від 10.10.2019 страхувальником є ОСОБА_7 , забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є автомобіль марки «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну третім особам становить 130 000 грн 00 коп., та життю і здоров`ю - 260 000 грн 00 коп., франшиза 1300 грн 00 коп.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТзДВ «СК «Гардіан» АО/2234943 від 10.10.2019 страхувальником є ОСОБА_7 , забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є напівпричіп марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну третім особам становить 130 000 грн 00 коп., та життю і здоров`ю - 260 000 грн 00 коп., франшиза 1300 грн 00 коп.

З матеріалів справи судом встановлено, що з відповідними повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 26.06.2020 до ТзДВ «СК «Гардіан» звернулись ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також 06.01.2021 ОСОБА_1 та звернувся до страхувальника із заявою про виплату страхового відшкодування.

Крім того з такою заявою 02.02.2021 до страхувальника звернувся ОСОБА_2 .

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

При розгляді справи судом встановлено, що підстави, визначені в ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для звільнення страховика - ТзДВ «СК «Гардіан» від виплати страхової суми потерпілим відсутні.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку є обсяг відповідальності страхувальника обмежений-різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц всі понесені витрати, які були завдані внаслідок ДТП здоров`ю особи відшкодовуються страховою компанією, у даному випадку у межах ліміту, який у даному випадку становить 260 000 грн 00 коп на одного потерпілого.

Судом детально досліджені надані цивільним позивачем ОСОБА_1 копії фіскальних та товарних чеків та встановлено, що на підтвердження понесення потерпілим ОСОБА_1 витрат на лікування в сумі 8 349 грн 23 коп надано до суду копії: товарних чеків від 25.06.2020, 27.06.2020, 29.06.2020, 01.07.2020, 07.07.2020, 17.07.2020, 25.07.2020, 27.07.2020 щодо придбання рентген плівки на загальну суму 1 395 грн 00 коп; касових чеків від 26.06.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 01.07.2020, 05.07.2020, 07.07.2020, 09.07.2020, 17.07.2020, 07.08.2020, 08.08.2020, дата та номер фіскального чеку нерозбірливо щодо придбання ліків та медичних засобів на загальну суму 5130 грн 72 коп.

Надані фіскальні та товарні чеки про придбання медичних виробів без листка призначення медичних препаратів лікарем та необхідність лікування ОСОБА_1 саме цими ліками та з використанням зазначених медичних засобів, суд вважає неналежними доказами спричинення матеріальної шкоди, за винятком придбання таких ліків як «нейродар» на суму 508 грн 50 коп згідно з фіскальним чеком № 35234 від 26.06.2020 та «вестінорм» на суму 269 грн 40 коп згідно з фіскальним чеком №36642 від 17.07.2020, оскільки дані ліки зазначені у заключенні лікаря - нейролога від 17.07.2020 та щодо придбання рентген плівки на загальну суму 1 395 грн 00 коп з огляду на отримані потерпілим травми внаслідок ДТП.

Суд критично оцінює надані цивільним позивачем ОСОБА_1 копії касових чеків від 26.06.2020 №931025, від 28.06.2020 № 1112860, від 01.07.2020 № 933716, від 02.07.2020 № 1202487, дата нерозбірливо №1203041, від 04.07.2020 № 31 (166380), від 06.07.2020 № 1205469, від 10.07.2020 № 1207740, від 12.07.2020 № 1120320, від 15.07.2020 №1241369, від 17.07.2020 № 942004, від 21.07.2020 № 1283611 щодо придбання ліків, зокрема хліба, йогуртів, олії, кетчупу та майонезу, лимону, цукерок, закваски, йогурту питного, кави, молока, морозива, плавленого сирка, зубної пасти, сушарки для посуду, термосумки для пляшок, набору зажимів для пакетів та надувного матрацу усього на загальну суму 1697 грн 66 коп, оскільки потерпілим ОСОБА_1 не обґрунтовано використання зазначених товарів під час проходження лікування та не мають відношення до понесених потерпілим матеріальних витрат на лікування внаслідок ДТП.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволенню в цій частині частково, а саме на суму 2 172 грн 90 коп.

При цьому відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відтак, з ТзДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 108 грн 65 коп (2 172 грн 90 коп х 0,05).

Згідно з п.п 27.1. та п.п. 27.3. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відтак, виходячи з того, що на момент настання смерті потерпілого ОСОБА_5 , розмір мінімальної заробітної плати становив 4723 грн 00 коп, з ТзДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, підлягає стягненню 56 676 грн 00 коп (4723 грн 00 коп х 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі).

Щодо вимоги ОСОБА_10 стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» майнову шкоду внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 100 000 грн 00 коп, суд зазначає, що згідно з ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (пункт 21.1 статті 12 Закону).

Пунктом 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) передбачено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, унаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у договірному зобов`язанні є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його користь, як третьої особи, страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

З наданого Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» Аварійного сертифікату № 56-D/74/1 від 16.09.2020 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу ринкова вартість колісного транспортного засобу належного ОСОБА_1 «ВАЗ-21102», державний номер НОМЕР_4 становить 61 590 грн 00 коп, значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,7, вартість відновлювального ремонту - 143 947 грн 63 коп (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 65 079 грн 85 коп (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ - 57 750 грн 04 коп.

З вказаного Аварійного сертифікату судом встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу «ВАЗ-21102», державний номер НОМЕР_4 - ОСОБА_1 , внаслідок ДТП станом на 21.08.2020 становить 61 590 грн 00 коп, з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали.

Також суд бере до уваги, що всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ. У зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Зважаючи на наведене, та беручи до уваги, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, яка відповідно до страхового полісу становить 1300 грн 00 коп, та підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість (20 %), сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з страховика на користь ОСОБА_1 становить 48 232 грн 00 коп (61 590 грн 00 коп - 1300 грн 00 коп франшизи- 20 % ПДВ).

При цьому враховуючи роз`яснення наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.11.2018 у справі № 462/6105/16-ц, згідно з якою постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, у судовому засіданні судом поставлено на обговорення учасників справи дане питання.

Цивільний позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Брус С.М. проти передачі обвинуваченому автомобіля марки «ВАЗ-2110», реєстраційний номер НОМЕР_4 обвинуваченому ОСОБА_3 після сплати останнім вартості даного автомобіля не заперечували. Також цивільний позивач та його представник пояснили, що станом на час розгляду справи обвинувачений вартість автомобіля потерпілому не відшкодував.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з прохальною частиною позовної заяви ОСОБА_2 , підписаною його представником - адвокатом Пилипенком Р.Б., останній просить стягнути з цивільних відповідачів судові витрати, пов`язані з судовим розглядом даної справи. Однак, матеріали справи не містять доказів понесення ОСОБА_2 таких витрат, а згідно з дорученням № 187 від 17.07.2020 адвокат Пилипенко Р.Б. здійснює представництво цивільного позивача в суді на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відтак, відсутні правові підстави для вирішення розподілу судових витрат в частині розгляду цивільних позовів.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позови належить задовольнити частково.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судових інженерно-транспортних експертиз на загальну суму 6 478 грн 00 коп підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з випробуванням та з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на засудженого обов`язки, передбачені п.,п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обиравти.

Закрити провадження щодо розгляду цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині вимоги стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду завдану злочином в сумі 8 349 грн 23 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 48 232 (сорок вісім тисяч двісті тридцять дві) грн 00 коп без врахування ПДВ.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду на лікування в сумі 2 172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 108 (сто вісім) грн 65 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, пов`язану із смертю потерпілого ОСОБА_5 в сумі 56 676 (п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз на загальну суму 6 478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Скасувати арешт на автомобіль марки «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричеп СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка М.Ю. від 09.07.2020.

Скасувати арешт на автомобіль марки «ВАЗ-2110», реєстраційний номер НОМЕР_4 , накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка М.Ю. від 09.07.2020.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ-2110», реєстраційний номер НОМЕР_4 , залишений на зберігання на території спеціалізованого майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області, за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 3 передати ОСОБА_3 у разі виплати його вартості.

- автомобіль марки «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричеп СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_3 , залишені на зберігання на території спеціалізованого майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області, за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 3 повернути законному володільцю.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: Середа Л.В.