Ухвала суду № 97221013, 26.05.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/630/21

Провадження № 1-в/553/108/2021

У Х В А Л А

Іменем України

26.05.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі – Каленіченко В.О.,

за участю прокурора – Коннова О.В.,

засудженого – ОСОБА_1 ,

представника ПВК №64 – Коломійця Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції спільне подання начальника Полтавської виправної колонії № 64 та голови спостережної комісії Подільської районної ради у м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саксагань, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , до арешту проживаючого: АДРЕСА_2 ,

по даній справі засудженого: 07.12.2016 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ст.ст. 309 ч.1, 121 ч.2, 70 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_1 перебування під вартою з 11.09.2016 року по 07.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 27.03.2017 року вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 11 вересня 2016 року до 27 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.09.2020 року вирок відносно ОСОБА_1 від 07.12.2016 року приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року, який набрав законної сили 01.07.2020 року та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим остаточно до покарання у виді до 7 років 6 місяців позбавлення волі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло спільне подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_1 .

Засуджений ОСОБА_1 та представник ПВК № 64 в судовому засіданні подання підтримували та просили суд його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення подання у зв`язку із його безпідставністю.

Голова спостережної комісії виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд без їх участі матеріалу про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 . При вирішенні даного питання покладалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, прокурора, дослідивши матеріали подання, особової справи засудженого, приходить до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2016 року вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців;

- за ч.1 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту його затримання з 10 години 45 хвилин 11 вересня 2016 року.

У відповідності з ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_1 перебування під вартою з 11.09. 2016 року до 07.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження (запобіжний захід) відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 27.03.2017 року вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляційну скаргу його захисника Бердніченко Оксани Павлівни, - без задоволення. На підставі ч.5 ст.72 КК України ухвалено зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 11 вересня 2016 року до 27 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.09.2020 року вирок відносно ОСОБА_1 від 07.12.2016 року приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року, який набрав законної сили 01.07.2020 року, та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим остаточно до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, а і полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», вказано, що умовно-дострокове звільнення може бути застосовано лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Отже, суд розглядаючи заяву засудженого про умовно-дострокове звільнення, зобов`язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Тому при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого суд враховує особу засудженого, дані щодо виду та кількості стягнень за весь період відбування ним покарання, а також тяжкість вчинених засудженим злочинів та їх наслідки, термін невідбутого засудженим покарання.

Частина 3 цієї ж статті КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначений ч. 3 ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України. Зокрема, дана норма передбачає, що стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно характеристики, яка надана до суду адміністрацією закладу, де відбуває покарання засуджений, засуджений ОСОБА_1 знаходиться у місцях позбавлення волі з 11.09.2016 року.

За період перебування в державній установі «Полтавська установа виконання покарань(№23) характеризувався посередньо, стягнень, заохочень не мав. До праці не залучався.

З 26.04.2017 року покарання відбував в державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)». За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи, за що був 12 разів заохочений. Стягнень не має.

22.05.2020 року був переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації, як засуджений, який стає на шлях виправлення.

За станом здоров`я працездатний. Працевлаштований на контрагентній дільниці СТІМОЛ з погодинною формою оплати праці. До виконання покладених завдань ставиться сумлінно.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні, доброзичливі стосунки.

Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд.

Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи.

До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до ст.123 КВК України приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення». Відвідує лекції правового характеру, культурно-масові заходи, пройшов курси підготовки до звільнення.

Відповідно до ст. 110, 114 КВК України з рідних має двох братів та сестру.

Термін застосування умовно-дострокового звільнення від покарання статті 81 Кримінального кодексу України - за відбуттям двох третин призначеного строку покарання, саме 26.02.2021 року.

Згідно вироку Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року цивільного позову немає.

За вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року вину у скоєному злочині визнає, розкаюється.

Станом на 26.05.2021 року відбута частина строку покарання засудженого становить більше 2/3 призначеного судом покарання, кінець строку покарання 27.08.2023 року.

Беручи до уваги, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, а саме дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечного виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність стягнень за порушення дисципліни, висновок про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення ґрунтується на матеріалах провадження. Характеристика засудженого свідчить про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Також суд враховує поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання, його ставлення до вироку, виду та міри покарання яка йому була призначена, а також тяжкість вчинених злочинів та його наслідки.

Суд приходить до висновку щодо доведеності існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

При цьому, з огляду на дані про особу засудженого ОСОБА_1 в цілому, суд вважає, що він досяг необхідного ступеню виправлення.

Наведені дані свідчать про стабільну поведінку засудженого ОСОБА_1 протягом всього строку відбування покарання та відповідають висновкам характеристики.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 на даний час на шлях виправлення став, його поведінка та ставлення до праці відповідають критеріям визначеним в ст. 81 КК України, а тому наявні підстави для задоволення подання про умовно-дострокове звільнення останнього.

Суд вважає доведеними висновки про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки достеменно можливо стверджувати, що на час звернення з поданням, засуджений досяг необхідного ступеню виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці, протягом всього відбутого строку покарання, довів своє виправлення, що є необхідною умовою для прийняття такого рішення, а тому подання слід задовольнити та засудженого умовно-достроково звільнити від відбування покарання невідбутої частини.

Керуючись ст. 81 КК України та ст. 537, 539 КПК України, ст. 152, 154 КВК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.

Засудженого ОСОБА_1 , згідно ст. 81 КК України звільнити умовно – достроково від відбуття невідбутої частини строку покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 3 місяці 1 день.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак