Ухвала суду № 97219280, 27.05.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/779/21

Провадження №2-з/155/22/21

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Горохівської міської ради про визнання не законним і скасування рішення затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління держземгеокадастру у Волинській області та Державний реєстратор Горохівської міської ради Середа Ірина Юріївна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26 травня 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Горохівської міської ради про визнання не законним і скасування рішення затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 26 травня 2021 року було подано заяву про забезпечення позову. На обґрунтування даної заяви зазначає, що на даний час виникла об`єктивна необхідність для вжиття заходів забезпечення позову, а саме, зобов`язання державного реєстратора Головного управління держземгеокадастру у Волинській області внесення відомостей до Державного земельного кадастру України про заборону зміни цільового призначення земельної ділянки належної ОСОБА_2 кадастровий номер 0720887400:01:001:1322 до набрання рішенням суду законної сили у зв`язку з тим що відповідач має намір на спірній ділянці проводити побудови будівель та споруд.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову, по своїй суті, застосовується з метою надання гарантії виконання в майбутньому прийнятого судового рішення та виключно в разі такої необхідності, при цьому, такі заходи мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Згідно з частинами 1, 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 3, 4 ч.1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, зі змісту ст.ст.149, 151 ЦПК України вбачається, що до предмету доказування під час розгляду заяви про забезпечення позову, зокрема входять обставини, які свідчать про те, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування наявності обставин, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надає належних доказів для підтвердження таких обставин, її заява обґрунтовується виключно припущеннями, що суперечить ч.6 ст.81 ЦПК України.

Також, суд приймає до уваги положення ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи вищезазначені положення ст.ст.149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 157, 353-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Горохівської міської ради про визнання не законним і скасування рішення затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління держземгеокадастру у Волинській області та Державний реєстратор Горохівської міської ради Середа Ірина Юріївна – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в повному обсязі складена 27 травня 2021 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв