Рішення № 97218243, 24.05.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 926/1787/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз збут”

до відповідача Горішньо-Шеровецької сільської ради

про стягнення заборгованості в сумі 355 440,88 грн

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання О.В. Рогатинчук

Представники сторін:

Від позивача – не з`явився

Від відповідача – Савчишин М.Я. – сільський голова

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз збут” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Горішньо-Шеровецької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 355 440,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 22 лютого 2016 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 114104BL4UEB016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.

Далі, позивач вказує про те, що відповідач в порушення умов укладеного договору не здійснив оплату отриманого в грудні 2020 року – лютому 2021 року в загальному обсязі 36,131 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за відповідний період, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 345 493, 25 грн. На вказану заборгованість позивачем нараховано 1 557,34 грн. – пені, 769,43 грн. – 3% річних, 7 620,87 грн. – інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2021 року, справу № 926/1787/21 передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 926/1787/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24 травня 2021 року; запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Позивач явку належного представника в судове засідання 24 травня 2021 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання. При цьому, 24 травня 2021 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла письмова заява, в якій останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд підготовче судове засідання по справі № 926/1787/21 провести без його участі.

В судовому засіданні 24 травня 2021 року відповідач в особі сільського голови визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 355 440, 88 грн та звернувся до суду із відповідною письмовою заявою.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, враховуючи подану заяву відповідача про визнання позову, а також те, що вказані дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

Частиною 3 та 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24 травня 2021 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 3 Закону України “Про ринок природного газу”, одним з принципів функціонування ринку природного газу є вільна торгівля природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені.

Статтею 12 вказаного Закону унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 22 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (Постачальник) та Горішньо-Шеровецької сільської ради (Споживач) був укладений договір № 114104BL4UEB016 (далі - Договір) на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.

Пунктом 11.1 Договору унормовано, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк у разі необхідності такої зміни. (пункт 11.2 Договору).

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні. Отже, враховуючи, що сторонами не було заявлено про припинення дії договору чи визнання їх недійсними в судовому порядку, він продовжив свою дію у 2017- 2021 роках.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 1.1. вказаного вище Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ (надалі - газ) у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За умовами Договору постачання природного газу Постачальник забезпечує Споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює Оператор ГРМ відповідно до умов договору розподілу газу, укладеного в установленому порядку між Споживачем та Оператором ГРМ. Постачальник також має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних оператора ГРМ/ГТС або інформацію споживача, а також самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті Споживача. Якість газу, який передається Споживачеві в пунктах призначення, має відповідати вимогам, установленим державними стандартами та технічними умовами щодо його якості (пункт 2.1 Договору).

Згідно пункту 2.3 Договору, обсяг переданого (спожитого), газу за розрахунковий період (один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.

Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу становить 6 407,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 281,50 грн., всього з ПДВ – 7 689,00 грн. Ціна зазначена в пункті 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору шляхом повідомлення Споживача Постачальником не пізніше ніж за п`ять календарних днів до початку наступного місяця поставки газу (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору, оплата газу здійснюється Споживачем, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пункт 4.2.1 Договору).

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу у п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (пункт 4.2.2 Договору).

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 4.2.3 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: актів приймання-передачі природного газу до договору від 31 грудня 2020 року № ЧЦ380022693, 31 січня 2021 року № ЧЦ381000591, та 28 лютого 2021 року № ЧЦ381003021 позивач передав у власність відповідачу природній газ в загальному обсязі 36,131 тис.куб.м.

Разом з тим, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 01 грудня 2020 року – 15 березня 2021 року за договором № 114104BL4UEB16, який підписаний та скріплений печатками сторін, відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 345 493,25 грн.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що позивач покладені на нього обов`язки виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу природній газ, а відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, зокрема не сплативши повну суму за поставлений товар, заборгувавши позивачу 345 493,25 грн.

Згідно пункту 5.1.1. Договору постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов Договору, а споживач згідно до пункту 5.4.2 Договору зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Пунктом 6.1 Договору унормовано, що за невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати послуг балансування у встановлений Договором строк до матеріалів справи не надано.

Нездійснення відповідачем оплати рахунків у строки, встановлені пунктом 4.2. Договору, стало підставою для звернення з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача до відповідача стосовно стягнення заборгованості в сумі 345 493,25 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Згідно частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано належним чином умови укладеного між сторонами Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 769,43 грн – 3% річних, 7 620,87 грн. – інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд вказує наступне.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 3 статті 232 ГК України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенціє.

Разом з тим, сторони досягли згоди у частині сплати пені, а саме, згідно з пунктом 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1 557,34 грн. підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положенням частини 1 статті 130 ГПК України унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 5 331,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1100 від 28 квітня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідач визнав позовні вимоги позивача до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 130, 185, 191, 194, 196, 219, 222, 223, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Горішньо-Шеровецької сільської ради (59452, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Горішні Шерівці, вул. Забубрівська, 1, код ЄДРПОУ 04417174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код ЄДРПОУ 39584988) – 345 493,25 грн. – заборгованості, 1 557,34 грн. – пені, 769,43 грн. – 3% річних, 7 620,87 грн. – інфляційних втрат та 2 665,80 грн – судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1-А, код ЄДРПОУ 39584988) з Державного бюджету України 2 665,80 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1100 від 28.04.2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано – 27 травня 2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк