Рішення № 97218137, 27.05.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року Справа № 923/451/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика"

про стягнення 451505,26 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" 451505,26 грн заборгованості за договором № 196 від 25.12.2013, з яких 431296,50 грн основного боргу, 15862,79 грн пені та 4345,97 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 07.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач відповідно до поштового повідомлення отримав ухвалу 13.04.2021.

Відповідач відповідно до поштового повідомлення про вручення отримав ухвалу 27.04.2021 за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch)- м. Херсон вул. Перекопська 12. Відзиву та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадженні відповідач не надав.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

25.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (відповідач, замовник) укладено договір № 196 (а.с. 5-6), за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов"язався виготовити і поставити етикетку (гнучке рулонне упакування), далі за договором - "продукцію", в асортименті, кількості і за цінами, викладеними у специфікації, що є невід"ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, відповідач прийняв на себе зобов"язання: подати заявку (технічне завдання) на продукцію, що виготовляється, де обмовляються всі особливості, які необхідно врахувати при підготовці проектів дизайнів, виконанні заявки. Оплатити зроблені позивачем роботи в порядку, передбаченому даним договором. Прийняти й оплатити виготовлену продукцію.

Продукція поставляється окремими партіями. На кожну партію продукції, що виготовляється і поставляється, підписується специфікація (п. 3.1 договору).

Місце фактичної передачі продукції - м. Херсон вул. Перекопська 12 (п. 6.1 договору).

Ціна визначається відповідно до порядку формування ціни на партію товару. Під партією товару - визначають кількість продукції, відвантаженої замовникові за одним пакетом відвантажувальних документів (п. 5.1 договору).

Пунктом п. 5.2 договору узгоджено, що з огляду на те, що продукція виготовляється на імпортних матеріалах і сировині, у Специфікації до договору сторони визначають базову ціну за 1 кг (нетто) у гривнях, іноземну валюту і її курс до гривні України, за яким сформована ціна на дату оформлення Специфікації.

При відвантаженні товару Виконавець у відвантажувальних документах формує ціну відвантаження в наступному порядку:

- у випадку, якщо курс іноземної валюти відносно гривні України, встановлений на міжбанківському валютному ринку (МБВР) України на дату відвантаження, змінився не більш, ніж на 3% у порівнянні з курсом, зазначеним у Специфікації, Виконавець робить відвантаження за цінами, зазначеним у Специфікації;

- у випадку зміни курсу іноземної валюти відносно гривні України, встановленого на міжбанківському валютному ринку України на дату відвантаження, у порівнянні з курсом, зазначеним у Специфікації, на 3% і більше, Виконавець здійснює відвантаження з урахуванням курсу сформованого на дату відвантаження. При цьому Виконавець у рахунку - фактурі вказує курс, з урахуванням якого сформована ціна при відвантаженні партії товару.

Формула розрахунку ціни відвантаження:

Цвідв.=Цсп *(0,8*К1/К+0,2)

де:

Ц сп. - ціна, зазначена в специфікації - грн. за 1 кг/нетто;

Ц відв. - ціна, зазначена у відвантажувальних документах (рахунку - фактурі, накладній, тощо) - грн. за 1 кг/нетто;

К1 - курс іноземної валюти відносно гривні, зазначений у рахунку - фактурі;

К- курс іноземної валюти відносно гривні, зазначений у специфікації;

0,8 - коефіцієнт валютної складової ціни;

0,2 - коефіцієнт гривневої складової ціни.

Виконавець робить розрахунок середньозваженого курсу (Кср) на дату останнього платежу або на момент настання остаточного терміну оплати по партії товару за всіма здійсненими оплатами.

Середньозважений курс (Кср) розраховується шляхом ділення суми добутків сум усіх оплат по рахунку та відповідних курсів МБВР, на суму всіх оплат.

Відповідні курси МБВР визначаються на дати оплат відповідно до інформації про середній міжбанківський валютний курс (продаж), розміщеної на сайті http://finance.liga.net/rates/mb/). Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунка Замовника. У випадку, якщо дата оплати не збігається з датою одержання коштів Виконавцем, Замовник зобов`язаний надати оригінал платіжного документа з відміткою банку про списання коштів зі свого рахунка. У випадку, якщо такий документ не буде наданий, моментом оплати буде вважатися дата зарахування коштів на рахунок Виконавця.

У випадку, якщо Кср відрізняється на 3 % і більш від К1 (курс іноземної валюти відносно гривні, зазначений у рахунку - фактурі), то Виконавець робить корегування ціни - грн. за 1 кг нетто (Кор.ціни) за наступною формулою:

Кор. ціни = Цвідв. * (0,8 *Кср/К1 + 0,2) - Цвідв.

Відповідно до п. 5.3 договору, при цьому Виконавець направляє Замовникові рахунок - фактуру на доплату заборгованості, що виникла в результаті корегування ціни і розрахунок суми заборгованості, зроблений на підставі умов даного договору.

Сума заборгованості (Е заборг.) - грн., зазначена в рахунку-фактурі визначається за наступною формулою:

Езаборг. = Кіл .(кг)* Кор. ціни,

де: Кіл.(кг) - кількість відвантаженого товару в партії.

Зазначені документи передаються Виконавцем уповноваженому представникові Замовника факсимільним зв`язком за номером: (0552) 22 27 70. З моменту передачі повідомлення факсимільним зв`язком, він вважається врученим і підлягає виконанню Замовником. Виконавець зобов`язується направити зазначене повідомлення поштою або вручити оригінальний документ уповноваженій особі.

Зазначений рахунок - фактура повинний бути оплачений протягом п`яти банківських днів з моменту вручення.

Замовник має право самостійно розрахувати суму заборгованості, що виникла в результаті корегування ціни й оплатити відповідно до умов договору.

У випадку корегування ціни, зазначеної в Специфікації, Виконавець зобов`язується надати Замовникові наступні документи:

- Акт корегування ціни;

- корегування до податкової накладної.

Згідно з п. 5.4, 5.5 договору, оплата здійснюється в гривнях України на підставі рахунка-фактури, що виставляється Виконавцем, протягом 20 календарних днів з моменту постачання готової продукції на склад Замовника. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів банківським переведенням на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунка-фактури або, за узгодженням Сторін, за допомогою вексельного обігу, або іншим, не забороненим чинним законодавством України, способом.

Термін договору сторонами узгоджено з моменту підписання і до 31.12.2015 (п. 10.6 договору).

В подальшому, додатковими угодами № 1 - № 6 (а.с. 7 - 12) сторони змінювали редакцію п. 10.6 договору щодо терміну договору. Так, зокрема, додатковою угодою № 6 від 22.01.2020 встановлено термін договору до 22.01.2021.

Відповідно до умов договору сторони уклали специфікації № 133, № 134 від 03.08.2020 та № 135 від 17.12.2020.

Згідно зазначеними специфікаціями позивачем була виготовлена та поставлена відповідачу продукція на загальну суму 456953,18 грн за наступними видатковими накладними:

- № РНк-23594 від 12.08.2020 на суму 168320,66 грн,

- № РНк-23610 від 13.08.2020 на суму 152464,44грн,

- № РНк-25482 від 25.12.2020 на суму 136168,08 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками.

На підтвердження повноважень представника відповідача, який отримав продукцію від позивача, до матеріалів справи надані копії доручень відповідача № 223 від 12.08.2020, № 224 від 13.08.2020 та № 352 від 25.12.2020, виданих комірнику Кречетовій М.О.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Видаткові накладні № РНк-23594 від 12.08.2020, № РНк-23610 від 13.08.2020 та №РНк-25482 від 25.12.2020 засвідчені печатками сторін.

З огляду на викладене, встановивши наявність відбитку печаток сторін на видатковій накладній та, враховуючи, що сторони несуть повну відповідальність за законність використання їх печаток, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних; враховуючи, що відомостей про втрату або викрадення печаток сторонами до суду не надходило, суд дійшов висновку, що видаткові накладні № РНк-23594 від 12.08.2020, № РНк-23610 від 13.08.2020 та №РНк-25482 від 25.12.2020 свідчить про здіснення сторонами у справі господарської операції, незважаючи на те, що не зазначено посади і прізвища представника відповідача.

Також позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних № 89546 від 12.08.2020 на суму 168320,66 грн, № 89555 від 13.08.2020 на суму 152464,44 грн та № 90845 від 25.12.2020 на суму 136168,08 грн, а також копії рахунків №СФ-0002466 від 12.08.2020, № СФ-0002479 від 13.08.2020, № СФ-0003920 від 25.12.2020.

Відтак, у відповідача виник обов`язок з проведення розрахунку за відпущену позивачем продукцію.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Але, відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриману продукцію. Так, 12.01.2021 відповідач сплатив позивачу 50000 грн за договором № 196 від 25.12.2013, що підтверджується банківською випискою. Частина цих коштів була зарахована позивачем в рахунок оплати за попередніми поставками, а частина - в сумі 25656,68 грн в рахунок оплати за видатковою накладною № РНк-23594 від 12.08.2020.

З огляду на викладене, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 431296,50 грн.

Доказів перерахування боргу в сумі 431296,50 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 4345,97 грн 3% річних, нарахованих станом на 17.02.2021.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, що позивачем не було враховано.

Крім того, позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, пені та 3% річних (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16 та п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань").

З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку168320.66грн.02.09.202011.01.2021142663.98грн.12.01.202117.02.2021152464.44грн.03.09.202017.02.2021136168.08грн.15.01.202117.02.2021

Дата початку нарахування:02.09.2020.

Дата закінчення нарахування:17.02.2021.

Відсоткова ставка:3% річних.

Розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки02.09.202011.01.2021132168 320.6631 821.5912.01.202117.02.202137142 663.983433.8503.09.202017.02.2021168152 464.4432 101.1515.01.202117.02.202134136 168.083380.52Всього: 371 4 737.12

Всього сума 3% річних складає 4 737.12 грн, тобто більше, ніж просить позивач.

При цьому суд враховує, що відповідно до правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто суд не може стягнути суми пені, річних та втрат від інфляції, які перевищують суми, які заявлені позивачем до стягнення.

З огляду на викладене, вимога щодо стягнення 3% річних у розмірі 4345,97 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 15862,79 грн пені за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір № 196 від 25.12.2013 сторони пунктом 8.5 передбачили, що у випадку несплати виготовленої і поставленої продукції та/або виконаних робіт замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку168320.66грн.02.09.202011.01.2021142663.98грн.12.01.202117.02.2021152464.44грн.03.09.202017.02.2021136168.08грн.15.01.202117.02.2021

Процентна ставка пені:2 x ставок НБУ

Розраховується за формулою:

[Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]

Розрахунок пені

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня02.09.202011.01.2021132168 320.666127 304.6612.01.202117.02.202137431 296.5061211 678.57Всього: 18 983.22

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди складає 18 983.22 грн, що є більшою ніж просив позивач.

При цьому суд враховує, що відповідно до правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто суд не може стягнути суми пені, річних та втрат від інфляції, які перевищують суми, які заявлені позивачем до стягнення.

З огляду на викладене, вимога щодо стягнення пені у розмірі 15862,79 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач надсилав відповідачу претензію від 17.02.2021 № 218 (а.с. 30) з вимогою сплатити 451505,26 грн з урахуванням пені і 3% річних, яка залишена відповідачем без реагування.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 6772,58 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (м. Херсон вул. Перекопська 12, код 00382272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" (м. Харків, вул. Акад. Проскури, 1, код 22628517) 431296,50 грн основного боргу, 15862,79 грн пені, 4345,97 грн 3% річних та 6772,58 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.05.2021

Суддя В.В.Литвинова