Рішення № 97217993, 27.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/993/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) про стягнення коштів в сумі 13779,42 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.06.2020 за участі автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 (під керуванням ОСОБА_1 – директора ТОВ 'Директ плюс") та автомобіля марки «Fiat Nuovo Doblo», д/н НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_2 ) відбулась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 , була застрахована у позивача.

Позивач компенсував вартість відновлювальних робіт автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 в сумі 13779,42 грн. Сплачені кошти він має намір стягнути з відповідача в судовому порядку, як страхової компанії особи, з вини якої сталась ДТП.

Юридичними підставами позову позивач визначив норми статей 27 Закону України «Про страхування», 993, 1188 ЦК України, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/993/21. Справу № 922/993/21 призначено до розгляду без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Позивачу, згідно з частиною другою статті 251 Господарського процесуального кодексу України було встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Вказану увалу суду сторони отримали 05.04.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

09.04.2021, в межах встановленого судом процесуального строку, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№8900). У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову з таких підстав:

1. позивачем не доведено факт виплати в розмірі 10348,42 грн., по рахунку № НОМЕР_3 від 16.06.2020 року наданого ФОП Лазарев В.О. , оскільки не надано відповідних доказів. Окрім того, в матеріалах справи відсутній акт № 006.01685320-1 від 18.06.2020, на який є посилання в призначенні платежу, як підстави для виплати грошових кортів;

2. розрахунок повної вартості відновлювального ремонту здійснено без урахування коефіцієнту фізичного зносу (далі – КФЗ). Так, відповідач зазначає, що хоча пошкоджений автомобіль марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 має строк експлуатації менше 7 років, але він ремонтувався, на ньому мали місце корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації, що є підставою для врахування КФЗ відповідно до Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів.

26.04.2021, в межах встановленого судом процесуального строку, позивач надав відповідь на відзив (вх.№9477). В цій відповіді позивач зазначає, що:

1. твердження про недоведеність здійснення позивачем страхових виплат є безпідставними. Так, в додатках до позовної заяви міститься страховий акт №006.01685320-1 від 18.06.2020 р., в п.15 якого вказано, що страхова виплата здійснювалась в розмірі 10348,42 грн. та 3431,00 грн., також в додатках до позовної заяви містяться копії платіжних доручень про оплату страхового відшкодування в розмірі 10348,42 грн. та 3431,00 грн.;

2. твердження відповідача про необхідність врахування при розрахунку страхової виплати КФЗ є безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодним доказом. Відповідачем не зазначено, які деталі раніше відновлювались ремонтом та чи відносяться вони до частин кузова.

Копія відповіді на відзив була направлено відповідачу, що підтверджується відповідними поштовою накладною, описом вкладення до цінного листа та чеком про здійснення поштового відправлення.

Відповідач своєї позиції щодо відповіді на відзив (вх.№9477) до суду не надав.

30.04.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки розгляд цієї справи, відповідно до ухвали суду від 29.03.2021 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача, позивач надав клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. Відповідне клопотання буде розглянуто судом за результатами вирішення спору у цій справі.

Враховуючи факт належного повідомлення всіх учасників справи про розгляд цієї справи судом, надання їм рівних можливостей щодо висловлення своїх правових позицій по справі, суд вважає за можливе вирішити спір у цій справі за наявними в ній доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає таке.

18.03.2020 року між позивачем та ТОВ «Директ плюс» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 459/20-Т/Х/01, згідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати ТОВ "Директ плюс" будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Отже, зміст укладеного між позивачем та ТОВ «Директ плюс» договору свідчить про виникнення у позивача обов`язків страховика ТОВ «Директ плюс».

Загальна страхова сума – 890000,00 грн., франшиза за збитки внаслідок ДТП, що призвела до пошкодження автомобіля складає 0%.

06.06.2020 ОСОБА_1 (директор ТОВ «Директ плюс») звернулась до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

09.06.2020 було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 .

18.06.2020 було здійснено розрахунок страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 . Відповідно до цього розрахунку розмір страхового відшкодування становить 13779,42 грн. При цьому, в розрахунку було застосовано коефіцієнт фізичного зносу (КФЗ) за відсотковою ставкою 0 (нуль).

Того ж дня, 18.06.2020, було складено Страховий акт №006.01685320-1, відповідно до якого за пошкодження автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 страхове відшкодування становить 13779,42 грн.

23.06.2020 позивачем були здійснені фактичні виплати за вказаним Страховим актом №006.01685320-1 від 18.06.2020, що підтверджується платіжними дорученнями: №32241927 від 23.06.2020 на суму 10348,42 грн. та №32241926 від 23.06.2020 на суму 3431,00 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до позивача у справі після виплати страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 , у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як зазначалось вище, автомобіль марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 було пошкоджено внаслідок ДТП з транспортним засосом «Fiat Nuovo Doblo», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (европротокол), ДТП сталася в результаті порушення ПДР саме водієм автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Автомобіль марки «Fiat Nuovo Doblo», д/н НОМЕР_2 застраховано відповідачем на підставі договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховий поліс АО 002150473, дійсний до 06.06.2020. Франшиза 0%. Ліміт за шкоду майну 130000,00 грн.

Отже, саме відповідач, як страховик, за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є відповідальною особою за завдані збитки.

Позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування сплачених за відновлення автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 коштів в сумі 13779,42 грн. Однак, в досудовому порядку ці кошти відповідачем сплачені так і не були.

Обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відповідач відшкодовує за договором страхування цивільно-правової відповідальності лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Отже, в цілому, відповідач обґрунтовано зазначає, що розрахунок страхового відшкодування, який він має компенсувати позивачу, повинен здійснюватися в порядку ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Обумовлений ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розраховується відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі – Методика).

Відповідно до п.7.38 Методики (на яку у відзиві на позовну заяву посилається й сам відповідач) значення коефіцієнту фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пошкоджений автомобіль «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 є легковим автомобілем 2018 року випуску, тобто термін його експлуатації станом на дату ДТП (06.06.2020) та здійснення розрахунку страхового відшкодування (18.06.2020) не перевищував 7 років. Отже, при розрахунку розміру матеріальної шкоди, завданої цьому автомобілю застосуванню підлягав КФЗ за ставкою 0 (нуль).

Згідно з п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка до Методики (автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку; автомобілі легкові та автобуси спеціалізованого призначення; КТЗ застосовувався поза дорогами загального користування (не менше 30 % пробігу).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення вимог статті 74 ГПК України, не надано жодного доказу на підтвердження існування встановлених в п. 7.39 Методики винятків щодо застосування при розрахунку розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 , КФЗ іншого, ніж передбачено п. 7.38 Методики.

За таких обставин, з огляду на положення Методики, розрахунок страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу (КФЗ) за відсотковою ставкою 0 (нуль) є правомірним.

Враховуючи факт наявності у позивача права вимоги до відповідача щодо відшкодування фактично сплаченого страхового відшкодування за відновлення пошкоджень автомобіля марки «Mazda СХ-5», д/н НОМЕР_1 в сумі 13779,42 грн., доведеність позивачем розміру такого відшкодування, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог у цій справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в повному обсязі – в сумі 2270,00 грн.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката (на професійну правничу допомогу), суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з 1) умовами договору про надання правничої допомоги та 2) на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та 3) їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач підтверджує: 1) Договором про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019; 2) Актом виконаних робіт від 07.04.2021 до договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 на суму 2000,00 грн.; 3) Рахунком №922/993/21-г від 07.04.2021 на суму 2000,00 грн..

Дослідивши надані докази, суд констатує, що позивачем доведено факт понесення ним у зв`язку зі зверненням до суду з позовом у цій справі витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 73, 74, 86, 129, 236, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) страхове відшкодування у розмірі 13779,42 грн., судовий збір в розмірі 2270,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "27" травня 2021 р.

Суддя Т.Д. Гребенюк