Рішення № 97217702, 18.05.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Справа № 915/131/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “КОМПЛІТЕХ” (04114, м.Київ, вул. Кобзарська, буд. 67, код ЄДРПОУ 43302347)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (54001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Чеботарьов В.В.

від відповідача: Касьянов М.Г. (самопредставництво),

в с т а н о в и в:

04.02.2021 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 27.01.2021 про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на постачання товару №51-123-01-20-06193 від 13.03.2020 в сумі 275760,00 грн, 3% річних в сумі 5516,87 грн та інфляційних збитків у розмірі 6094,30 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язання за договором щодо оплати вартості товару.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/131/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.02.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2021; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

22.02.2021 до суду надійшов відзив за вих.№ 32/187 від 18.02.2021, яким відповідач просить суд залишити позов без розгляду.

Заперечення обгрунтовано тим, що позивач не врахував дату надання податкової накладної (п.3.2. Договору) та проходження ТМЦ вхідного контролю (п.5.1. Договору). Відповідач зазначає, що граничний термін оплати за видатковою накладною №9 від 24.03.2020 – 23.06.2020.

Крім того, відповідач просить суд взяти до уваги, що відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості, вживає заходи до погашення заборгованості у найкоротший строк, а також те, що у зв`язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ДП НАЕК “Енергоатом” за відпущену електроенергію та суттєвим зменшенням обсягу відпущеної електроенергії, виникла фінансова криза, при цьому вина відповідача як підстава для відповідальності відсутня.

Клопотанням від 18.02.2021 відповідач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.

Відповідач зазначає, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, позивачем не доведено надання зазначених послуг, не надано доказів їх співмірності.

09.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 29 березня 2021 року о 10:00 год.

29.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 20 квітня 2021 року о 10:00 год.

19.04.2021 представником позивача подано до суду заяву від 15.04.2021 про уточнення розміру позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 275760,00 грн, 3% річних у сумі 4951,79 грн, інфляційних збитків у розмірі 11747,38 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4386,89 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

29.03.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Позивачем заяву подано 15.04.2021 року, тобто з пропущенням встановленого строку на її подання. Отже відсутні підстави для прийняття заяви до розгляду.

Враховуючи, що позивачем заяву про уточнення позовних вимог (збільшення позовних вимог) подано до суду без дотримання положень п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, після закінчення підготовчого провадження у справі, протокольною ухвалою від 18.05.2021 судом відмовлено в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.

20.04.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 18.05.2021 о 10:10 год.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 18.05.2021 представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить в задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13.03.2020 між Державним підприємством Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі – покупець, відповідач) та Товариством з додатковою відповідальністю “КОМПЛІТЕХ” (далі – постачальник, позивач) укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06193 (далі – Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар – код CPV 31170000-8 по ДК 021:2015 – Трансформатори (стабілізатор напруги) (далі – товар) у кількості, асортименті і ціни, зазначеним у специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару – не раніше 2019 року (п. 1.1).

Відповідно до п.1.3 Договору, місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає 275760,00 грн з ПДВ.

За умовами п.2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 (Додаток до договору №1) на виконання постачальником умов п.п.3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховуються.

Таким чином, сторони передбачили, що умовою оплати товару є не лише його поставка замовнику, а й виконання постачальником п.п.3.2 та 5.1 Договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України « про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ, який підтверджує якість товару (сертифікат якості. Або паспорт, або формуляр, або інше).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно п.5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС”.

Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021.

Договір та Специфікацію №1 (Додаток №1 до Договору) сторонами підписано та скріплено печатками.

На виконання умов Договору позивач відвантажив відповідачу визначений Договором товар на суму 275760,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №9 від 24.03.2020, податковою накладною та квитанцією про її реєстрацію від 14.04.2020 (а.с.21-24).

Відповідачем умови Договору щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару не виконано.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №1120/2 від 20.11.2020 щодо оплати продукції, поставленої за договором у розмірі 275760,00 грн.

Листом від 30.11.2020 №07/20062 відповідач звернувся до позивача з проханням розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов`язань в частині сплати по договору за раніше поставлені ТМЦ на максимально можливі строки у зв`язку з фінансовою кризою, що сталася через значне зростання простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП «НАЕК «Енергоатом», суттєвим зменшенням обсягів відпуску електроенергії.

Станом на дату розгляду справи відповідач не виконав вимоги за договором, не сплатив позивачу вартість поставленого товару на суму 275760,00 грн.

Наявність заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №9 від 24.03.2020 відповідачем не заперечена та не спростована.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого по Договору товару позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, 3% річних та інфляційні збитки.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відвантажив відповідачу визначений Договором товар на суму 275760,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №9 від 24.03.2020.

Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №8 від 24.03.2020 підтверджується, що постачальник, як продавець, виписав 24.03.2020 податкову накладну №8 на суму 275760,00 грн, однак зареєстрував податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних лише 14.04.2020.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

З зазначеного витікає, що датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 14.04.2020. Відповідно, граничний термін, до якого товар мав бути оплачений відповідачем є 22.06.2020 включно.

Відповідач у визначений строк всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства вартість товару не оплатив.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов Договору не виконано зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар обгрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, відхиляються судом, з таких міркувань.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати”, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За умовами п.п. 7.1-7.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором внаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.

Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідачем в порушення умов п. 7.2 договору не подано доказів інформування відповідача про настання форс-мажорної обставини, засвідченої відповідним сертифікатом, що в силу умов п. 7.3 договору позбавляє відповідача (покупця) можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З зазначеного витікає, що Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач за отриманий товар за видатковою накладною №9 від 24.03.2020 в сумі 275760,00 грн не розрахувався, позовні вимоги в цій частині суд вважає обгрунтованими, а отже вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5516,87 грн та інфляційних збитків в сумі 6094,30 грн, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування – це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5516,87 грн за період з 29.05.2020 по 27.01.2021 та інфляційні збитки в сумі 6094,30 грн за період з червня 2020 року по листопад 2020 року включно.

Як встановлено судом вище, відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару в строк до 22.06.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання буде 23.06.2020.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних збитків нарахованих позивачем, встановлено, що позивачем визначено період нарахування 3% річних та інфляційних збитків без урахування положень п.3.2. Договору.

Згідно розрахунку суду за період з 23.06.2020 по 27.01.2021 (в межах позовних вимог) 3% річних становить 4951,79 грн, а збитки від інфляції за період з липня 2020 року по листопад 2020 року становлять 5524,03 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних в сумі 4951,79 грн та збитки від інфляції в сумі 5524,03 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 565,08 грн та інфляційних збитків в сумі 570,27 грн слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача 4293,54 грн судового збору.

До закінчення судових дебатів представником позивача зроблено заяву про подання доказів понесення судових витрат у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “КОМПЛІТЕХ” (04114, м. Київ, вулю Кобзарська, буд. 67, код ЄДРПОУ 43302347) заборгованість за Договором на постачання товару №53-123-01-20-09193 від 13.03.2020:

- 275760,00 грн – основного боргу,

- 4951,79 грн – 3% річних;

- 5524,03 грн – інфляційні збитки;

- 4293,54 грн – витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 565,08 грн та інфляційних збитків в сумі 570,27 грн відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з додатковою відповідальністю “КОМПЛІТЕХ” (04114, м.Київ, вул. Кобзарська, буд. 67, код ЄДРПОУ 43302347)

відповідач: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (54001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546)).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 27.05.2021.

Суддя В.О.Ржепецький