Рішення № 97217444, 27.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

27.05.2021Справа № 910/2332/21Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2332/21

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Марін» (код 39882242; 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, буд.34, корп. А. оф.204)

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40075815; 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5)

про стягнення 20 234,90 грн.

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Марін» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) 20 234,90 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за договором про надання послуг від 15.02.2018 №10545/ПЗЗ-2018 (далі- Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

01.03.21 Товариством подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.21 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.03.2021 Позивач подав суду заяву на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі. Згідно якої суду надано оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Листом від 01.04.2021 суд, оглянувши оригінали та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.

15.03.2021 та 22.03.2021 до канцелярії суду від Відповідача надійшли однакові за змістом відзиви на позовну заяву.

Відповідно до поданого відзиву, Відповідач в повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

- позивачем пропущено строк позовної давності, для звернення з частиною вимог;

- при обчисленні терміну доставки Позивачем допущено помилки, внаслідок чого безпідставно збільшено суму штрафу;

- у кількох залізничних накладних позивачем неправильно вказано станцію відправлення та провізну плату, у зв`язку з чим неправильно нараховано суму штрафних санкцій;

- частину вагонів не було вивезено із станції, а також, не було розкредитовано одержувачем протягом доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що згідно статті 116 Статуту залізниць виключає можливість стягнення штрафу;

- Відповідачем вже сплачено на вимогу Позивача штраф за рядом накладних на загальну суму 1009,76 грн., повторне стягнення не допускається;

Також, Відповідач вказує, що доставка вантажів у вагонах №№ 95601001, 95601159, 95601480, 95660130, 95638037 відбулось із порушенням строків, але на суму 1960,92 грн.

При цьому, Відповідач просить зменшити розмір штрафу до 10% від нарахованої суми.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «АП МАРІН» (далі Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінил свою назву на AT «Укрзалізниця» (далі Відповідач) укладено Договір про надання послуг № 10545/ПЗЗ-2018 від 15 лютого 2018 року .

Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

За умовами п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Виконавець зобов`язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізниь для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідн інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати йог одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яки зазначається у додатках до цього договору (п. 2.3.2).

У відповідності до п. 12.1 договору він вступає в силу з моменту одностороннього підписання позивачем договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Якщо одна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконанні перевезення та надані послуги.

Акціонерним товариством «Українська залізниця» (відповідач) здійснено перевезення вантажів (порожні вагони), одержувачем яких є ТОВ «АП Марін» (позивач) згідно залізничних накладних:

1) № 42462804 - вагон №95350435;

2) № 42491910- вагон №95769360;

3) № 42491894 - вагон №95769840;

4) № 42491878 - вагон №95660114;

5) № 42491886 - вагон №95739546;

6) № 42491852 - вагон №95636619;

7) № 42491845 - вагон №95739470;

8) № 42551945 - вагон №95353231;

9) № 42563510 - вагон №95636957;

10) № 42563494 - вагон №95638011;

11) № 42630293 - вагон №95637153;

12) № 42630285 - вагон №95637419;

13) № 42630277 - вагон №95739520;

14) № 34084665 - вагон №95349130;

15) № 34084632 - вагон №95351466;

16) № 34084673 - вагон №95351888;

17) № 34084681 - вагон №95354809;

18) № 34156836 - вагон №95355657;

19) № 34932400 - вагон №95601001;

20) № 34932418 - вагон №95601159;

21) № 34932434 - вагон №95601480;

22) № 32003873 - вагон №95600516;

23) № 32003881 - вагон №95600615;

24) № 32024028 - вагон №95601332;

25) № 32023954 - вагон №95601217;

26) № 41193442 - вагон №95353934;

27) № 41193459 - вагон №95588703;

28) № 41193467 - вагон №95601340;

29) № 41294505 - вагон №95600300;

30) № 41294471 - вагон №95600581;

31) № 41294497 - вагон №95600870;

32) № 40367526 - вагон №95660130;

33) № 40743775 - вагон №95638037;

34) № 40906877 - вагон №95601084;

35) № 40088411 - вагон №95739520;

36) № 40088429 - вагон №95739538;

37) № 40080616 - вагон №95739546;

38) № 40088403 - вагон №95588943;

39) № 40088437 - вагон №95599114.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до частини 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Абзацами першим, другим і п`ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1 і 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на число місяць».

Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

За приписами ч. 2 ст. 313 Господарського кодексу України розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною першою статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

При цьому, зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Реченням другим абзацу першого пункту 8 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.

Згідно з абзацом другим пункту 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Згідно додатку № 3 до Правил оформлення перевізних документів (пояснення щодо заповнення накладної) у графі 49 вказуються наступні відомості: Повідомлення одержувача про прибуття вантажу. За необхідності вказуються:охорона залізниці, якщо вантаж підлягає обов`язковій охороні залізницею; відмітки про результати відмітки про результати видачі, складання актів із зазначенням станції, яка склала акт; яка склала акт; які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість затримки; відомості про переадресування вантажу, зміну одержувача тощо. Дана графа заповнюється залізницею.

Відповідно до п. 2.9 Правил № 644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

виконання митних та інших адміністративних правил;

тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;

необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Судом перевірено розрахунок штрафу наданий позивачем та встановлено, що позивачем при розрахунку допущено помилки.

Так, судом здійснено перерахунок штрафу та встановлено наступне.

1) Залізнична накладна №42462804 - вагон №95350435.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 30%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 796,82 грн.

2) Залізнична накладна № 42491910- вагон №95769360.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

3) Залізнична накладна № 42491894 - вагон №95769840.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

4) Залізнична накладна № 42491878 - вагон №95660114.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

5) Залізнична накладна № 42491886 - вагон №95739546.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

6) Залізнична накладна № 42491852 - вагон №95636619.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

7) Залізнична накладна № 42491845 - вагон №95739470.

Судом встановлено, що за вказаною накладною позивачем не вірно розраховано штраф у розмірі 20%, оскільки в графі 49 вказано, що вантаж переадресовано, що позивачем не було прийнято до уваги при здійсненні розрахунку. Застосуванню підлягає 10% ставка штрафу. За перерахунком суду - 398,41 грн.

8) Залізнична накладна № 42551945 - вагон №95353231.

Як вбачається з вказаної накладної, вантаж відправлено 04.09.2019, 09:59, прибув - 11.09.2019 01:10. Термін доставки 5 діб. Відповідачем прострочено менше 2 повних діб (28 годин). Отже, штраф не застосовується.

9) Залізнична накладна № 42563510 - вагон №95636957.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 1096,38 грн.

10) Залізнична накладна № 42563494 - вагон №95638011.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 1096,38 грн.

11) Залізнична накладна № 42630293 - вагон №95637153.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 365,46 грн.

12) Залізнична накладна № 42630285 - вагон №95637419.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 365,46 грн.

13) Залізнична накладна № 42630277 - вагон №95739520.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 365,46 грн.

14) Залізнична накладна № 34084665 - вагон №95349130.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем у розрахунку не вірно зазначено провізну вартість, яка згідно накладної становить 4008,50 грн. Відповідно, штраф (10%) повинен становити 400,85 грн.

15) Залізнична накладна № 34084632 - вагон №95351466.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 86,10 грн.

16) Залізнична накладна № 34084673 - вагон №95351888.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 86,10 грн.

17) Залізнична накладна № 34084681 - вагон №95354809.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 86,10 грн.

18) Залізнична накладна № 34156836 - вагон №95355657;

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 86,10 грн.

19) Залізнична накладна № 34932400 - вагон №95601001.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем у розрахунку не вірно зазначено провізну вартість, яка згідно накладної становить 1522,40 грн. Відповідно, штраф (10%) повинен становити 152,24 грн.

20) Залізнична накладна № 34932418 - вагон №95601159;

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем у розрахунку не вірно зазначено провізну вартість, яка згідно накладної становить 1522,40 грн. Відповідно, штраф (10%) повинен становити 152,24 грн.

21) Залізнична накладна № 34932434 - вагон №95601480;

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем у розрахунку не вірно зазначено провізну вартість, яка згідно накладної становить 1522,40 грн. Відповідно, штраф (10%) повинен становити 152,24 грн.

22) Залізнична накладна № 32003873 - вагон №95600516.

Згідно Актів Форми ГУ-23 №404 та №422, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

23) Залізнична накладна № 32003881 - вагон №95600615.

Згідно Актів Форми ГУ-23 №404 та №422, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

24) Залізнична накладна № 32024028 - вагон №95601332;

Згідно Акту Форми ГУ-23 №428, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

25) Залізнична накладна № 32023954 - вагон №95601217.

Згідно Акту Форми ГУ-23 №428, вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

26) Залізнична накладна № 41193442 - вагон №95353934.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

27) Залізнична накладна № 41193459 - вагон №95588703.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

28) Залізнична накладна № 41193467 - вагон №95601340.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

29) Залізнична накладна № 41294505 - вагон №95600300.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

30) Залізнична накладна № 41294471 - вагон №95600581.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

31) Залізнична накладна № 41294497 - вагон №95600870.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

32) Залізнична накладна № 40367526 - вагон №95660130.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 1159,95 грн.

33) Залізнична накладна № 40743775 - вагон №95638037.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем розрахунок штрафу здійснено вірно, у сумі 344,20 грн.

34) Залізнична накладна № 40906877 - вагон №95601084.

Як вбачається з вказаної накладної, Позивачем безпідставно здійснено нарахування штрафу, оскільки: тарифна відстань - 815 км; вантаж прийнято - 12.09.2020; вантаж прибув - 16.09.2020; розрахунковий термін доставки - 6 діб. Отже, строк не пропущено, штраф не застосовується.

35, 36, 37, 38) Залізничні накладні: № 40088411 - вагон №95739520; № 40088429 - вагон №95739538; № 40080616 - вагон №95739546; № 40088403 - вагон №95588943.

За сплатою штрафу за вказаними накладними Позивач звертався до Відповідача з претензією №464 від 21.08.2020р.

Згідно платіжного доручення №3449306 від 12.02.2021 Відповідачем сплачено на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі 1009,76 грн. з призначенням платежу: «перерахування штрафу за несвоєч. доставку вантажу зг. претензії №464 від 21.08.2020р.».

Повторне звернення Позивача (ТОВ «АП Марін») із вимогою про сплату штрафу у судовому порядку є безпідставним та свідчить про недобросовісність останнього як контрагента у господарських відносинах.

39) Залізнична накладна № 40088437 - вагон №95599114.

Як вбачається з вказаної накладної (Графа 53), Позивачем не було розкредитовано вантаж впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, відповідно, штраф не застосовується.

Отже, за перерахунком суду, розмір штрафу за прострочення терміну доставки вантажу становить 9 182,54 грн.

Щодо питання застосування позовної давності до спірних правовідносин, заявленої відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно приписів ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст.258 Цивільного кодексу України - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

При цьому приписами ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог п.134 цього Статуту.

Разом з тим частинами 1-4 ст.315 Господарського кодексу України унормовано, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п`яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Відповідно до п.134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Зазначені терміни обчислюються:

а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу;

в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;

г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу;

д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу;

е) після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень.

Положеннями ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, ст.315 Господарського кодексу України та п.п.134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу, що виникають із залізничних перевезень.

Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, і останні зміни до п.п.134, 136 вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

Господарський кодекс України, який за своєю правовою природою є Законом України, був прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набув чинності з 01.01.2004. Крім того, у прикінцевих положеннях Кодексу законодавець зобов`язав Кабінет Міністрів України привести свої нормативні акти (в тому числі і Статут залізниць України) у відповідність до норм Господарського кодексу України, чого Кабінетом Міністрів України зроблено не було.

Відтак, положення п.п.134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням ст.315 Господарського кодексу України.

Таким чином, строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч.3 ст.315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію.

Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч.2, 3 ст.315 Господарського кодексу України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника (п.4.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Аналогічні висновки містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №905/487/19.

Отже, право на звернення з позовом до Залізниці у позивача виникає упродовж 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензій та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем заявлено позов 11.02.2021р.

Суд зазначає, що Позивачем пропущено строк на звернення до суду із вимогою про сплату штрафу за наступними залізничними накладними:

1) № 42462804 - вагон №95350435; строк сплинув 11.06.2020р.;

2) № 42491910 - вагон №95769360; строк сплинув 11.06.2020р.;

3) № 42491894 - вагон №95769840; строк сплинув 11.06.2020р.;

4) № 42491878 - вагон №95660114; строк сплинув 11.06.2020р.;

5) № 42491886 - вагон №95739546; строк сплинув 11.06.2020р.;

6) № 42491852 - вагон №95636619; строк сплинув 11.06.2020р.;

7) № 42491845 - вагон №95739470; строк сплинув 11.06.2020р.;

8) № 42551945 - вагон №95353231; строк сплинув 11.06.2020р.;

9) № 42563510 - вагон №95636957; строк сплинув 17.06.2020р.;

10) № 42563494 - вагон №95638011; строк сплинув 17.06.2020р.;

11) № 42630293 - вагон №95637153; строк сплинув 14.06.2020р.;

12) № 42630285 - вагон №95637419; строк сплинув 14.06.2020р.;

13) № 42630277 - вагон №95739520; строк сплинув 14.06.2020р.;

14) № 34084665 - вагон №95349130; строк сплинув 22.12.2020р.;

15) № 34084632 - вагон №95351466; строк сплинув 19.12.2020р.;

16) № 34084673 - вагон №95351888; строк сплинув 19.12.2020р.;

17) № 34084681 - вагон №95354809; строк сплинув 19.12.2020р.;

18) № 34156836 - вагон №95355657; строк сплинув 25.12.2020р.

За таких обставин, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «АП Марін» на суму 7221,67грн. у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 234,90 грн. підлягають задоволенню частково за розрахунком суду в розмірі 1 960,87 грн.

У відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 10 % від суми позову.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

В той час відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, зокрема, тяжкого фінансового становища відповідача, відсутності завдання збитків іншим учасникам господарських відносин, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення, а відтак, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Марін» обґрунтований та підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Марін» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 20 234,90 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40075815; 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АП Марін» (код 39882242; 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, буд.34, корп. А. оф.204) штраф в розмірі 1960,87 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят) грн. та судовий збір у розмірі 219,98 (двісті девятнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.05.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук