Рішення № 97217435, 24.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2021Справа № 910/2859/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен», м. Київ

до Професійної спілки «Студентська профспілкова асоціація м. Києва», м. Київ

про стягнення 4 020 170,51 грн,

Представники сторін:

від позивача: Цибізова О.О.;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Професійної спілки «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» про стягнення 4 020 170,51 грн, в тому числі: 3 483 499,00 грн - основного боргу, 153 424,86 грн - інфляційних втрат, 94 895,27 грн - 3% річних та 288 351,38 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на продаж-купівлю студентських проїзних квитків №10-К-БК16 від 31.12.2015.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.02.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.03.2021.

29.03.2021 суд відклав підготовче засідання на 26.04.2021 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

26.04.2021 представник відповідача вдруге у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021.

24.05.2021 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2015 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - продавець) та Професійною спілкою «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» (далі - покупець) укладено договір на продаж-купівлю студентських проїзних квитків №10-К-БК16, відповідно до якого покупець оплачує, а продавець продає місячні студентські проїзні квитки, код за ДК 016-2010 26.12.3 «Картки з убудованою мікросхемою» («smart»-картки)» для розповсюдження їх серед студентів, вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання м. Києва, в подальшому - «Квитки», за цінами, які зазначені в Специфікації (додаток 1), що додається до договору і є його невід`ємною частиною.

В подальшому, сторонами до цього договору неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод: №1 від 21.03.2016, №2 від 24.11.2016, №3 від 26.12.2016, №4 від 31.07.2017, №5 від 22.12.2017, №6 від 30.07.2018, №7 від 20.12.2018, №8 від 27.12.2019, №9 від 31.03.2020.

Згідно п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 6) ціна квитків, визначається згідно тарифів, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2018 № 1147 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» та вказана в Специфікації (додаток 1) до договору.

В п. 2.2. договору зазначено, що сума договору складається в сукупності із загальної суми коштів вартості квитків, сплачених покупцем протягом строку дії договору (без ПДВ (п.п. 197 1.8. п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 3) розрахунок за квитки здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за фактично отримані квитки, на підставі видаткових накладних, протягом місяця дії квитка, але не пізніше 24 числа.

Пунктами 5.2. та 5.4. договору передбачено, що отримання квитків у продавця здійснюється покупцем самостійно за адресою: пр-т Перемоги, 35, м. Київ на підставі довіреності. Разом з квитками покупцю надається видаткова накладна.

Відповідно до п. 5.5. договору зобов`язання продавця з передачі квитків та право власності на квитки переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних уповноваженими особами обох сторін.

В п. 6.2.1. договору сторони погодили, що продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за передані квитки.

Покупець, в свою чергу, зобов`язаний сплатити продавцю вчасно та в повному обсязі грошові кошти згідно п. 3.2. даного договору (п. 6.3.1 договору).

Згідно п. 7.1. договору, у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Сторони в додатковій угоді № 9 від 31.03.2020 погодили, що зобов`язання сторін в частині придбання та продажу квитків припиняються сторонами з 22.03.2020, у зв`язку з чим продаж квитків на квітень 2020 року не здійснюється.

Цей договір набирає чинності з моменту його двостороннього підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.03.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов`язань по договору (п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 9).

На виконання умов цього договору позивачем передано, а відповідачем прийнято квитки на березень 2020 року згідно з видатковими накладними: № 5301 від 26.02.2020 на суму 5 427 810,00 грн, № 5962 від 28.02.2020 на суму 43 500,00 грн, № 6154 від 02.03.2020 на суму 33 425,00 грн, № 6333 від 02.03.2020 на суму 6 268 245,00 грн, № 5069 від 04.03.2020 на суму 29 415,00 грн, що разом складає 11 802 395,00 грн.

Станом на 26.02.2020 у відповідача існувала переплата у розмірі 92 896,00 грн, відтак Професійній спілці «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» необхідно було перерахувати на користь позивача грошові кошти в сумі 11 709 499,00 грн.

Разом з тим, відповідач за придбані квитки розрахувався частково і з порушенням строку, встановленого п. 3.2. договору, на загальну суму 8 226 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №33 від 30.03.2020 на суму 5 600 000,00 грн, №34 від 31.03.2020 на суму 1 895 000,00 грн та №44 від 28.04.2020 на суму 731 000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 10-К-БК16 щодо оплати придбаних квитків, у Професійної спілки «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» утворилась заборгованість у розмірі 3 483 499,00 грн, що також підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків від 29.04.2020 та від 30.09.2020.

27.11.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 12/04-809, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 3 483 499,00 грн, а також пеню в сумі 288 351,38 грн, 3% річних у розмірі 75 139,53 грн та інфляційні збитки в сумі 75 517,97 грн.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням Професійною спілкою «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» своїх зобов`язань за договором на продаж-купівлю студентських проїзних квитків № 10-К-БК16 від 31.12.2015, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3 483 499,00 грн.

Крім того, позивач нараховує на суму боргу пеню в сумі 288 351,38 грн за період з 25.03.2020 по 25.09.2020, 3% річних у розмірі 94 895,27 грн та інфляційне збільшення в сумі 153 424,86 грн за період з 28.04.2020 по 31.12.2020.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 31.12.2015 укладено договір на продаж-купівлю студентських проїзних квитків №10-К-БК16, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв студентські проїзні квитки на загальну суму 11 802 395,00 грн, проте в порушення умов цього договору, за проїзні документи розрахувався частково в сумі 8 318 896,00 грн, внаслідок чого у Професійної спілки «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» виникла заборгованість у розмірі 3 483 499,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 3) розрахунок за квитки здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за фактично отримані квитки, на підставі видаткових накладних, протягом місяця дії квитка, але не пізніше 24 числа.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов договору відповідач оплату за передані квитки у повному обсязі не здійснив, на підтвердження зворотного Професійною спілкою «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати переданих йому квитків у повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що Професійна спілка «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» порушила умови договору на продаж-купівлю студентських проїзних квитків №10-К-БК16 від 31.12.2015 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 3 483 499,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 288 351,38 грн, нараховану на суму боргу за період з 25.03.2020 по 25.09.2020, 3% річних у розмірі 94 895,27 грн та інфляційне збільшення в сумі 153 424,86 грн, нарахованих на суму боргу за період з 28.04.2020 по 31.12.2020.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1. договору, у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що позивачем допущено арифметичну помилку при визначенні розміру пені та 3% річних.

Так, за розрахунком суду, розмір 3% складає 94 660,26 грн, а пеня становить 287 567,14 грн, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню частково.

За таких обставин, обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 287 567,14 грн, 3% річних у розмірі 94 660,26 грн та інфляційних втрат у розмірі 153 424,86 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» задовольнити частково.

Стягнути з Професійної спілки «Студентська профспілкова асоціація м. Києва» (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 8; ідентифікаційний код 26548758) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 35; ідентифікаційний код 03328913) 3 483 499 (три мільйони чотириста вісімдесят три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 00 коп. - основного боргу, 287 567 (двісті вісімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 14 коп. - пені, 94 660 (дев`яносто чотири тисячі шістсот шістдесят) грн 26 коп. - 3% річних, 153 424 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста двадцять чотири) грн 86 коп. - інфляційних втрат та 60 287 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят сім) грн 27 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 27.05.2021.

Суддя В.В. Бондарчук