Рішення № 97216789, 27.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2586/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС"

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 135 072,34 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 108 585,54 грн. індексу інфляції, 26 486,80 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 справу №904/2586/21 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що у зв`язку з фінансово-економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, підприємство не мало можливості своєчасно розрахуватися з Позивачем. Станом на 01.10.2020 на ДП "СхідГЗК" рахується значна кредиторська заборгованість, що підтверджується балансовою звітністю, яка додається. На сьогоднішній день Відповідач (Заявник) знаходиться у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду і не надає можливості співпрацювати з іншими підприємствами та вчасно проводити з ними розрахунки. В наслідок нестабільної фінансової ситуації на підприємстві, у період з листопада до середини грудня 2020, окремі підрозділи ДП "СхідГЗК" перебували у режимі простою. У той же час, незважаючи на всі складнощі, завдяки значним зусиллям, підприємству вдалося вийти з режиму простою та поступово відновлювати повноцінну роботу підприємства. Однак, докладені зусилля можуть виявитися марними, оскільки сума заявлена до стягнення за даним позовом, є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до повної зупинки діяльності Боржника. Запровадження заходів примусового стягнення вищезазначеної суми, яка для ДП "СхідГЗК" є дуже суттєвою, призведе до тривалого блокування рахунків підприємства, що у свою чергу стане причиною затримки виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, неможливості сплати комунальних платежів, закупки виробничо-господарської продукції та зупинення виробництва, а також до неможливості виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та у свою чергу, накладення штрафних санкцій. Арешт рахунків підприємства унеможливить розрахунки за енергоносії, що, в свою чергу, потягне припинення енергопостачання підрозділів підприємства, які, у цьому випадку, можуть загрожувати екологічній безпеці міста Жовті Води, у зв`язку з специфікою своєї діяльності. Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України. Крім того, ДП "СхідГЗК" віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. На підприємстві працює понад 5 тис. робітників. Основні виробничі об`єкти підприємства розташовані у Дніпропетровській та Кіровоградській областях. Враховуючи, що ДП "СхідГЗК" є містоутворюючим підприємством для міста Жовті Води, смт. Смоліне Кіровоградської області, забезпечує роботою мешканців м. Кіровоград та смт. Мала Виска, зупинка підприємства призведе до зростання соціальної напруги у зазначених регіонах.

Також у відзиві Відповідач заперечує проти витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 – 20 000 грн., так як згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної діяльності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18). Однак, у договорі про надання правової допомоги не було визначено розміру гонорару, а тому сума 12 000,00 грн. є необґрунтованою та непідтвердженою. Позивачем подано до суду лише позовну заяву, як заяву по суті спору, яка, на думку Відповідача, не вимагала значних витрат часу на її складення, клопотання про долучення до матеріалів справи документів та акту приймання-передачі послуг адвоката. Беручи до уваги вищевикладене, оцінюючи подані Позивачем матеріали та об`єктивно оцінивши час, необхідний для оцінки цих матеріалів, Відповідач вважає, що заявлений в акті приймання-передачі час, витрачений адвокатом на виконання зазначених у акті робіт (наданих послуг) є завищеним та не відповідає критерію розумності враховуючи те, що справа не є складною. Разом з тим, посилається на те, що матеріалами справи не підтверджено вчинення адвокатом будь-яких дій (запитів чи звернень до підприємств, установ, організацій) з метою збирання доказів, і це може бути лише підтвердженням того, що всі необхідні докази були у Позивача. Також, Позивачем не надано детального обґрунтованого опису робіт (наданих послуг), в якому, беручи до уваги критерії реальності, розумності та необхідності надання зазначених у ньому адвокатських послуг, з урахуванням складності справи, а тому немає підстав для стягнення послуг у розмірі 15 000 – 20 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 за результатами проведення відкритих торгів (закупівля за рамковою угодою) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс", Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімресурс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Еко-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експо-Трейдинг" укладено рамкову угоду №888/13/242ЕР.

Відповідно до п. 1.1 Рамкової угоди предметом угоди для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" є: ДК 021:2015-0913 Нафта і дистиляти (Мазут М-100, налив).

Згідно з п. 1.3 Рамкової угоди, підписанням цієї угоди сторони підтверджують готовність на співпрацю в майбутньому на підставі результатів відбору та умов укладеного договору/договорів про закупівлю, що укладаються у відповідності до цієї угоди за формою визначеною у додатку №2 до цієї угоди (договір про закупівлю).

18.11.2019 Позивачем (Постачальник) з Відповідачем (Покупець) укладено договір №961/13/242ЕР/А2 про закупівлю товару (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, зазначений в п. 1.2 договору, а Покупець прийняти і оплатити такий товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/5778/20 позов ТОВ "Санрайс Логистикс" до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення боргу у розмірі 3 098 573,41 грн. – задоволено частково та стягнуто з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" основний борг у розмірі 2373010,40 грн., 3% річних у розмірі 61932,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 40367,05 грн. та судовий збір у розмірі 37 129,65 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Даним рішенням з Відповідача стягнуто на користь Позивача 3% річних за період з 09.12.2019 по 19.10.2019 та інфляційні втрати за період з грудня 2019 по вересень 2020. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою державного виконавця від 23.02.2021 відкрито виконавче провадження №64609876 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/5778/20 від 10.02.2021.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, грошові кошти, стягнуті з Відповідача у примусовому порядку, фактично отримані Позивачем 04.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням №10688 від 03.03.2021 на суму 2 512 439, 77 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача (2 512 439,77 грн.) Позивач нарахував 3 % річних - 26 486,80 грн. за період з 20.10.2020 по 04.03.2021 та індекс інфляції - 108 585,54 грн. за період листопад 2020 – лютий 2021.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є обґрунтованість компенсаційних нарахувань на суму боргу.

Відносини, що виникли між сторонами у справі є господарськими, тому, згідно зі ст.4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.1 ст. 18 ГПК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази Позивача, суд погоджується з ними.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/5778/20 позов ТОВ "Санрайс Логистикс" до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення боргу у розмірі 3 098 573,41 грн. – задоволено частково та стягнуто з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" основний борг у розмірі 2373010,40 грн., 3% річних у розмірі 61932,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 40367,05 грн. та судовий збір у розмірі 37 129,65 грн. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Дана правова позиція узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань.

У Відповідача виникло грошове зобов`язання перед Позивачем, що підтверджується рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/5778/20 позов ТОВ "Санрайс Логистикс" до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення боргу у розмірі 3 098 573,41 грн.

Як вбачається з тексту даного рішення, з Відповідача стягнуто на користь Позивача 3% річних за період з 09.12.2019 по 19.10.2019 та інфляційні втрати за період з грудня 2019 по вересень 2020.

Фактично зобов`язання виконане Відповідачем у рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/5778/20 від 10.02.2021 лише 04.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням №10688 від 03.03.2021 на суму 2 512 439, 77 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, фактично посилається на відсутність коштів на виконання договірних зобов`язань, що, відповідно до чинного законодавства, не звільняє боржника від виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, до стягнення належать: 108 585,54 грн. – індексу інфляції, 26 486,80 грн. – 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Оскільки Позивач у позовній заяві повідомив про очікувані (попередні) витрати на правничу допомогу, це питання не розглядається судом.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 135 072,34 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, м. Жовті Води, вул. Горького, 2 (код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС ЛОГИСТИКС", 87528, м. Маріуполь, вул. Троїцька, 43 (код 40049460) 108 585,54 грн. – індексу інфляції, 26 486,80 грн. – 3% річних, 2 270,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 27.05.2021

Суддя С.Г. Юзіков