Ухвала суду № 97216606, 25.05.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 травня 2021 року Справа № 903/704/19 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа», Республіка Польща, воєводство Мазовецьке, повіт Седльце, гміна Седльце, місто Седльце

на бездіяльність приватного виконавця

у справі №903/704/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа» (Spolka z Organiczona Odpowiedzialnoscia "Nodia"), Республіка Польща, воєводство Мазовецьке, повіт Седльце, гміна Седльце, місто Седльце

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля", село Боратин Луцького району

про стягнення 30 353,38 Євро

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від скаржника: н/з

від боржника: н/з

приватний виконавець: н/з

суть скарги: 27.04.2021 на електронну адресу суду надійшла скарга ТзОВ «Нодіа» (вх.№01-52/12/21) на бездіяльність приватного виконавця у справі №903/704/19.

Ухвалою суду від 30.04.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа» (27.04.2021 вх.№01-52/12/21) на бездіяльність приватного виконавця у справі №903/704/19 залишено без руху; скаржнику не пізніше 7-ми календарних днів з дня вручення ухвали запропоновано усунути недоліки скарги та подати суду: докази надіслання скарги з додатками боржнику (ТзОВ «Мрія Старосілля») та приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Шульженку Ігореві Сергійовичу.

Скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігора Сергійовича щодо невчинення дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля» згідно з постановами про опис та арешт майна боржника від 24.06.2020, винесених під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП №62350507 від 15.06.2020; зобов`язати приватного виконавця вчинити в порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» дії щодо реалізації арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля», перелік якого наведено в постановах про опис та арешт майна боржника від 24.06.2020, винесених під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП №62350507 від 15.06.2020 із зазначенням такого майна.

В обґрунтування скарги стягувач посилається на лист приватного виконавця №557 від 01.04.2021 про те, що арештоване майно не підлягає реалізації на електронних торгах, оскільки на дане майно, яке є внеском у статутний капітал ТзОВ «Мрія Старосілля» співзасновником товариства ОСОБА_1 , накладено арешт ухвалою Солом`янського районного суду у справі №760/28603/17 від 26.12.2017.

Проте, скаржник зазначає, шо відповідною ухвалою накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_1 , а поняття корпоративні права та право власності на майно, що було внесено учасником (засновником) до статутного капіталу товариства не є тотожними.

ТзОВ «Нодіа» просить суд поновити пропущений строк на подання даної скарги на бездіяльність приватного виконавця Шульженка І. С. 10-денний строк на подання скарги скаржник відраховує з дня отримання (01.04.2021) зазначеного вище листа приватного виконавця №557 від 01.04.2021 щодо обставин невчинення дій щодо реалізації арештованого майна боржника.

Проте, враховуючи ту обставину, що ТзОВ «Нодіа» оскаржує бездіяльність приватного виконавця, суд вважає таке правопорушення триваючим, у зв`язку з чим початок перебігу строку на його оскарження автоматично відкладається. Підстав для поновлення пропущеного строку на подання даної скарги немає.

Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.

Ухвалою суду від 06.05.2021 прийнято скаргу до розгляду, розгляд скарги призначено на 19.05.2021, запропоновано боржнику, приватному виконавцеві Шульженку І. С. до 18.05.2021 надати суду пояснення по суті скарги з відповідними доказами.

Приватний виконавець письмових пояснень суду не надав, в судовому засіданні 18.05.2021 скаргу заперечував. Зазначив, що арештоване майно не підлягає реалізації на електронних торгах, оскільки таке майно є внеском у статутний капітал ТзОВ «Мрія Старосілля» співзасновником товариства ОСОБА_1 , а на корпоративні права ОСОБА_1 накладено арешт ухвалою Солом`янського районного суду у справі №760/28603/17 від 26.12.2017.

Ухвалою суду від 18.05.2021 розгляд скарги відкладено на 25.05.2021 у зв`язку з відсутністю відомостей щодо отримання боржником ухвали суду про прийняття та призначення скарги до розгляду.

В судове засідання 25.05.2021 сторони не з`явилися. Скаржнику та приватному виконавцю ухвала суду від 18.05.2021 надіслана на електронні адреси 19.05.2021, про що міститься відповідна відмітка на списку розсилки ухвали.

Ухвала суду від 06.05.2021 про прийняття та призначення скарги до розгляду отримана ТзОВ «Мрія Старосілля» 19.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039484930.

Враховуючи викладене, боржник був належним чином повідомлений про наявність скарги на бездіяльність приватного виконавця на розгляді суду. За таких обставин, суд дотримався принципу змагальності та забезпечив рівні можливості усім учасникам скарги надати свої пояснення в обґрунтування власної позиції з відповідними доказами.

Фактичні обставини скарги:

Рішенням Господарського суду від 02.12.2019 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Старосілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа» 27 969,47 Євро коштів, отриманих без достатньої правової підстави, 105,75 Євро 3% річних, а всього 28 075,22 Євро, а також 421,13 Євро витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Постановою суду апеляційної інстанції від 14.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Старосілля» задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 02 грудня 2019 року у справі №903/704/19 скасовано в частині стягнення 105,75 Євро - 3% річних. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Старосілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа» 27 969,47 Євро коштів, отриманих без достатньої правової підстави, а також 421,13 Євро витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.»

На виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у даній справі Господарським судом Волинської області 03.06.2020 видано наказ №903/704/19-1.

15.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І. С. винесено постанову про відкриття виконавчого №62350507 провадження з виконання наказу Господарського суду Волинської області від 03.06.2020 №903/704/19-1.

24.06.2020 приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна боржника (ВП№62350507) із переліком відповідно майна в сукупності 19 позицій. Пунктом 2 постанов на описане майно накладено арешт та встановлено/обмежено права користування ним: заборонено відчужувати.

До матеріалів виконавчого провадження засновником ТзОВ «Міря Старосілля» Москвичем С. заявою від 02.02.2021 долучено ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 №760/28603/17 про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в тому числі ТзОВ «Мрія Старосілля» (код ЄРДПОУ 38768183) у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 14000400.00 грн.

У відповідь на заяву стягувача – ТзОВ «Нодіа» від 30.03.2021 про хід виконавчого провадження, приватний виконавець Шульженко І. С. в листі від 01.04.2021 №557 зазначив, зокрема, про те, що 24.06.2020 згідно з постановами про опис та арешт майна арештовано майно боржника з переліком майна. 03.02.2021 надійшла заява співзасновника ТзОВ «Мрія Старосілля» ОСОБА_1 про неможливість реалізації арештованого майна згідно постанов про опис та арешт майна боржника від 24.06.2020, оскільки на дане майно, яке є внеском у статутний капітал ТзОВ «Мрія Старосілля» накладено арешт згідно ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 №760/28603/17, а тому арештоване майно не підлягає реалізації на електронних торгах. Все інше нерухоме майно, яке зареєстроване за ТзОВ «Мрія Старосілля» перебуває у заставі/іпотеці третьої особи, яка не є стороною виконавчого провадження.

В свою чергу, скаржник з врахуванням зазначених обставин та відповіді приватного виконавця від 01.04.2021 №557, стверджує, що існує обґрунтована необхідність у визнанні бездіяльності приватного виконавця Шульженка І. С. протиправною та просить суд зобов`язати останнього вчинити дії щодо примусової реалізації арештованого майна згідно з постановами від 24.06.2020.

Позиція суду з посиланням на норми права:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

В даному випадку, скаржник зазначає про бездіяльність приватного виконавця щодо невчинення дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна боржника. В свою, чергу таку бездіяльність приватний виконавець пояснює наявністю ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 №760/28603/17, якою накладено арешт на корпоративні права співзасновника товариства-боржника.

Суд не погоджується із такою позицією приватного виконавця, а саме накладення арешту на корпоративні права фізичної особи – співзасновника ТзОВ «Мрія Старосілля» не є обставиною, яка унеможливлює за наявності усієї сукупності інших законних підстав звернути стягнення на майно боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Старосілля».

Відповідно до ст.ст. 3, 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про господарські товариства» товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Аналогічна норма міститься у ст. 115 ЦК України.

В свою чергу, ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи викладене, не можна ототожнювати корпоративні права фізичної особи-співзасновника товариства з обмеженою відповідальністю, на які накладено арешт судом та майно, яке передано як вклад до статутного капіталу товариства та є власністю такого товариства.

Твердження приватного виконавця про те, що оскільки накладено арешт на корпоративні права співзасновника ТзОВ, а відтак і на майно самого ТзОВ, що унеможливлює реалізацію на цій підставі такого майна є необґрунтованим.

Відтак, суд задовольняє скаргу на бездіяльність приватного виконавця у справі в частині визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігора Сергійовича щодо невчинення дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля» згідно з постановами про опис та арешт майна боржника від 24.06.2020, винесених під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП №62350507 від 15.06.2020.

При цьому, суд наголошує, що визнана судом протиправною бездіяльність приватного виконавця проявляється у тому, що він безпідставно та необґрунтовано посилається на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 №760/28603/17, обґрунтовуючи цим неможливість вчинення дій з виконання рішення суду про стягнення з ТзОВ «Мрія Старосілля» на користь ТзОВ «Нодіа» заборгованості, зокрема, і шляхом звернення стягнення на майно, яке на праві власності належить боржнику – ТзОВ «Мрія Старосілля». Оскільки, як зазначено вище, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 №760/28603/17 накладено арешт на корпоративні права фізичної особи-співзасновника боржника, проте не на майно, яке належить боржнику – ТзОВ «Мрія Старосілля», навіть за умови, що таке майно є вкладом до статутного капіталу товариства конкретно таким співзасновником.

Одночасно, суд відмовляє у скарзі в частині зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо реалізації арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля», перелік якого наведений у постановах про опис та арешт майна від 24.06.2020, із конкретним зазначенням найменування такого майна. Таку вимогу суд вважає передчасною.

Розділ VII ЗУ «Про виконавче провадження» регулює порядок звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до п. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Суд керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України) розглядає відповідну скаргу в межах заявлених ТзОВ «Нодіа» (скаржником) вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає певну сукупність дій приватного виконавця, яка передує зверненню стягнення на конкретне нерухоме майно боржника. А відтак, суд не вбачає за встановлених конкретних обставин бездіяльності виконавця, підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо реалізації арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля», перелік якого наведений у постановах про опис та арешт майна від 24.06.2020.

Одночасно, суд наголошує на неправомірності бездіяльності виконавця не вчиняти, передбачену ЗУ «Про виконавче провадження» сукупність дій, яка передує зверненню стягнення на зазначене в постановах нерухоме майно (встановлення наявності/відсутності обставин згідно із якими за законом не може бути накладено стягнення на відповідне майно; встановлення черговості стягнення на нерухоме майно; встановлення видів майна, які необхідно реалізувати в першу чергу тощо). Відтак, порушене право скаржника слід поновити шляхом вчинення відповідної сукупності дій.

Відповідно до ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 14, 234-235, 342, 343 ГПК України, ст.ст. 1, 5, 48, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодіа» від 26.04.2021 на бездіяльність приватного виконавця у справі №903/704/19 задоволити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігора Сергійовича щодо невчинення дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна ТзОВ «Мрія Старосілля» згідно з постановами про опис та арешт майна боржника від 24.06.2020, винесених під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП №62350507 від 15.06.2020.

3. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 27.05.2021.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум