Ухвала суду № 97216120, 27.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7893/21

Провадження № 2-з/638/291/21

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» про розірвання договорів, припинення іпотеки та вилучення записів з реєстру, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк», Компанія Ombilic Limited,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» про розірвання договорів, припинення іпотеки та вилучення записів з реєстру, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк», Компанія Ombilic Limited.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у справі, в обґрунтування якої зазначила, що підставою подання позову є отримане позивачкою повідомлення-вимога від 22 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО», якою її попереджено про можливе звернення стягнення на користь ТОВ «ФК «АССІСТО» нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м., в порядку ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Посилаючись на те, що з моменту подання позовної заяви і до моменту прийняття рішення та набрання ним чинності проходить досить тривалий час, а здійснення відчуження майна відповідач може здійснити в стислі строки без особливих складнощів в ході розгляду справи судом, з метою забезпечення подальшого виконання рішення суду про задоволення позовних вимог, просила суд забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43426003, юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8-6) та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10 листопада 2015 року, укладеного з Компанією Ombilic Limited і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.А. за реєстровим №1646.

Відповідно до повідомлення-вимоги від 22 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» позивачку попереджено про можливе звернення стягнення на користь ТОВ «ФК «АССІСТО» належного їй на праві власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв.м., в порядку ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач вважає, що дії відповідачів, які пов`язані з можливим стягненням заборгованості, зверненням стягнення на предмет іпотеки - вищезазначеної квартири, та наявність відповідних реєстраційних записів в Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушують її майнові права, як власника нерухомості. ОСОБА_1 зазначає, що нею не укладалися будь-які кредитні, іпотечні, договори застави або поруки ні з ким із вищезазначених відповідачів або третіх осіб. Крім цього, наявність відповідних записів в Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує її право на розпорядження майном.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить суд розірвати іпотечний договір від 26 серпня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», за реєстровим номером 1544, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А., в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; розірвати договір про відступлення права вимоги від 25.03.2020 року №616802.272, укладений між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АССІСТО», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., за реєстровим номером 438, в частині переходу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АССІСТО», за кредитним договором №551 від 25.09.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «СКС» і іпотечним договором від 26.08.2014 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «КОНСТРАКШН ГРУП ІНТЕРНЕШНЛ» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», за реєстровим номером 1544, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Дахно О.А. 26.08.2014 року, в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; припинити іпотеку щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що зареєстрована за реєстровим номером 1544, на підставі договору іпотеки від 26.08.2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А.; вилучити з Державного реєстру Іпотек реєстраційний номер запису про іпотеку 6791850 та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису 6792195.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Як підставу для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник посилається те, що відповідно до повідомлення-вимоги від 22 лютого 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» попередило про можливе звернення стягнення на користь ТОВ «ФК «АССІСТО» нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв.м. в порядку ст. 37, 38 Закону України «Про іп отеку»..

Звернення стягнення на спірне майно призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, між позивачем та відповідачами є наявність спору щодо наявного в Державному реєстрі Іпотек реєстраційного номеру запису про іпотеку 6791850 та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного номеру запису 6792195 щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв.м.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є оспорювання договорів щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв.м., припинення іпотеки щодо вказаної квартири та вилучення із державних реєстрів записів про іпотеку та заборону відчуження даного майна.

В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження цієї частки) права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Суд вважає обґрунтованим посилання заявника у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку звернення ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» стягнення на зазначену квартиру, яка обтяжена іпотекою, це ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що обраний вид забезпечення позову, а саме заборона здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 , який позивач просить застосувати, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 201/16142/17.

Суд вважає необхідним зазначити, що заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири обмежує лише права іпотекодержателя лише щодо реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя, і діє до розгляду по суті даної цивільної справи.

Вжиття судом таких заходів забезпечення позову запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв.м., може істотно ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Застосовувати заходи зустрічного забезпечення суд не вважає за необхідне у зв`язку із відсутністю відомостей про те, що забезпечення позову спричинить збитки для відповідача.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43426003, юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8-6) та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, відчуження предмета іпотеки третім особам від імені іпотекодателя), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438768063000, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Копію ухвали направити для негайного виконання до Регіонального центру послуг Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61000, м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 144; 61000, м. Харків, м-н. Павлівський, 4), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27 травня 2021 року.

Суддя І.П. Латка