Ухвала суду № 97216087, 24.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1640/21

Провадження № 1-кп/638/1026/21

24.05.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Подус Г.С.,

за участю секретаря – Коваленко О.В.,

прокурора – Божко О.В.,

захисника – Клімова О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12020220480003925 від 31.03.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючий, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, фактично мешкає: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий: 19.04.2007 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 185, ст. 69, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ст. 70 до позбавлення волі строком на 5 років, ст. 75 КК України іспитовий строк 3 роки; 12.03.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, притягнутий до кримінальної відповідальності: 1) 25.02.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України Дергачівським ВП ГУ НП в Харківській області, 28.05.2020 року обвинувальний акт направлено до суду; 2) 31.01.2020 року Шевченківським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 2 ст. 185 КК України направлено обвинувальний акт до суду.

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

встановив:

08.02.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄДР 15.12.2020р. №12020220480003925 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2021 року, обрано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 13-00 год. 11.04.2021 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив відмовити, подав до суду заперечення, в яких просив обрати ОСОБА_1 домашній арешт. Клопотання обґрунтовано тим, що він вважає, що підозра є необґрунтованою, обвинувачений вину не визнає, а в матеріалах справи, на його думку, достатньо доказів, які підтверджують протиправність дій прокуратури. Окрім того, захисником висловлено думку про необхідність зменшення застави.

Обвинувачений заперечення захисника на клопотання прокурора підтримав.

Суд, вислухавши думки сторін з приводу заявлених клопотань, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2021 року, обрано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 13-00 год. 11.04.2021 року.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинувачених, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку із ризиками у справі.

При цьому суд виходить з наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наслідки та ризик втечі для них у цьому випадку можуть бути визнані як більш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим та імовірну можливість продовження ними протиправної поведінки у подальшому.

Згідно статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд, вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу судом було оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальному правопорушенні, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення, існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, окрім того, існує ризик вчинення інших злочинів.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Стосовно твердження захисника та обвинуваченого про те, що невизнання ним вини є підставою для обрання домашнього арешту, суд відхиляє такі твердження, з огляду на наступне.

Під час досудового розслідування ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2020 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше 60 (шістдесят) днів – до 20:00 год. 12 лютого 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний. Визначено суму застави у розмірі 150 000 грн. (сто п`ятдесят тисяч), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області отримувач коштів

ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача820172; рахунок отримувача ua208201720355299002000006674, призначення платежу – застава згідно КПК по справі №, від за (ПІБ),(Дзержинський районний суд м.Харкова).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.01.2021 року, Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Клімова О.М. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 грудня 2020 року залишено без змін.

Станом на момент розгляду справи захисником не надано відомостей з приводу того, що розмір застави є значним чи визначеним не в межах ст. 182 КПК України. Тому, суд не вбачає підстав ані для зменшення розміру застави ані зміни обраного запобіжного заходу.

Одночасно, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зменшенні розміру застави – відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 13-00 год. 22.07.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий: