Рішення № 97215426, 27.05.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Чмихало М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сватівський відділ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, яку в подальшому уточнила, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в обґрунтування якої зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . За життя, 28.02.2001 року Сватівським УСЗН в Луганській області було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , в якому анкетні дані її чоловіка зазначені як « ОСОБА_2 ». Під час відкриття спадщини заявницею було встановлено, що у вищевказаному пенсійному посвідчені допущено помилку при написанні по-батькові її чоловіка, а саме « ОСОБА_3 » замість вірного, яке зазначено у паспорті серії НОМЕР_2 , « ОСОБА_3 ». Вважає, що розбіжності иникли внаслідок відхилення від правил міжмовного (вірменсько-українського) перетворення і зумовлені впливом української орфоепії в ситуації контактного білінгвізму. Згідно з чинними правилами, нормативний запис прізвища українською мовою - ОСОБА_2 , що підтверджується засвідченими перекладами свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб.

Оскільки її чоловік отримував пенсію удвічі більшу ніж заявниця, вона звернулась до Сватівського відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що по-батькові її чоловіка зазначене у паспорті та пенсійному посвідченні відрізняються.

Крім того, внаслідок зазначеної помилки виникли труднощі для встановлення спадкового майна померлого, в зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду із зазначеною заявою.

Просить встановити факт належності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Сватівським УСЗН в Луганській області 28.02.2001 року.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином, надала суду заяву, згідно якої просить суд провести розгляд справи у її відсутність та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Сватівського відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи - Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та згідно якої заперечень щодо вимог викладених у заяві він не має.

У зв`язку з розглядом справи за відсутністю осіб, які беруть участь, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи по наявним матеріалам в справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Підстави для розгляду судом питання щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу передбачено п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до абзацу 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що має юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, зокрема такі як трудова книжка.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією перекладу Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 21.04.1966 року, виконаного з вірменської на українську мову, в якому анкетні дані чоловіка заявниці зазначені як « ОСОБА_2 » (а.с.15-17).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 12.12.2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

28.02.2001 року Сватівським УСЗН в Луганській області, на ім`я « ОСОБА_2 », було видане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_2 анкетні дані чоловіка заявниці зазначені як « ОСОБА_2 » (а.с.6).

Відповідно до копії перекладу Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 29.09.1953 року, виконаного з вірменської на українську мову, анкетні дані чоловіка заявниці зазначені як « ОСОБА_2 » (а.с.12-14).

Рішенням Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 4 від 12.03.2021 року, ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії, у зв`язку з розбіжністю написання анкетних даних її чоловіка ОСОБА_2 у паспорті та пенсійному посвідченні (а.с.22-24).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що має юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявниці ОСОБА_1 для реалізації її спадкових прав.

Таким чином, перерахованими вище письмовими доказами підтверджується факт належності ОСОБА_2 посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Сватівським УСЗН в Луганській області 28.02.2001 року на ім`я (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 ».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сватівський відділ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Сватівським УСЗН в Луганській області 28.02.2001 року на ім`я (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Л.М. Осіпенко