Рішення № 97211380, 21.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Київ №640/3510/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника позивача адвоката Клименко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛІАС" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2018 №0060211406 і №0060221406,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Клименко О.М. подала до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву, в якій просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.11.2018:

- №0060211406, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій (пені) за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД, у розмірі 1527982,99 грн.;

- №0060221406, яким до позивача застосовано суму штрафних санкції (пені) за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД, у розмірі 340 грн.

Підстави позову: - зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та "AVESA LTD" відповідає законодавству, тому операції за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 10.07.2017 №AV-7/2017 між позивачем і "AVESA LTD" та від 20.09.2017 №UFB-2/17 між позивачем і компанією "TRADE INVEST GROUP LTD", повинні бути зняті з контролю, так як у позивача наявні належним чином оформлені документи про припинення зобов`язань за цими операціями зарахування однорідних вимог.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, посилаючись на результати перевірки, якою встановлено порушення граничних термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а також стверджуючи, що операції із зарахування заборгованості не відповідають вимогам валютного законодавства.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій навів додаткові доводи щодо відсутності зазначених в акті порушень та можливості залік (зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відмовлено представнику позивача у задоволенні клопо-тання про зупинення провадження у справі.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов.

Представника відповідача Пущука М.В. до судового засідання 21.01.2020 у справі суд не допустив, оскільки цей представник не є адвокатом, а в наданій суду посадовій інструкції головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за матеріалами позапланових перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС у м. Києві встановлено обмеження щодо самопредставництва цього представника. Розгляд справи продовжено без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача, оформлену актом від 24.09.2018 №1164/36-15-14-06-04/41132787.

Перевіркою встановлено невідповідність зарахування зустрічних однорідних вимог валютному законодавству, а саме: операції із зарахування боргу у сумі 11439,62 дол. США і 103100,00 дол. США перед компанією "АVESA LTD" (Болгарія) за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 10.07.2017 №AV-7/2017 в рахунок погашення боргу перед "TRADE INVEST GROUP LTD" (Велика Британія) у сумі 11439,62 дол. США за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 14.07.2017 та у сумі 103100,00 дол. США за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 20.09.2017 №UFB-2/17 (пп 3.1.1 акта).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.11.2018:

- №0060211406, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано пеню за порушення у сфері ЗЕД на суму 1527982,99 грн.;

- №0060221406, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України і п. 2 ст. 16 Декрету КМ України №15-93 застосовано неподаткову штрафну санкцію у розмірі 340 грн.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 30.01.2019 №4679/6/99-99-11-04-02-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Спірні правовідносини виникли у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом та стосуються правомірності рішення відповідача про нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та неподаткової штрафної санкції.

Статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у чинній на час спірних правовідносин редакції) встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ч. 1).

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента (ч. 2).

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (ч. 3).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 4).

Згідно із ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ч. 1).

Частиною 4 ст. 6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що суб`єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

Відповідно до ст. 12 Декрету КМ України від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Статтею 13 цього Декрету до органів валютного контролю віднесений Національний банк України як головний орган валютного контролю та уповноважені банки, які здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Статтею 44 Закону України від 20.05.1999 №679-XIV "Про Національний банк України" встановлено, що до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Пунктом 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (в редакції, чинній на час зарахування зустрічних однорідних вимог), визначено, що експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, виконання зобов`язань резидентом перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування вимоги за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції №136.

При вирішенні справи суд враховує згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України висновки Верховним Судом у постанові від 24.05.2019 у справі №825/887/15-а:

- залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань; для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами;

- суб`єктам господарювання-резидентам гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом;

- Верховний Суд України у постанові від 17.12.2002 у справі № 2-15/2542-02 викладена позиція, відповідно до якої правове зміст ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не передбачає неприпустимість припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги; спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Цивільним кодексом, що не забороняється припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами; аналогічної позиції Верховний Суд України дотримувався в постанові від 28.01.2003 у справі №188/12-204, вказавши, що зовнішньоекономічні відносини є цивільно-правовими, в яких допускається припинення зобов`язань шляхом заліку однорідних вимог;

- Верховний Суд України в постанові від 06.05.2008 у справі №21-1518во07 переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій щодо застосування положень ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", крім того, що підтримав попередньо сформовану правову позицію у справах №188/12-204, №2-15/2542-02, виклав принципову позицію, суть якої полягає в тому, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, однак це не виключає можливості припинити зобов`язання іншим способом, зокрема зустрічним однорідним заліком. Залік є односторонньою операцією, для якої досить заяви однієї сторони. Однак він може здійснюватися за згодою обох сторін - в разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно залік вважається вчиненим з дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Як зазначено у позовній заяві, не заперечувалось відповідачем та підтверджується наявними у справі матеріалами, позивачем (Покупець) укладено імпортний контракт від 14.07.2017 №UFB-1/17 з компанією "TRADE INVEST GROUP LTD" (Велика Британія) на купівлю текстильних матеріалів. На виконання контракту позивач перерахував валютні кошти на загальну суму 118446,46 дол. США (екв. 3041150,04 грн.). Товар від компанії "TRADE INVEST GROUP LTD" надійшов на загальну суму 107006,84 дол. США (екв. 2793581,73 грн.). Товар від компанії "TRADE INVEST GROUP LTD" на суму 11439,62 дол. США не надійшов. У позивача за контрактом від 14.07.2017 №UFB-1/17 з компанією "TRADE INVEST GROUP LTD" виникла дебіторська заборгованість у сумі 11439,62 дол. США.

Позивачем (Покупець) укладено імпортний контракт від 20.09.2017 №UFB-2/17 з компанією "TRADE INVEST GROUP LTD" (Велика Британія) на купівлю текстильних матеріалів. На виконання цього контракту позивач перерахував валютні кошти на загальну суму 103100,00 дол. США (екв. 2745125,94 грн.). Товар від компанії "TRADE INVEST GROUP LTD" не надійшов. У позивача за контрактом від 20.09.2017 №UFB-2/17 з компанією "TRADE INVEST GROUP LTD" виникла дебіторська заборгованість у сумі 103100,00 дол. США.

Позивачем (Покупець) укладено імпортний контракт від 10.07.2017 №AV- 7/2017 з "AVESA LTD" (Болгарія) на купівлю товарів широкого попиту. На виконання цього контракту від "AVESA LTD" надійшов товар на загальну суму 136821,90 дол. США (екв. 3540029,56 грн.). Валютні кошти позивачем не перераховувались, тому у нього виникла перед "AVESA LTD" заборгованість у сумі 136821,90 дол. США (екв. 3540029,56 грн.).

Між позивачем, "TRADE INVEST GROUP LTD" та "AVESA LTD" укладено наступні трьохсторонні договори з переведення боргу.

За умовами договору переведення боргу від 26.10.2017 б/н, укладеного між "TRADE INVEST GROUP LTD" (Первісний боржник), "АVESA LTD" (Новий боржник) та позивачем (Кредитор), Первісний боржник перевів на Нового боржника борг у сумі 11439,62 дол. США, що виник на підставі умов Основного договору, а Новий боржник погодився виконати зазначене грошове зобов`язання. Це підтверджено актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.10.2017 б/н між позивачем та "А VESA LTD".

За умовами договору переведення боргу від 16.02.2018 б/н, укладеного між "TRADE INVEST GROUP LTD" (Первісний боржник), "AVESA LTD" (Новий боржник) та позивачем (Кредитор), Первісний боржник перевів на Нового боржника борг у сумі 103100,00 дол. США, що виник на підставі умов Основного договору, а Новий боржник погодився виконати зазначене грошове зобов`язання. Дана обставина підтверджена актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2018 б/н, укладеним між позивачем та "АVESA LTD".

Отже, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов`язання "AVESA LTD" вважається таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості перед позивачем немає, зобов`язання позивача вважається таким, що припинено частково, заборгованість позивача перед "AVESA LTD" становить 22282,28 дол. США.

При цьому, при порівнянні виявлених при перевірці митних декларацій та митних декларацій, отриманих при опрацюванні програми "Митниця" бази даних АІС "Податки", шляхом співставлення інформації, отриманої при опрацюванні програми "Митниця" бази даних АІС "Податки" з даними документів, наданих позивачем до перевірки, розбіжностей не встановлено.

Враховуючи встановлені судом обставини, висновки Верховного Суду та Верховного Суду України у справах у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущення позивачем порушень і неправомірність спірного грошового нарахування, що є підставою для визнання протиправними і скасування оспорюваних рішень та задоволення позову у повному обсязі.

Згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 19210 грн. підлягає стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача. Інших судових витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛІАС" повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.11.2018 №0060211406 і №0060221406.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛІАС" з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко