Рішення № 97210933, 26.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року справа № 580/1405/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

17 березня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11 грн;

2) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002233305 на суму штрафних санкцій 170,00 грн;

3) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002333305 на суму штрафних санкцій 8701,59 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають до скасування, оскільки винесені у зв`язку з включенням податковим органом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2017 рік суми прощеного позивачу основного зобов`язання за кредитним договором.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11324702000 від 28.03.2008, відповідно до якого позивач отримав у грошові кошти в сумі 28000 доларів США.

Між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладений також договір іпотеки нерухомого майна № 81403 від 28.03.2008. Відповідно до вказаного договору позивач, з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Через неможливість ОСОБА_1 виконувати свої кредитні зобов`язання перед банком, ним проведено реструктуризації боргу за наслідками якої, станом на 27.11.2017 АТ «Укрсиббанк» анулював кредитну заборгованість шляхом прощення боргу за кредитом в сумі 17243,48 доларів США, за умови, що ОСОБА_1 сплачує на користь банку 9209 доларів США та 9111 грн. витрат на судовий збір за позовом банку до останньої.

З метою виконання умов щодо реструктуризації банківського боргу за погодженням з АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 27.11.2017 продала іпотечну квартиру по АДРЕСА_1 третім особам, сплативши банку сумі 9209 доларів США та 9111 грн.

На час прощення банком боргу за кредитним Договором ОСОБА_1 сплатила АТ Укрсиббанк 39456,76 доларів США, суму яка в половину перевищує суму основного кредитного зобов`язання отриманого на початку відносин із банком.

Головне управління ДПС у Черкаській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої склало акт від 02.09.2018 № 11/23-00-33-0214/ НОМЕР_1 .

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв:

1) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11 грн;

2) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002233305 на суму штрафних санкцій 170,00 грн;

3) податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002333305 на суму штрафних санкцій 8701,59 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно з п.49.2.ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до ст.162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником ПДФО.

Об`єктом оподаткування резидента згідно зі ст.163 ПК України є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.164.1.ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.164.4.ст.164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Ставка податку відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, вказаний у ст.165 ПК України.

Зокрема, відповідно до підп.165.1.55. п.165.1. ст.165 ПК України не включається до такого доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Також згідно з підп.165.1.59. п.165.1.59 ПК України не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Відповідно до пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

У відповідності до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Сторонами справи не заперечується, що АТ "УкрСиббанк" здійснило прощення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Головне управління ДФС у Черкаській області включило суму прощеного основного зобов`язання (464084,92) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивачки, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Звертаючись до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що банк здійснив прощення (анулювання) заборгованості за кредитом в іноземній валюті, що був отриманий на придбання єдиного житла, у зв`язку з чим до спірних правовідносин належить застосувати пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначені у ст. 165 Податкового кодексу України.

У відповідності до пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Перевіряючи наявність підстав для застосування пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України за відсутності спеціального закону щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), суд прийошв до таких висновків.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році, метою його прийняття, було вдосконалення норм Податкового кодексу України для покращення адміністрування податків, шляхом, зокрема, звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже, положення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України були спрямовані саме на звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Виключивши зазначені суми із переліку доходів, що входять до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, законодавець додатково передбачив, що прощення (анулювання) боргу має відбуватися у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) та взяв на себе зобов`язання прийняти такий закон.

Разом з тим, закріпивши на законодавчому рівні право на звільнення від оподаткування відповідних сум, держава не виконала взятого на себе зобов`язання щодо прийняття спеціального нормативно-правового акту, який встановлює порядок прощення (анулювання) такої заборгованості.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини вже розглядав справи про України, у яких держава, закріпивши право, не виконала взятого на себе зобов`язання щодо врегулювання порядку його реалізації.

Так, у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" діяв у редакції зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та передбачав, що розмір відповідної надбавки визначатиме Кабінет Міністрів України. Зважаючи на імперативне формулювання, заявники могли законно сподіватись, що Кабінет Міністрів України встановить розмір пенсії за відповідний період. Таким чином, протягом цього періоду заявники мали "законне сподівання" щодо підвищеного розміру пенсії. Однак такої постанови в 2006 році прийнято не було.

Європейський суд з прав людини констатував, що у цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Суд не бачив жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників, і вважав це втручання невиправданим.

Податковий кодекс України також містить імперативне формулювання про те, що сума, прощена (анульована) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані громадянами України на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) - не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, ОСОБА_1 мала законне сподівання, що сума прощеної АТ "УкрСиббанк" заборгованості не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.12.2018 у справі №820/2600/16.

Не прийнявши спеціальний закон, передбачений пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, держава допустила невиправдане втручання у права позивача.

З огляду на викладене, під час розгляду справи суд виходить з того, що визначальним для правильного вирішення справи є перевірка обов`язкових умов, з якими пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України пов`язує звільнення суми прощеного боргу від оподаткування. До них належать: прощення боргу кредитором; боржником є громадянин України; кредит був отриманий в іноземній валюті; кредит надавався для цілей придбання єдиного житла; виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою.

Як раніше зазначалося, наявність у ОСОБА_1 зазначених умов підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що сума прощеного позивачці основного зобов`язання у розмірі не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Відтак нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майно і доходи за 2017 рік є незаконним.

За таких обставин вимоги про визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002233305 на суму штрафних санкцій 170,00 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002333305 на суму штрафних санкцій 8701,59 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43142920) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 26.05.2021.

Суддя В.П. Тимошенко