Рішення № 97210683, 25.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/696/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/2609/0710 від 21.12.2020р. прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/2613/0710 від 21.12.2020р. прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/2615/0710 від 21.12.2020р. прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/2617/0710 від 21.12.2020р. прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків контролюючого органу про відсутність в нього права застосовувати спрощену систему оподаткування при здійсненні ним діяльності з фінансового посередництва. Позивач вказує, що надавав поворотну фінансову допомогу з власних коштів на безоплатній та поворотній основі, що не є фінансовою послугою та немає жодного відношення до фінансового посередництва. Звертає увагу на те, що фактично доходи отримував від надання в суборенду орендованого нерухомого майна, що відображено в Книзі обліку доходів платника єдиного податку.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в період з 13.01.2017 по 31.03.2017 надавав поворотну фінансову допомогу іншим юридичним особам та фізичним особам-підприємцям на постійній основі. Такі операції є фінансовим посередництвом. Тому позивач, в силу вимог абзацу 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не може бути платником єдиного податку першої - третьої групи, як фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у сфері фінансового посередництва. Як наслідок, позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 запропоновано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати до суду письмові пояснення з приводу заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області та висловити власну позицію щодо заміни відповідача у справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44070171) про заміну відповідача у справі задоволено. Замінено відповідача по справі №560/696/21 з Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код 43142957, вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070171, вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000).

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У період з 30.10.2020 по 05.11.2020 працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 05.02.2020, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 05.02.2020.

За результатами перевірки складено акт від 12.11.2020 №527/22-01-07-10/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги:

- пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України, в результаті чого не нарахований та не сплачений податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 523202,20 грн, в тому числі у 2017 році в сумі 130024,5 грн, 2018 році в сумі 179909,3 грн, 2019 році в сумі 179796,3 грн, 2020 році 33472,08 грн;

- пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2 статті 177, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, в результаті чого не нарахований та не сплачений до бюджету військовий збір в загальній сумі 43600,18 грн, в тому числі: у 2017 році в сумі 10835,38 грн, у 2018 році в сумі 14992,44 грн, у 2019 році в сумі 14983,02 грн, у 2020 році в сумі 2789,34 грн;

- пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 285710,24 грн, в тому числі: травні 2018 року в сумі 20379,61 грн, червні 2018 11514,50 грн, липні 2018 - 13995,00 грн, серпні 2018 - 7893,14 грн, вересні 2018 - 18840,68 грн, жовтні 2018 - 5525,67 грн, листопаді 2018 - 5924,28 грн, грудні 2018 - 4166,67 грн, січні 2019 - 16066,67 грн, лютому 2019 - 2500,00 грн, березні 2019 - 14250,00 грн, квітні 2019 - 20402,00 грн, травні 2019 - 24905,67 грн, червні 2019 - 8036,50 грн, липні 2019 - 13779,00, серпні 2019 - 14334,70 грн, вересні 2019 - 18452,33 грн, жовтні 2019 - 13860,17 грн, листопаді 2019 - 10991,67 грн, грудні 2019 - 8899,33 грн, січень 2020 - 19943,17 грн, лютий 2020 - 11049,50 грн;

- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України в результаті не подання декларації про майновий стан та доходи за звітні періоди 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 12.11.2020 №527/22-01-07-10/ НОМЕР_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив заперечення від 30.11.2020 №7 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Листом від 17.12.2020 №55/22-01-07-10/ НОМЕР_1 контролюючий орган повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 12.11.2020 №527/22-01-07-10/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00/2609/0710 від 21.12.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 654002,75 грн, у тому числі 523202,20 грн - за податковими зобов`язаннями, 130800,55 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00/2613/0710 від 21.12.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 357137,80 грн, у тому числі 285710,24 грн - за податковими зобов`язаннями, 71427,56 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №00/2615/0710 від 21.12.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 54500,23 грн, у тому числі 43600,18 грн - за податковими зобов`язаннями, 10900,05 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00/2617/0710 від 21.12.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1360,00 грн.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Приписами пункту 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

В силу вимог пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України, в редакції, чинній в період порушення позивачем, на думку контролюючого органу, умов перебування на спрощеній системі оподаткування (01.01.2017 - 31.03.2017), встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (пункт 177.6 статті 177 ПК України).

Згідно з пунктом 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

В силу приписів пункту 292.11 статті 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку та в строк: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Так, відповідно до абзацу 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Суд встановив, що до припинення підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на другій групі спрощеної системи оподаткування.

В акті перевірки від 12.11.2020 №527/22-01-07-10/ НОМЕР_1 зазначено, що перевіркою встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надавав у І кварталі 2017 року поворотну фінансову допомогу на постійній основі як юридичним, так і фізичним особам. Всього в період з 13.01.2017 по 31.03.2017 встановлено 20 фактів надання поворотної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Крім того, у відзиві відповідач звертає увагу на те, що в договорах про надання поворотної фінансової допомоги позичкодавцем зазначено ОСОБА_1 , як фізичну особу-підприємця.

Перевіряючі дійшли висновку, що починаючи з 01.04.2017 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 втрачає право перебування на спрощеній системі оподаткування. Як наслідок, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2017-2020 років, за результатами перевірки, оподатковується на загальних умовах. Підставою для таких висновків слугувало порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Такі висновки контролюючого органу суд вважає помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 333 Господарського кодексу України фінансовим посередництвом є діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

ПК України не містить визначення поняття "фінансове посередництво". Проте відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (наказ Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010, КВЕД-2010), розділом 3 КВЕД-2010 визначено, що КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД - розділ, група, клас - позначають цифровими кодами.

Розділом 5 КВЕД-2010 встановлено - Фінансова та страхова діяльність (секція - К), Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ - 64), Грошове посередництво (група - 64.1), Інші види грошового посередництва (клас - 64.19).

З наведеного слідує, що лише особи з зареєстрованим відповідним видом діяльності можуть надавати фінансові послуги.

Проте у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не зареєстровано такий вид діяльності. Натомість, як встановлено в акті перевірки від 12.11.2020 №527/22-01-07-10/ НОМЕР_1 , основним видом його діяльності було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). Також зазначено, що видами діяльності позивача були: надання в оренду вантажних автомобілів (77.12); консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22). Цим заперечується твердження відповідача про те, що зазначення в договорах про надання поворотної фінансової допомоги позичкодавцем ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, свідчить про здійснення ним діяльності у сфері фінансового посередництва.

Разом з цим, наданими позивачем договорами суборенди частини нежитлових приміщень, книгою обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, підтверджено отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 доходу від надання в суборенду орендованого нерухомого майна. Це також відповідає його зареєстрованому основному виду діяльності.

Крім того, відповідно до умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги (позики), поворотна фінансова допомога надається з власних коштів, на безоплатній та поворотній основі.

Суд зазначає, що надання у якості фінансової допомоги власних коштів взагалі не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються у позику.

При вирішенні спору суд також, враховує, що надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.

Щодо доводів відповідача про те, що надання поворотної фінансової допомоги носило постійний, а не разовий, характер, суд зазначає наступне. Надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво, виключно якщо воно здійснюється на постійній основі. Проте, як зазначено вище, надана позивачем фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг. Натомість, кількість її надання не обмежена законодавством.

Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , надаючи поворотну, безоплатну фінансову допомогу, не отримував доходу. Як наслідок, він не втратив права перебування на спрощеній системі оподаткування і дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2017-2020 років, має бути оподатковано на загальних умовах, з одночасним поданням позивачем відповідної звітності.

Суд вважає, що операції, пов`язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фінансової допомоги, не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг, а тому, вони не є об`єктом оподаткування ПДВ.

З цих же підстав суд вважає необґрунтованим визначення перевіряючими військового збору та штрафних санкцій.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №00/2609/0710 від 21.12.2020, №00/2613/0710 від 21.12.2020, №00/2615/0710 від 21.12.2020 та №00/2617/0710 від 21.12.2020 є протиправними та їх слід скасувати.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, пункту 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Приписами частини 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідач не спростував, а позивач підтвердив позовні вимоги, а тому, наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №00/2609/0710 від 21.12.2020, №00/2613/0710 від 21.12.2020, №00/2615/0710 від 21.12.2020 та №00/2617/0710 від 21.12.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10670 (десять тисяч шістсот сімдесят) грн 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк