Рішення № 97210599, 17.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3887/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 17.07.2020 року № 01750506 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 40800,00 грн. на підставі акту перевірки № 0150/21/22РРО/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 року.

II. Позиція позивачки та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.06.2020 року посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки №0150/21/22/РРО/ НОМЕР_1 . Висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №01750506 від 17.07.2020 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 40800 грн. Позивач вказує, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не врахував відсутність факту продажу позивачем підакцизної продукції, зокрема, пива та цигарок. ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку та не здійснює продаж підакцизних товарів, натомість продаж таких товарів здійснює її чоловік ФОП ОСОБА_2 . Посадовими особами під час перевірки придбано підакцизні товари у ФОП ОСОБА_2 та товари іншої групи у позивачки. Обидва суб`єкти господарювання здійснюють свою господарську діяльність за однією адресою та в одному магазині. Висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

02.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Під час перевірки ФОП ОСОБА_2 було придбано пачку цигарок «Strong» за ціною 04,50 грн. та пиво алкогольне 0,5 л. «Балтика» 4,8% алк. 0,5 л. за ціною 20,50 грн. Розрахунок проведено платіжною карткою через картковий термінал, кошти через який надходять на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 . В подальшому, о 15:58 ФОП ОСОБА_2 видав посадовим особам фіскальний чек №00038312 від 25.06.2020 про реалізацію пачки цигарок «Strong» за ціною 04,50 грн. та пива алкогольного 0,5 л. «Балтика» 4,8% алк. 0,5 л. за ціною 20,50 грн., всього на 25 грн. З наведеного відповідач робить висновок, що підакцизні товари йому реалізував не ФОП ОСОБА_2 , а ФОП ОСОБА_2 , оскільки дану операцію не проведено через РРО, продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у невизначеному для цього місці, а також відсутні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, то, на думку відповідача, відсутні правові підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

17.02.2021 року до суд надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про порушення ДПС України строків розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення №01750506 від 17.07.2020 року. Позивач звертає увагу, що скарга надійшла на адресу ДПС України 11.08.2020 року вх.№31578/6, а рішення про результати розгляду скарги №31174/6/99-00-06-02-06-06 прийнято 28.10.2020 року.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року позовну заяву залишено без руху.

04.01.2021 року позивачкою недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 18.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ФОП ОСОБА_2 є платником податків, який здійснює свою господарську діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

За цією ж адресою та в цьому ж магазині здійснює свою господарську діяльність інший суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_2 , чоловік позивачки.

Згідно наданої позивачем інформації ФОП ОСОБА_2 здійснює: роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД - 47.11).

В своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 використовує РРО, який знаходиться в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_2 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №21020308202000739 від 10.04.2020 року строком дії з 18.04.2020 року по 18.04.2021 року та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №21020311202000645 від 10.04.2020 року строком дії з 18.04.2020 року по 18.04.2021 року, що не заперечує відповідач.

Адресою місця торгівлі в ліцензіях є АДРЕСА_1 , кафетерій в приміщенні магазину, 20,60 кв.м.

На підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №554 від 03.06.2020 року, направлень №№0399, 0400 від 25.06.2020 року посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 в магазині за вказаною адресою.

Перевірку проведено в присутності ФОП ОСОБА_2 та у присутності продавця ОСОБА_3 , яка є працівником ФОП ОСОБА_2 в період з 15:50 год. по 17:20 год. 25.06.2020 року.

Під час проведення перевірки посадовими особами здійснено контрольну розрахункову операцію: о 15:46 год. придбано пачку цигарок «Strong» за ціною 4,50 грн. та пива алкогольного з/б 0,5 л. «Балтика» за ціною 20,50 грн., розрахунок проведено банківською карткою через картковий термінал, розташований в магазині, через який проходять кошти на рахунки позивача (акт проведення контрольної розрахункової операції №068/21/22 від 25.06.2020 року).

Окремо, в якості додатку до акту фактичної перевірки додано фіскальний чек ФОП ОСОБА_2 про придбання 25.06.2020 року о 15:58 год. у ФОП ОСОБА_2 пачки цигарок «Strong» за ціною 4,50 грн. та пива алкогольного з/б 0,5 л. «Балтика» за ціною 20,50 грн., №00038312 на суму 25,00 грн.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №0150/21/22/РРО/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 року.

Висновком акту перевірки є порушення позивачем ст.ст.15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №01750506 від 17.07.2020 року, яким за порушення ст.ст.15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 40800 грн.

Не погоджуючись з правомірністю даного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з не підтвердженням факту реалізації підакцизної продукції, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.

Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

У відповідності з п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

VI. Оцінка суду

Позивач не оскаржує процедуру та порядок проведення фактичної перевірки, натомість заперечує її висновки.

Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач стверджує, що розрахунки за "підакцизний" товар ФОП ОСОБА_2 здійснювались через картковий термінал позивачки - ФОП ОСОБА_2 .

В даному випадку має місце сплата за товар за допомогою еквайрінгу.

Визначення "еквайрінгу" надано, зокрема в п.1.9 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а саме, "еквайрінг" - це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Відповідно до приписів п.1.27 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "платіжна картка" - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Отже, здійснення оплати за допомогою " карткового термінала" не змінюють суті господарської операції, а отже і регулювання правовідносин, які виникли при цьому між сторонами.

За таких обставин, з урахуванням положень п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб`єкт господарювання зобов`язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видати чек.

Як встановлено судом з матеріалів справи, змісту пояснень сторін та наданих ними доказів щодо обставин, які відбулись 25.06.2020 року при проведенні спірної перевірки та контрольної закупки у ФОП ОСОБА_2 , то саме чоловік позивачки ФОП ОСОБА_2 здійснив розрахункову операцію з посадовими особами через зареєстрований за ним РРО, що повністю підтверджується копією фіскального чеку наданого до відзиву самим відповідачем.

Належних і беззаперечних доказів того, що посадові особи податкового органу при проведенні контрольної розрахункової операції 25.06.2020 року придбавали саме у позивачки пиво та цигарки відповідачем не надані і в матеріалах справи останні відсутні.

Посилання ж у спірних актах перевірки та контрольної розрахункової операції на те, що зазначені підакцизні товари було придбані у ФОП ОСОБА_2 , за відсутності будь-яких доказів, на думку суду, є лише припущенням відповідача і не може бути прийнято до уваги судом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи фіскального чеку №00038312 від 25.06.2020 року, роздрукованого о 15:58 на РРО, який зареєстровано за ФОП ОСОБА_2 , що не заперечується відповідачем, останній продав цигарки та пиво на загальну суму 25,00 грн., а кошти за товар надано готівкою в сумі 25,00 грн.

Однак при цьому, слід зауважити про те, що окремо в матеріалах справи знаходиться і чек №40006.3084 від 25.06.2020 року датований 15:46 год., із зареєстрованого за позивачкою карткового терміналу АТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до якого, невстановлена особа розрахувалась на суму 25,00 грн. платіжною карткою Visa, але в ньому відсутні жодні дані щодо найменування придбаного товару, а за результатами цієї операції невстановленій особі видано квитанцію №001552.

Проте, суд наголошує на тому, що вказана квитанція №001552 від 25.06.2020 року так і не була надана відповідачем до суду, відсутня вона і в матеріалах справи, а тому на даний момент неможливо встановити перелік товарів, придбаних платіжною карткою через картковий термінал на суму 25,00 грн.

При цьому, суд враховує відсутність доказів того, що платіжна картка, якою здійснено розрахунок з ФОП ОСОБА_2 , належить одому з перевіряючих, оскільки як зазначено вище, незалежно від того кому саме належить чек чи картка, але у цьому чеку з карткового терміналу АТ "Райффайзен Банк Аваль" відсутні будь-які данні про найменування придбаного товару.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, вданому випадку, не довів належними і достатніми доказами факт реалізації саме позивачем зазначених в акті фактичної перевірки підакцизних товарів.

Враховуючи, недоведеність факту реалізації позивачем підакцизних товарів, суд визначаючись з правомірність спірного податкового повідомлення-рішення зазначає наступне.

Так, згідно із ч.21 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Як визначено п.11 ч.1 ст.15-3 вказаного Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ч.2 ст.17 даного Закону, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.;

- порушення вимог ст.15-3 цього Закону - 6800 грн.

Втім суд звертає увагу, що для застосування фінансових санкцій необхідним є встановлення порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" тим суб`єктом господарювання щодо якого здійснюється фактична перевірка.

Оскільки судом встановлено відсутність факту реалізації саме позивачем підакцизних товарів, то відповідно, відсутні і законні підстави для застосування до неї штрафних санкцій, застосованих спірним податковим повідомленням-рішенням №01750506 від 17.07.2020.

Окремо суд наголошує, що згідно з приписами законодавства: 1) усі "сумніви" трактуються на користь платника податку; 2) існує презумпція правомірності рішень платника податку (пп.4.1.4 п.4.1.ст.4 ПКУ); 3) юридична відповідальність особи має виключно індивідуальний характер (ст.61 Конституції України).

Стосовно доводу позивача про пропущення податковим органом строку надсилання рішення за результатами розгляду її скарги від 06.08.2020 року (отримана ДПС України 11.08.2020 року вх.№31578/6) суд враховує наступне.

Дійсно, отримавши скаргу 11.08.2020 року, ДПС України 28.10.2020 року направило на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги №31174/6/99-00-06-02-06-06 від 28.10.2020 року.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Водночас, у п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу; <…>. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Враховуючи наведені приписи п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суд не вбачає порушення контролюючим органом строку розгляду скарги позивача від 06.08.2020 (вх.ДПС №31578/6 від 11.08.2020).

VII. Висновок суду

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд відмічає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини, підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження: 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2020 року № 01750506 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 17.07.2020 року № 01750506, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 40800 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження: 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 111030700