Рішення № 97210547, 17.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 травня 2021 р. Справа № 520/1425/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Цвікевіча О.А.,

представника відповідача - Красникова О.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (код ЄДРПОУ 32565288, вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020) до Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958, вул. Короленко, буд. 16-Б, м. Харків 61003) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Новий стиль" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001610/2 від 18.08.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001835/2 від 22.09.2020.

Крім того, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" витрати зі сплати судового збору 2270,00 грн. за звернення до суду та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001610/2 від 18.08.2020 та №UA807000/2020/001835/2 від 22.09.2020, що прийнято відносно товару є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 вирішено перейти до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 01.03.2021 від представника надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 13.05.2021 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001610/2 від 18.08.2020 та №UA807000/2020/001835/2 від 22.09.2020 прийнято відносно товару є законними та таким, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

З боку представників позивача та відповідача 17.05.2021 надійшли заяви в порядку ч. 7 ст. 181 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач ввіз товар на підставі нижче вказаних документів:

- Контракт № 150312-SINO від 12.03.2015 (далі за текстом Контракт) з додатковими угодами від 29.12.16. 01.02.2018;

- Специфікація № 63 від 12.06.2020 № 64 06.08.2020;

- Інвойс (Рахунок - фактура) L264 від 18.06.2020, L317 від 06.08.2020 (з перекладом);

- платіжне доручення № 196 від 24.07.2020, № 229 від 01.09.2020 (плата за товар);

- Коносамент EURFLB2061404ОDS від 02.07.2020, ТНІА2008181 від 17.08.2020;

- Сертифікат про походження товару 20С3325А0379/00077 від 29.06.2020, G205693936700001 18.08.2020;

- Пакувальний лист б/н від 18.06.2020, 06.08.2020;

- Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 408 від 14.08.2020, 619 від 14.09.2020;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 14/08-1 від 14.08.2020, 1409-3 від 14.09.2020;

- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг 32565288 від 15.04.2020;

- Товаро-транспортна накладна № 149 від 15.08.2020;

- Автотранспортна накладна (CMR) zl216.

- Контрактом з фірмою ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD. Китай зазначено:

1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Вінілтканина.

1.2. Поставка Товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього Контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення Покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення Продавцем проформи-інвойсу.

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FOB Пінгбо.

Керуючись умовами укладеного Контракту Продавець поставив Покупцю вінілткнанину двома партіями, вартість якого була скорегована на загальну суму: UA807170/2020/041773 від 18.08.2020.

Вартість Товару за 1 методом: 594160,92 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України з яких було заявлено та сплачено 8 % мита – 47532,87 грн. та ГІДВ - 128338,76 грн..

Вартість за 6 методом (перерахована митним органом): 762784,16 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, нараховано 8% мита – 61022,73 грн. та ПДВ 164761.38 грн..

Підвищення вартості Товару склала: 168623,24 грн. (Товару); 13489. 86 грн. (8 % мита); 36422,62 грн. (ПДВ).

Стосовно UА807170/2020/048686 від 22.09.2020 вартість Товару за 1 методом: 677481,98 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України з яких було заявлено та сплачено 8 % мита – 54198,56 грн. та ПДВ - 61677,15 грн..

Вартість за 6 методом (перерахована митним органом): 770964,39 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, нараховано 8% мита - 61677.15 грн. та ПДВ 166528.31грн..

Підвищення вартості Товару склала: 39482,41 грн. (Товару); 7478. 59 грн. (8 % мита); 20 192, 20 грн. (ПДВ).

Згідно ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України (надалі за текстом – МКУ) одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. Класифікатор документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 (далі - Класифікатор документів).

Під час розгляду справи судом було також встановлено, що разам з вищевказаною ЕМД, особою, уповноваженою ПрАТ “НОВИЙ СТИЛЬ” на декларування товарів були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44:

Щодо декларації митної вартості ІМ № UA807170/2020/041322 від 18.08.2020 та № UA807170/2020/048263 від 21.09.2020:

- Контракт № 150312-SINO від 12.03.2015 (далі за текстом Контракт) з додатковими угодами від 29.12.16. 01.02.2018;

- Специфікація № 63 від 12.06.2020 № 64 06.08.2020;

- Інвойс (Рахунок - фактура) L264 від 18.06.2020, L317 від 06.08.2020 (з перекладом);

- платіжне доручення № 196 від 24.07.2020, № 229 від 01.09.2020 (плата за товар);

- Коносамент EURFLB2061404ОDS від 02.07.2020, ТНІА2008181 від 17.08.2020;

- Сертифікат про походження товару 20С3325А0379/00077 від 29.06.2020, G205693936700001 18.08.2020;

- Пакувальний лист б/н від 18.06.2020, 06.08.2020;

- Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 408 від 14.08.2020, 619 від 14.09.2020;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 14/08-1 від 14.08.2020, 1409-3 від 14.09.2020;

- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг 32565288 від 15.04.2020;

- Товаро - транспортна накладна № 149 від 15.08.2020;

- Автотранспортна накладна (CMR) zl216

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування, заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за вказаною ЕМД, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 МКУ однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 337 МКУ вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст. 337, ст. 363 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (надалі за текстом - Порядок №631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Судовим розглядом було встановлено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/041322 від 18.08.2020 та ЕМД №UA807170/2020/048263 від 21.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані автоматизованою системою аналізу управління ризиками з зазначенням необхідних для виконання переліком митних формальностей.

Судом встановлено, що по результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених митницею та враховуючи рекомендації згенерованого АСМО Інспектором профілю ризику, відповідно до положень п.4.7. розділу IV Порядку №361, посадовою особою відділу митного оформлення був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до - п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій, після надходження запиту від підрозділу митного оформлення, посадовою особою спеціалізованого підрозділу було здійснено зокрема:

- перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірку включення/не включення складових митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість;

- перевірку наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідачем за результатом аналізу та співставлений вказаних документів було встановлено.

Щодо рішення про коригування митної вартості №UA807000/2020/001610/2 від 18.08.2020.

Разом з ЕМД №UA807170/2020/041322 від 17.08.2020 для декларування товарів були надані документи, зазначені в графі 44, зокрема:

- контракт №150312-SINO від 12.03.2015, в якому визначено строк його дії до 31.12.2016;

- додаткова угода від 29.12.2016 та додаткова угода від 01.02.2018, які продовжують строк дії вказаного контракту до 31.12.2019;

- специфікація № 63 від 12.06.2020.

Будь-яких інших документів, щодо пролонгації контракту №150312-SINO від 12.03.2015 або про внесення змін до умов вказаного контракту до митниці не надавалось.

Суд констатує, що в ході розгляду справи з боку представника позивача не надано діючих документів, які б підтверджували наявність договірних відносин між сторонами щодо руху товарів.

Пунктом 5.2 вказаного Контракту визначено, що «Оплата Товара должна производится Покупателем путем: 30% предоплаты на основании проформ инвойсов, оставшиеся 70% - в течение 3 календарных дней от даты коносамента».

Виходячи з вказаних умов контракту №150312-SINO від 12.03.2015, обов`язковими документами для митного оформлення є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та проформа інвойс на підставі якої здійснюється оплата.

Декларантом до митного оформлення подано платіжне доручення №196 від 24.07.2020 в якому призначення платежу зазначено Invoice L264of 12.06.2020, однак до митного оформлення інвойс від такої дати не подавався, крім того, вказане платіжне доручення не відображає передбачену контрактом суму - 30% від вартості товару.

Слід зазначити, що обов`язковий документ - проформа інвойс не було подано до митного оформлення, як того вимагає п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ та передбачено умовами контракту № 150312-SINO від 12.03.2015.

Щодо рішення про коригування митної вартості № UA807170/2020/048263 від 21.09.2020:

- перевезення вантажу згідно з CMR від 11.09.2020 № z 1216 та коносаменту від 17.08.2020 №ТНІА2008181 здійснювало «TORN-TRANS» LTD тоді, як рахунок на оплату від 14.09.2020 № 619 та довідка про транспортні витрати від 14.09.2020 №1409-3 видані ТОВ «КРНСОЛЬЛАЙН»;

- у коносаменті від 17.08.2020 № ТНІА2008181 вказано, що товар навантажено на судно в порту XIAN, а вивантажено в порту WARSAW, однак відсутня інформація про порт у вказаному місті;

- в довідці від 14.09.2020 № 1409-3 місце отримання вантажу для перевезення -NINGBO, що не співпадає з місцем завантаження відповідно до коносаменту від 17.08.2020 №ТНІА2008181;

- місце отримання вантажу для перевезення, зазначене в CMR від 11.09.2020 №z 1216 - PRUSZKOW, не співпадає з місцем доставки вантажу відповідно до коносаменту від 17.08.2020 №ТНІА2008181, де вказано що товар доставлено до WARSAW;

- рахунок на оплату №619 від 14.09.2020 та довідка про транспортні витрати №1409-3 від 14.09.2020 містять інформацію про вартість залізничного перевезення та про автотранспортного перевезення по маршруту NINGBO - Рава-Руська, однак відсутня інформація про вартість морського перевезення та транспортування з XIAN до NINGBO та з WARSAW до PRUSZKOW;

- щодо залізничного перевезення, то до митниці взагалі не подавались.

Щодо правового обґрунтування використання цінової бази ЄАІС суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 МКУ проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у державній митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 МКУ можливість використання для здійснення державної митної справи інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-гелекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положенням про ЄАІС, затвердженим наказом Державної митної служби України №1341 від 04.11.2010, встановлено, що ЄАІС це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов`язаних інформаційних систем.

Згідно з розділом 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій, в якості джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси ЄАІС.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частина 5 ст. 58 МКУ дає визначення словосполучення “ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті” - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МКУ, зокрема, це: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 2.2, 2.11, 2.12 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій посадовою особою митниці було здійснено перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, та перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами якої було встановлено наступне.

Відповідно до п.3.1 Контракту товар поставляється позивачу на умовах “FОВ” Нингбо Чжєцзян, що не узгоджується з документами стосовно транспортування товару.

Суд зазначає, що до документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, які відповідно до ч.1 ст. 53 МКУ мають подаватись декларантом до органу доходів і зборів одночасно з митною декларацією, відносяться, зокрема, документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (п.1 ч.2 ст.53 МКУ) та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6 ч.2 ст.53 МКУ).

Враховуючи положення п.5 ч.10 ст.58 МКУ складовими митної вартості товару, які, зважаючи на умови поставки “FОВ”, повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином суд зазначає, що документами, наданими декларантом до митниці разом з ЕМД №UA807170/2020/041322 від 18.08.2020 та ЕМД №UA807170/2020/048263 від 21.09.2020 на підтвердження заявленого розміру витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, не підтверджується числове значення складової митної вартості, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, з огляду на те, що відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

У відповідності до приписів п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що подані декларантом на підтвердження витрат натранспортування документи - заявка та довідка, не містять жодного ідентифікаційних ознак товарів, які були предметом наданих послуг з перевезення, внаслідок чого неможливо зробити висновок, що подані документи стосуються саме тих товарів, митне оформлення яких здійснюється за ЕМД №UA807170/2020/041322 від 18.08.2020 та ЕМД №UA807170/2020/048263 від 21.09.2020.

Суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду “Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.” (постанова від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901 /23135/18), постанова від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), постанова від 16.04.2019 по справі №804/1627/15 (адміністративне провадження №К/9901/16665/18).

Отже, зважаючи на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який, відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, саме на позивача покладається обов`язок доведення обґрунтованості визначеної ним митної вартості свого товару, заявленої у вищевказаній ЕМД.

Відповідно до ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п.3 ч. 6 ст.54 МКУ).

Відповідно до ст. 58 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МКУ).

Згідно з ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином суд зазначає, що документи, подані декларантом до відповідача, разом з вищевказаною ЕМД не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а заявлена декларантом митна вартість не є такою, що розрахована на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально.

Додатковими документами, наданими до митниці, не спростовуються обґрунтовані сумніви митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів.

Також судом встановлено, що відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

Обґрунтування неможливості застосування методів визначення митної, вартості товарів, передбачених ст.ст. 58 - 63 МКУ наведене у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001843/2 від 26.03.2019, а саме:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, не надано рахунок на транспортні витрати), а також у зв`язку ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ (відсутній прас-лист виробника товару), та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:

- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;

- відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:

- на матеріал та витрати, понесені виробником в зв`язку з виробництвом товарів;

- витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;

- прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001610/2 від 18.08.2020 та №UA807000/2020/001835/2 від 22.09.2020 винесено в межах чинного законодавства України.

Відносно клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, підстави для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу - відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2021.

Суддя Ю. О. Супрун