Рішення № 97210369, 19.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 р. №520/2318/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Говтва Д.В.,

представника позивача - Межерицького А.О.,

представників відповідача - Литвинова С.В., Лантушенко С.М.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство житлово-комунального господарства "Донецьке", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-09-21-011517-b Реконструкція системи газопостачання нежитлового приміщення в будинку №38 по вул. Центральна смт. Донець, Балаклійського району Харківської області (Донецька дитяча музична школа), яка проведена Підприємством житлово - комунального господарства «Донецьке»;

- судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00 грн. стягнути з відповідача.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби, який оприлюднено 28.01.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-09-21-011517-b Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке», є протиправним з тих підстав, що ні бюджету, ні учасникам торгів, не порушено жодного з принципів, що визначені у ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження.

Через канцелярію суду відповідачем 02.03.2021 подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що за результатами моніторингу закупівлі установлено порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 23, абз. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявлених позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позову, надали до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначили, що за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі позивачем встановлено порушення позивачем законодавства у сфері закупівель. Таким чином, при винесенні спірного висновку, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, встановив наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, в жовтні 2020 року Підприємством житлово-комунального господарства «Донецьке» (далі за текстом — ПЖКГ «Донецьке», Позивач) проведено процедуру закупівлі UA-2020-09-21-011517-b за кодом ДК 021:2015 45454000-4: Реконструкція системи газопостачання нежитлового приміщення в будинку №38 по вул. Центральна смт. Донець, Балаклійського району Харківської області (Донецька дитяча музична школа).

За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника, ТОВ «Трест «Укргазкомунбуд» визнано переможцем та 28 жовтня 2020 року з ним укладено договір підряду № 61.

13.01.2021 року Північно-східним офісом Держаудитслужби України було опубліковано рішення про проведення моніторингу закупівлі UA-2020-09-21-011517-b, яка оголошена Підприємством житлово-комунального господарства «Донецьке» (далі за текстом — ПЖКГ «Донецьке», Позивач) з метою виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За наслідками моніторингу 28.01.2021 відповідачем оприлюднено шляхом розміщення на порталі PROZORRO текст висновку за результатами моніторингу.

За результатами аналізу питання дотримання замовником (позивачем) законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій встановлено, що замовник порушив вимоги ч. 5 ст. 23, абз. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Висновком, в тому числі, зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електрони) систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

З таким висновком позивач не погодився, вважав його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року (далі - Закон №922-VIII (в редакції чинній на момент проведення процедури закупівлі)), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частиною 1 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Згідно з частиною 2 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" таке рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частинами 6, 7 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з висновком про результати моніторингу по суті виявлених порушень законодавства в сфері закупівель, суд вважає за необхідне розглянути виявлені порушення, проаналізувавши аргументи сторін, визначивши нормативно правове регулювання та навівши мотивовану оцінку.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII).

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону №922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно положень статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);;

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Отже, вимоги до тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначається замовником самостійно, виходячи з специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог законодавства.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушення пункту 16 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

Суд відзначає, що згідно вказаної норми у тендерній документації зазначаються такі відомості: розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-18-007868-b від 28.01.2021 відповідачем зазначено, що в порушення вимог ч. 5 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації була відсутня інформація про те які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмету закупівлі вимогам щодо захисту довкілля, які є обов`язковими відповідно до пункту 11 Додатку 6 до тендерної документації.

Дослідивши дійсний зміст ч. 5 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі", а також надану позивачем тендерну документацію, суд приходить до висновку, що якщо замовник скористався своїм правом і зазначив у тендерній документації вимогу відповідності товару певним екологічним характеристикам, у такому разі, він зобов`язаний визначити яким чином та якими документами Учасник закупівлі має підтвердити ці характеристики. Оскільки частина 5 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" містить термін «може», то дана норма є диспозитивною, а не імперативною та надає право замовнику, а не встановлює обов`язок. А тому, у випадку не застосування даного права замовником - порушення Закону України "Про публічні закупівлі" не наступає. Пунктом 11 Додатку 6 до Тендерної документації позивача передбачено, що під час виконання робіт необхідно застосовувати заходи із захисту довкілля. Способом документального підтвердження учасником застосовування заходів із захисту довкілля під час виконання робіт є наданий учасником Гарантійний лист Учасника в довільний формі, в якій учасник гарантує застосування вищезазначених заходів. Отже замовник не встановлював у тендерній документації екологічних характеристик послуг, тому він не зобов`язаний був вказувати маркування, надавати протоколи випробувань або сертифікати.

Також висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-18-007868-b від 28.01.2021 встановлено порушення абз. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не відхилення пропозиції ТОВ «Трест «Укргазкомунбуд» з приводу невідповідності учасника кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки останній не вказав повну інформацію щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази. До таких висновків відповідач дійшов оскільки надана у складі тендерної пропозиції Довідка в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій необхідних для виконання послуги згідно з технічними вимогами від 29.09.2020р. № 1 не містила інформації про наявність у учасника агрегатів зварювальних двопостових для ручного зварювання на тракторі потужністю 79 кВт (108 к.сс) та пістолета монтажного, які були зазначені в підсумковій відомості ресурсів.

Дослідивши надану до матеріалів справи тендерну документацію, суд встановив:

Учасником ТОВ «Трест «Укргазкомунбуд», на виконання пункту 5.1 розділу ІІІ Тендерної документації та пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації, надано Довідку в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій необхідних для виконання послуги згідно з технічними вимогами від 29.09.2020р. № 1. В довідці було зазначено найменування обладнання, кількість, правові підстави користування (власне, орендоване, тощо).

Слід зазначити, що як Додаток 4 до тендерної документації так і Тендерна документація загалом не містить чітко визначеного переліку обладнання необхідного для виконання робіт з реконструкції системи газопостачання. Отже, надання учасником Довідки в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази саме з таким переліком обладнання не може свідчити про невідповідність учасника кваліфікаційним вимогам визначеним у ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідно не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції з посиланням на абз. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Надаючи оцінку обґрунтованості зобов`язань щодо усунення порушень встановлених у оскаржуваному висновку, суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що на теперішній час виконується, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені відповідачем порушення реально створюють загрозу зловживанням.

Однак, встановлені відповідачем порушення, які спростовано встановленими судом фактичними обставинами, носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

При вирішенні даного спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації.

В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників.

Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Варто зазначити, що ні Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відміняє тендер, зокрема, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Суд зауважує, що Північно-східний офіс Держаудитслужби України, виявивши та встановивши певні недоліки тендерної документації, визначаючи способи їх усунення, повинен дотримуватись вимог законодавства щодо засад здійснення державного фінансового контролю в Україні та принципу пропорційності.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Відповідачем не проаналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі.

Критерій “пропорційності” передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага” передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе “індивідуальний і надмірний тягар”. При цьому, з питань оцінки “пропорційності” ЄСПЛ, як і з питань наявності “суспільного”, “публічного” інтересу, визнає за державою досить широку “сферу розсуду”, за винятком випадків, коли такий “розсуд” не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію “пропорційності”, оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби про зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть “виявлених порушень”, з огляду також на їх спростування в процесі судового розгляду справи, жодним чином не призводить до порушення бюджетних інтересів.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 28.01.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-09-21-011517-b.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що здійснюючи процедуру тендерної закупівлі та оскаржуючи Висновок про результати моніторингу, Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради реалізувало надані йому владно-управлінській функції. Згідно із приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 132, 139, 241– 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" (код ЄДРПОУ 31269218; 64250, Харківська обл., Балаклійський район, смт. Донець, вул. Весняна, б. 44) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572, Держпром, 4- під`їзд, 10 пов., майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-09-21-011517- b, Реконструкція системи газопостачання нежитлового приміщення в будинку №38 по вул. Центральна смт Донець Балаклійського району Харківської області (Донецька дитяча музична школа), яка проведена Підприємством житлово- комунального господарства «Донецьке».

Стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572, 61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" (код ЄДРПОУ 31269218; 64250, Харківська обл., Балаклійський район, смт. Донець, вул. Весняна, б. 44) сплачений судовий збір в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 травня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.