Рішення № 97210341, 27.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 травня 2021 р. справа № 520/4568/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (проспект Льва Ландду, 48, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 03196653) та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, 61002, м Харків, Київський район, вул. Чернишевська, буд.51) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:

- визнати протиправним бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради щодо не нарахування ОСОБА_1 належних йому виплат щорічної допомоги до 5 травня за 2018р., 2019р., 2020р., у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком, станом на день фактичного виконання виплат;

- зобов`язати Управлінні соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації провести призначення, нарахування та виплату належної ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2018р., 2019р., 2020р., як особі яка є учасником бойових дій, у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком станом на день фактичного виконання виплати, за виключенням сум раніш проведених виплат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року по зразковій справі №440/2722/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

26.01.2021 року опубліковано постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року по зразковій справі №440/2722/20, якою апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та заяву Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про приєднання до апеляційної скарги Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації залишено без задоволення. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року залишено без змін.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу, як учаснику бойових дій, щорічно повинно виплачуватися до 5 травня разова грошова допомога у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком. 18.02.21 року позивач звернувся з клопотанням до Управління соціального захисту населення Немишлянського району Харківської міської ради та просив провести нарахувати та виплатити належні йому суми до 5 травня за період 2018р, 2019р, 2020р. у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком на день фактичного виконання виплати, за виключенням сум фактично проведених виплат. 17.03.21 року позивач отримав відповідь від відповідача в якій йому було відмовлено. На думку позивача, порушення його прав полягає в тому, що відповідач, відмовив йому в навіть в призначенні вказаних виплат за 2019 та 2020р, також відповідач відмовив позивачу в донарахуванні виплат які він проводив в 2018 році, що слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача - Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надав до суду відзив, в якому вказав, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік провадилась Центром відповідно до списків-розпоряджень Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради. Розмір отриманої позивачем одноразової грошової допомоги за 2018 рік складає 1265,00 грн., кошти перераховані в повному обсязі. Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не має права самостійно нараховувати та виплачувати соціальну допомогу без відповідних розпоряджень районних УСЗН та без відповідного фінансування, оскільки Центр є державною установою, і не розпоряджається коштами, а лише їх перераховує на рахунки отримувачів таких допомог через банківські та інші установи. А тому вимоги позивача стосовно зобов`язання Центру безпідставні. Також представник відповідача вказав, що в 2019 та 2020 роках ОСОБА_1 щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2019 та 2020 роки, Центром не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з відсутністю розпорядження про призначення. З огляду на викладене, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача - Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради надав до суду відзив, в якому зазначив наступне. Стосовно зобов`язання призначити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2019, 2020 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком станом на день фактичного виконання виплат, за виключенням сум раніш проведених виплат, представник відповідача повідомив суд, що у списках (переліках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги), які було надано протягом 2019-2020 років до Управління відповідними установами, інформація щодо позивача відсутня, у зв`язку з чим Управлінням не призначалась позивачу разова грошова допомога до 05 травня у 2019 та 2020 роках. Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. У 2019 та 2020 роках від позивача до Управління не надходило відповідних заяв. Ураховуючи вищевикладене, законних підстав для призначення допомоги позивачу за 2019 та 2020 роки в Управління не було. Представник відповідача вказав, що для можливості проведення перерахунку допомоги, необхідно щоб орган соціального захисту населення призначав відповідну допомогу від самого початку, а Управління ані у 2019, ані у 2020 році не призначало позивачу допомогу. Стосовно зобов`язання призначити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік у відповідності до вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком станом на день фактичного виконання виплат, за виключенням сум раніш проведених виплат, представник відповідача вказав, що виплата до 5 травня за 2018 рік разової грошової допомоги здійснювалась у розмірі 1265 грн. Відповідну суму допомоги позивачу було призначено Управлінням у 2018 році, оскільки інформація про позивача була зазначена у переліках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, поданими уповноваженими органами до Управління. Ураховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачеві призначеної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року та зобов`язання Управління здійснити призначення допомоги за 2019 та 2020 роки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_2 від 14.06.2012 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

На підставі відповідної інформації, зокрема, зазначення позивача у переліках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, поданими уповноваженими органами до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, останнім було призначено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік у розмірі 1265 грн.

Згідно пояснень Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, нарахування та виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік провадилась Центром відповідно до списків-розпоряджень Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради. Розмір отриманої позивачем одноразової грошової допомоги за 2018 рік складає 1265,00 грн., кошти перераховані в повному обсязі.

Відповідно до пояснень Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, у списках (переліках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги), які було надано протягом 2019-2020 років до Управління відповідними установами, інформація щодо позивача відсутня, у зв`язку з чим Управлінням не призначалась позивачу разова грошова допомога до 05 травня у 2019 та 2020 роках.

Судом встановлено, що оскільки Управлінням не призначалась позивачу разова грошова допомога до 05 травня у 2019 та 2020 роках, відповідно в 2019 та 2020 роках ОСОБА_1 щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2019 та 2020 роки, Центром не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з відсутністю розпорядження про призначення.

З наявних матеріалів справи також вбачається, що Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради повідомляло позивача листом, що для вирішення питання щодо можливого призначення разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, позивачу потрібно терміново до 01.09.2020 року звернутися до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради. Вказаний факт не заперечувався позивачем у адміністративному позові.

Окрім цього, 22.02.2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради з клопотанням про нарахування та виплату суми виплати до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за період з 2018 по 2020 рік, на день їх фактичної виплати за виключенням суми раніш проведених виплат.

На вказане звернення, Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради листом №Г-8-113/0/326-21-103/0/540-21 від 26.02.2021 року повідомило позивача, що у списках (переліках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги), які було надано протягом 2019-2020 років до Управління уповноваженими установами, інформація щодо позивача відсутня, у зв`язку з чим Управлінням взагалі не призначалась разова грошова допомога до 05 травня 2019 та 2020 року. Оскільки у заяві від 18.02.2021 позивач просив здійснити виплату недоплаченої суми допомоги, вбачається, що позивач все таки отримав протягом 2019-2020 років разову грошову допомогу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України (тобто відповідна допомога була призначена іншим органом соціального захисту населення). Ураховуючи вищевикладене, рекомендовано позивачу з питання здійснення перерахунку та виплати недоотриманої разової грошової допомоги за 2019-2020 роки звернутися до органу соціального захисту населення, який її призначав. Стосовно проведення перерахунку розміру допомоги за 2018 рік повідомлялось, що відповідно до Постанови Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 14.03.2018 року №170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків у 2018 році виплата до 5 травня разової грошової допомоги здійснюється у розмірі 1265 грн. Відповідну суму допомоги позивачу було призначено Управлінням у 2018 році. Ураховуючи вищевикладене, Управління не вбачало законних підстав для здійснення перерахунку призначеної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року.

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо непризначення, ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня у 2019 та 2020 роках та здійснення відповідачами виплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 рік у неповному обсязі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту учасників бойових дій та осіб, прирівняним до них, як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 Травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України „встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року №12-р/2018).

Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 наголошував на тому, що „законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що „забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини).

За положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 учасники бойових дій набули право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.

При цьому, позивач просить зобов`язати відповідачів признати, нарахувати та виплати допомогу у відповідності до вимог ст.13 Закону, однак відповідна стаття визначає розмір допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни, а позивач має статус учасника бойових дій, отже відповідна виплата передбачена ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради щодо не нарахування ОСОБА_1 належних йому виплат щорічної допомоги до 5 травня за 2018 рік у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком, станом на день фактичного виконання виплат та зобов`язати Управлінні соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації провести призначення, нарахування та виплату належної ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2018 рік, як особі яка є учасником бойових дій, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком станом на день фактичного виконання виплати, за виключенням сум раніш проведених виплат, задоволенню не підлягають, оскільки виключно з 27.02.2020 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги, як особа яка є учасником бойових дій в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відносно позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради щодо не нарахування ОСОБА_1 належних йому виплат щорічної допомоги до 5 травня за 2019 та 2020 роки, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком, станом на день фактичного виконання виплат та зобов`язати Управлінні соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації провести призначення, нарахування та виплату належної ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2019 та 2020 роки, як особі яка є учасником бойових дій, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком станом на день фактичного виконання виплати, за виключенням сум раніш проведених виплат, суд зазначає наступне.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Повноваження Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради визначено Положенням про Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, затвердженим рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 №7/20.

Відповідно до п. 4.1.22 Положення, Управління здійснює призначення разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», передає списки-розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування і виплати.

Тобто до повноваження Управління відноситься виключно призначення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а її нарахування та виплата проводиться, у даному випадку, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Згідно з приписами п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. №237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”", забезпечити подання до 25 березня 2019 р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Аналогічні приписи містить Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що уповноважений орган не забезпечив подання Управлінню соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2019 та 2020 роки, до яких було включено позивача.

Одночасно, з метою запобігання можливих порушень прав отримувачів разової грошової допомоги до 5 травня, статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Однак, матеріали справи не містять доказів своєчасного звернення позивача до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради з метою отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 та 2020 роки.

Таким чином, Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради не мало правових підстав для самостійного призначення допомоги позивачу за 2019 та 2020 роки без отримання відповідних списків від уповноважених органів або заяви позивача, що відповідно виключає здійснення Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відповідних виплат на користь позивача.

При цьому, посилання позивача у клопотанні від 22.02.2021 року до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про нарахування та виплату суми виплати до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за період з 2018 по 2020 рік, що позивачу за вказаний період була виплачена сума не в повному обсязі, не підтверджені жодними належними доказами.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (проспект Льва Ландду, 48, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 03196653) та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, 61002, м Харків, Київський район, вул. Чернишевська, буд.51) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.05.2021 року.

Суддя Біленський О.О.