Рішення № 97210249, 27.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1227/21

27 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №62992090 від 10.09.2020 та про відкриття виконавчого провадження №64272539 від 26.01.2021,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 10.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №62992090;

- визнати протиправною та скасувати постанову Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.01.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64272539.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження є протиправними та підлягають скасуванню так, як строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив станом на момент його надходження до відповідача, а відтак є протиправними. На переконання позивача державний виконавець мав повернути постанову стягувачу, а не розпочинати за нею виконавче провадження.

Ухвалою суду від 01.04.2021 відкрито провадження у справі після ухвали без руху від 22.03.2021 з врахуванням приписів ч. 4 ст. 287 КАС України та постановлено продовжити процесуальний строк розгляду справи до 2-ох місяців, а саме до 01.06.2021 та призначено судове засідання на 05.05.2021, яке було відкладене на 26.05.2021.

Від представника відповідача 20.05.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що кожен раз як Львівська Митниця ДФС України пред`являла виконавчий документ до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) строк пред`явлення до виконання становив місяць або два місяці, тобто він не перевищував трьох місяців, оскільки строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно п.4.4.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні 26.0.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позові, а представник відповідача заперечила проти позову з мотивів викладених у відзиві на позов.

В судове засідання призначене на 27.05.2021 сторони не прибули, подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Постановою про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019, ОСОБА_1 визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.09.2019, постановою ДФС України від 21.10.2019 скасовано постанову Львівської митниці ДФС від 17.09.2019.

Заступником начальника Львівської митниці ДФС Македон П.М. 26.11.2019 розглянувши матеріали справи про порушення митних правил розпочатої 15.08.2019 за ознаками вчинення громадянкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України, складено постанову в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 26.11.2019, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 подано скаргу від 16.12.2019 на постанову в справі порушення митних правил №3202/20900/19 від 26.11.2019 до Держмитслужби.

Державною митною службою України розглянуто скарги громадянки ОСОБА_1 на постанову Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19. За результатами розгляду скарг постановою Державної митної служби України від 05.02.2020 постанову Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 залишено без змін, а скарги громадянки без задоволення.

Постановою Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 03.04.2020 відкрито виконавче провадження №617003387 з виконання постанови Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019.

29.04.2020 надійшло повідомлення Галицької митниці Держмитслужби України від 21.04.2020 №7.4-1/20-04/8.19/11278 про те, що Львівською митницею ДФС 26.11.2019 громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчинені порушених митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Постановою Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 20.05.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №617003387 з виконання постанови Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019.

20.05.2021 Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повернув оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

10.06.2020 керуючись п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернуто оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

16.07.2020 керуючись п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернуто оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

06.08.2020 керуючись п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та повернуто оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

10.09.2020 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62992090 з виконання постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

06.11.2020 керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану та повернуто оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 щодо боржника ОСОБА_1 .

26.01.2021 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64272539 на виконання постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Порядок виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил врегульовано главою 73 Митного кодексу України .

Відповідно до вимог статті 534-536 Митного кодексу України, постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов`язковими для виконання.

Постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.

Митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Також, відповідно до вимог ст. 533 Митного кодексу України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Позивачка скористалась правом на подання скарги, та постановою Державної митної служби України від 05.02.2020 постанову Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 залишено без змін, а скарги громадянки без задоволення.

Таким чином, у відповідності до положень ст. 533 Митного кодексу України постанова Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 набрала законної сили - 05.02.2020, тому строк пред`явлення до виконання (три місяці) закінчується - 05.05.2020.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, вперше постанова Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 пред`явлена до виконання позивачем - в червні 2020 року та відповідно до постанов державного виконавця від 10.06.2020, 16.07.2020 та 06.08.2020 керуючись п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання не в межах трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо зокрема пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, 10.09.2020 головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Туаєвою Катериною Богданівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62992090 на підставі постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19.

Також, 26.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64272539 на виконання постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19.

Зважаючи, що звернення виконавчого документу - постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 до примусового виконання мало місце поза межами встановленого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, а тому відповідач мав повернути виконавчий документ без виконання.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вперше пред`явлення виконавчого документу позивачем відбулося в межах трьох місяці та в подальшому він переривався, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в квітні 2020 року звернувся до відповідача із завою про примусове виконання - постанови Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019, а не на підставі постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19, та державним виконавцем 03.04.2020 відкрито виконавче провадження №617002287.

В подальшому, позивач 29.04.2020 надіслав на адресу відповідача заяву про закриття виконавчого провадження, оскільки постанова Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019 скасована та додано до заяви оригінал постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19.

Суд зазначає, що надіслання оригіналу постанову Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 позивачем до відповідача відбулося в межах виконавчого провадження №617002287, яке було відкрите на виконання Галицької митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №3202/20900/19 від 17.09.2019.

А тому, суд приходить до переконання, що позивач із завою про примусове виконання постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19, вперше звернувся в червні 2020 року.

Отже, твердження представника відповідача про те, що строк пред`явлення до виконання переривався, в даному випадку не підлягає застосуванню на підставі п.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вперше пред`явлення до виконання постанови Львівської митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил №3202/20900/19 відбулося не межах трьох місяців.

Оскільки, судом встановлена протиправність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62992090, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2020, як наслідок, постанова державного виконавця від 26.01.2021 про відкриття виконавчого провадження, підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню в повній мірі на користь позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Туаєвою Катериною Богданівною від 10.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №62992090.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Угрин Зоряною Романівною від 26.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64272539.

4. Стягнути з Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Київська, 3а,м. Тернопіль,46016 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34905338);

Головуючий суддя Осташ А.В.