Ухвала суду № 97209269, 27.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2092/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом адвоката Бушного Олексія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Бушного Олексія Олексійовича (далі – представника позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУПФУ в Луганській області), за такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки від 21.08.2020 за № С-380-234/22 про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) позивача, виданої УСБУ в Тернопільській області, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі оновленої довідки від 21.08.2020 за № С-380-234/22 про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) позивача, виданої УСБУ в Тернопільській області, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду вирішити під час розгляду справи по суті (арк. спр. 19-20).

28.04.2021 від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якого зазначено, що для перерахунку пенсії згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45, активна поведінка позивача взагалі не вимагається. Учасниками є орган, що видав довідку, та відповідний орган Пенсійного фонду України.

Обов`язок здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача виник у відповідача після отримання від УСБУ в Тернопільській області нової довідки від 21.08.2020 за № С-380-234/22 про розмір грошового забезпечення позивача.

На думку представника позивача, оскільки позивач не є учасником даних правовідносин, то він не знав і не міг знати: коли отримано нову довідку відповідним органом Пенсійного фонду України; яке прийнято рішення органом Пенсійного фонду України (задоволення чи відмова).

Згідно листа органу ПФУ про повернення довідки вбачається, що цей лист було надіслано тільки УСБУ в Тернопільській області. Позивачу ж копія не надсилалась. Датою вихідного документу значиться 01.10.2020. Скільки це лист ще йшов до УСБУ в Тернопільській області взагалі не відомо.

Про факт відмови в перерахунку пенсії позивач дізнався тільки 24.11.2020, що підтверджується скрін-шотами з електронної пошти, де зазначено дату отримання листа «24 листопада 2020 в 07:56». Раніше ніякої інформації позивач не отримував та не міг отримати.

За таких обставин, представник позивача просив поновити строк звернення до суду.

Від відповідача 21 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем, серед іншого, зазначено, що рішення, прийняте за наслідком розгляду довідки від 21.08.2020 № С-380-234/22 не надсилалося позивачу (арк. спр. 34).

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

У будь-якому випадку, строки давності звернення до суду слугують забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. При цьому, інститут строку давності, необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобами захисту своїх прав. Обмеження права на звернення до суду повинно бути пропорційно меті правової визначеності, у іншому випадку це буде порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини в частині права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини в по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11).

З огляну на викладені обставини, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те що, позивач не мав можливості вчасно звернутись до суду з причин, які не залежали від його волі, отже строк звернення до адміністративного суду з даним позовом підлягає поновленню.

Таким чином, оскільки причини пропуску строку на звернення до суду визнані судом поважними, клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 44, 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання адвоката Бушного Олексія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення адвоката Бушного Олексія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Захарова