Рішення № 97208927, 17.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року № 320/11869/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - Скотара О.М., представника відповідача - Панченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування в частинні наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення з посади та поновлення на посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 16.10.2020 № 647, яким до заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 30.10.2020 № 896 о/с, яким відповідно до п. 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції призначено ОСОБА_1 (0053186) старшим інспектором - черговим чергової частини штабу батальйону конвойної служби, без доступу до інформації з грифом секретності «таємно» з посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади. розгляду.

18.11.2020 представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Національної поліції України вчиняти будь-які дії, зокрема - не призначати будь-яку особу на посаду заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Наказ Головного управління Національної поліції №647 від 16.10.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 у виді звільнення» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не вчинялось дисциплінарного проступку, висновки службового розслідування є необґрунтованими та упередженими. Стверджує, що підставою для винесення оскаржуваного наказу, стало відкриття кримінального провадження №12016100020013095 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Із зазначеним наказом позивач не згоден, вважає його незаконним, таким, що прийнятий всупереч законодавству, та підлягає скасуванню.

Вказує, що відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 , не дотримавшись функціональних обов`язків неналежним чином координував діяльність підлеглого, направлену на швидке, повне та об`єктивне розслідування кримінального правопорушення. Вказане трактування вважає безпідставним, оскільки відповідачем не встановлено якого саме підлеглого ОСОБА_1 неналежним чином координував та не роз`яснено в чому саме проявлялося неналежне координування.

Звертає увагу, що фактичне звільнення його із займаної посади відбулось лише з підстави наявності кримінального провадження відносно нього, що є порушенням презумпції невинуватості.

28.12.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Присяги працівник поліції, яке виразилось у формі неділових стосунків із громадянином ОСОБА_4 з метою отримання від нього неправомірної вигоди та призвело до дій які ганьблять звання поліцейського. Наголошує, що подія, яка стала підставою відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 набула широкого розголосу у засобах масової інформації. Зазначає, що позивача звільнено із займаної посади за вчинення дисциплінарного проступку, порушення службової дисципліни.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується із твердженням відповідача, що він допустив грубе порушення Присяги працівник поліції, яке виразилось у формі неділових стосунків із громадянином ОСОБА_4 з метою отримання від нього неправомірної вигоди та призвело до дій які ганьблять звання поліцейського, оскільки у висновку не зазначено, які саме неділові стосунки вчинені та коли вони були вчинені.

У судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити даний адміністративний позов.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Допитаний у судовому засіданні, ОСОБА_2 , повідомив суду, що він є слідчим Дарницького управління поліції ГУ НПУ у м. Києві. В його провадженні перебувало кримінальне провадження №12016100020013095 від 19.11.2016. Будь-яких письмових чи усних вказівок на проведення слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень від ОСОБА_1 не надходило. Пропозицій щодо отримання неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення будь-який слідчий дій, прийняття чи неприйняття процесуальних рішень, в тому числі від ОСОБА_1 не отримував. Пояснив, що ОСОБА_1 , в силу функціональних обов`язків заступника начальника слідчого відділу жодним чином його діяльність як слідчого не координував, впливу на хід кримінального провадження не здійснював.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідка, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві, має статус учасника бойових дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2019 згідно Наказу №842/о/с Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

За фактом затримання заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковника поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 30.07.2020 №62020000000000621 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, 06.10.2020 Головним управлінням національної поліції у м. Києві призначено службове розслідування.

04.10.2020 Державним бюро розслідувань повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно Наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві №647 від 16.10.2020, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції та функціональних обов`язків, до заступника начальника слідчого відділу Дарницького УП підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Наказом Головного управління національної поліції у м. Києві. №896 о/с від 30.10.2020 підполковника поліції ОСОБА_1 призначено старшим інспектором-черговим чергової частини штабу батальйону конвойної служби.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 18 зазначеного Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. (ч. 3 ст. 11 цього Закону).

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Разом з тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 816/1218/16 від 03.04.2019, судам необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.

В оскаржуваному наказі, зазначено, що «під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні заступник начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковник поліції ОСОБА_1 не дотримавшись функціональних обов`язків, неналежним чином координував діяльність підлеглого, направлену на швидке, повне та об`єктивне розслідування кримінального правопорушення.

Зокрема, дисциплінарне стягнення у виді звільнення застосовано до нього за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції та функціональних обов`язків.

Суд зауважує, що відповідно до Функціональних обов`язків заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_3 , одним із обов`язків є: «координування діяльності слідчого відділу щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень з моменту внесення до ЄРДР відомостей про їх вчинення».

У судовому засіданні обставини, що слугували підставою для винесення оскаржуваного наказу не підтвердилися, вплив ОСОБА_1 на хід досудового розслідування у межах кримінального провадження №12016100020013095 від 19.11.2016 спростовано показанням свідка та копією функціональних обов`язків заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано інформації щодо часу, місця, способу, вчинення дисциплінарного проступку, його наслідків (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посади, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональних даних підлеглого, якого ОСОБА_1 «неналежним чином координував».

Крім того, відповідачем не зазначено конкретного обсягу обов`язків позивача, за неналежне виконання яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Доказів «неділового спілкування» з громадянином ОСОБА_4 не надано.

При вирішенні даної справи судом взято до уваги Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області стосовно ОСОБА_5 , №74/2021 від 31.03.2021, яким останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено: «адвокат ОСОБА_5 взяв участь у конфіденційному співробітництві під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, використовуючи, при цьому статус адвоката у кримінальному провадженні №12016100020010395, що є неприпустимим».

Суд не погоджується з доводами відповідача про кореспондування висновків Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо обставин передачі ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2000 доларів США. Так, висновок дисциплінарного провадження Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області місить лише інформацію щодо обставин співробітництва ОСОБА_5 з оперативними підрозділами, використовуючи, при цьому статус адвоката. Факт отримання чи неотримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди встановлюється в рамках кримінального провадження від 30.07.2020 №62020000000000621.

Таким чином, не встановивши вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, без наявності вироку, відповідачем прийнято рішення про накладення найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення із займаної посади.

Заперечуючи проти позову, відповідачем зазначено, що інформація про подію, яка стала підставою відкриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 набула широкого розголосу у засобах масової інформації. Службовим розслідуванням встановлено, що вказаний вчинок підриває авторитет і негативно впливає на імідж та репутацію Національної поліції України.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень з огляду на наступне.

Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

З пояснень відповідача вбачається, що висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62020000000000621 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України".

За фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62020000000000621 наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 06.10.2020 призначено службове розслідування стосовно заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції підполковника поліції ОСОБА_1 та на період проведення службового розслідування відсторонено від посади та виконання службових обов`язків.

За результатами службового розслідування складено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62020000000000621 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ", у якому рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Зокрема, у висновку зазначено про те, що 30.07.2020 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань внесено відомості до ЄРДР №62020000000000621 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.

04.10.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ. Згідно тексту якої, ОСОБА_1 вимагав від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США за вирішення питання перекваліфікації складу злочину у кримінальному провадження №12016100020013095 зі ст. 289 КК України на ст. 190 КК України. Того ж дня працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань затримали ОСОБА_1 , у гаманці останнього виявлено та вилучено 3000 доларів США. Зі слів ОСОБА_2 , якому доручено розслідування кримінального провадження №12016100020013095, про факт вимагання ОСОБА_1 грошей не обізнаний, у зговір з ним не вступав. Зі слів ОСОБА_1 , будь-якої неправомірної вигоди не вимагав та не отримував.

Досліджений в судовому засіданні висновок службового розслідування свідчить про те, що у ньому не наведено вчинення позивачем будь-яких інших порушень ніж ті, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000205 від 21.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.

Будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, як у висновку службового розслідування, так і в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Крім того, при розгляді даної справи враховується, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Із послужного списку №21-104723 вбачається, що до ОСОБА_1 за період з 14.05.2020 по 03.07.2020 неодноразово застосувалися нагороди та заохочення, зокрема на підставі Наказу НПУ №710о/с від 03.07.2020 його нагороджено медаллю « 15 років сумлінної служби».

Досліджуючи матеріали особової справи ОСОБА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 за час роботи в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони. Вказане підтверджується службовими характеристиками, поданнями, відгуками, довідками, атестаційними листами та нагородними листами.

Отже, у висновку службового розслідування не зазначено про наявність, пом`якшуючих обставин, не надано об`єктивної оцінки особі позивача.

Відповідач у висновку вказує про вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, яке і стало підставою для службового розслідування.

Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

Натомість, при розгляді даної адміністративної справи будь-яких інших порушень дисципліни, ніж тих, які розслідуються в рамках кримінального провадження стосовно позивача, встановлено не було. Навпаки, в самому наказі про накладення дисциплінарного стягнення прямо зазначається про порушення дисципліни позивачем, які призвели до скоєння ним кримінального правопорушення.

Суд відзначає, що, наявність лише «широкого розголосу», на яке посилається відповідач, не може слугувати підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції України, оскільки при визначенні порушення дисципліни поліцейськими необхідно з`ясовувати характер проступку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 19.03.2020 у справі №360/3545/18 та від 29.04.2020 у справі №820/5543/17.

Тобто, відповідачем не виявлено та не надано доказів тому, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету та репутації Національної поліції.

Отже, звільнення поліцейського на підставі не доведених фактів не досягає зазначеної мети, а саме порушення поліцейським правових актів, які б могли слугувати підставою для вирішення питання про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Щодо врахування відповідачем принципу пропорційності під час прийняття оскаржуваних наказів, то суд зазначає, що невстановлення під час службового розслідування всіх обставин, які мали бути враховані під час прийняття відповідного рішення та є обов`язковими відповідно до Дисциплінарного статуту про що суд вже зазначив, та "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", неможливо дійти висновку про пропорційність відповідних рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 16.10.2020 №647, яким до заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно, підлягають задоволенню вимоги позивача про поновлення його на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Та, як наслідок підлягає скасуванню Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 30.10.2020 №896 о/с, яким підполковника поліції ОСОБА_1 призначено старшим інспектором - черговим чергової частини штабу батальйону конвойної служби.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 16.10.2020 № 647, яким до заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

3. Визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 30.10.2020 № 896 о/с, яким відповідно до п. 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції призначено ОСОБА_1 (0053186) старшим інспектором - черговим чергової частини штабу батальйону конвойної служби, без доступу до інформації з грифом секретності «таємно» з посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції.

4. Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади.

5. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 27 травня 2021 р.