Рішення № 97208896, 27.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. справа № 300/1902/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в зарахуванні періоду її роботи з 10.07.1976 по 01.03.1992 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня до загального стажу. А тому відповідача слід зобов`язати переглянути заяву від 30.09.2020 про призначення пенсії за віком, врахувавши до загального стажу вказаний період роботи та надати їй довідку про наявний страховий стаж відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2017 №1098.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачу надано всі підтверджуючі документи для призначення пенсії за віком. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зараховано до її стажу роботу в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") період з 10.07.1976 по 01.03.1992. Згідно пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Трудова книжка позивача містить всі необхідні дані, які підтверджують факт роботи у спірний період в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут"). При цьому, набутий стаж у вищевказаному колгоспі дає право на призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2017 № 1098. Вважає відмову пенсійного органу в призначенні пенсії протиправною, та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що згідно статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. На підставі довідки архівного відділу Надвірнянської районної адміністрації Івано-Франківської області від 07.02.2013 № Д-н6/01-22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зараховано до стажу позивача період роботи з 1976 по 1992 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня, відповідно до кількості встановлених та відпрацьованих вихододнів. Для зарахування до стажу ОСОБА_1 повних років роботи в колгоспі підстав немає. Таким чином, у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку з наведеним, відсутні і підстави для надання довідки про наявний страховий стаж відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1098 від 27.12.2017, оскільки стаж роботи позивача становить менше 15 років. Крім цього, строк звернення за призначенням тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату позивачем пропушено, так як така допомога призначається у період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.09.2020 звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 09.10.2020 № 2344 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, так як згідно поданих документів її страховий стаж роботи складає 13 років 1 місяць. Зазначено, що право на призначення пенсії за віком, після досягнення віку встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", мають жінки за наявності страхового стажу - не менше 27 років (а.с. 6).

Надаючи оцінку правомірності рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає наступне.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалося Законом України "Про пенсійне забезпечення".

За приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи, які визначені Порядком №637.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від липня 1976 року ОСОБА_1 наказом від 14.07.1976 № 13 прийнята на роботу в цех безалкогольних напоїв колгоспу ім.50-річчя Жовтня з 10.07.1976. Наказом від 06.11.1982 № 12 позивача переведено з 06.11.1982 в цех по обклеюванню футлярів. З 04.08.1987 наказом від 25.09.1987 № 8 переведена на роботу швейний цех швеєю по пошиттю верхнього одягу. Згідно наказу від 30.03.1992 № 3 позивач звільнена 01.03.1992 з роботи за власним бажанням.

Крім цього в трудовій книжці зазначені інші періоди роботи позивача з 13.03.1993, які не є предметом даного позову, а тому при розгляді даної справи судом не беруться до уваги (а.с. 8 - 10).

З метою підтвердження періодів своєї роботи у вищевказаному колгоспі позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку архівного відділу Надвірнянської районної адміністрації Івано-Франківської області від 07.02.2013 № Д-46/01-22.

Згідно вказаної довідки ОСОБА_1 в період з 1976 по 1992 працювала в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут"). З 1977 по 1991 роки нею виконаний встановлений мінімум трудової участі в цьому колгоспі. За 1976 рік та 1992 рік відомості про встановлений річний мінімум відсутні (а.с. 11).

У рішенні про відмову в призначенні пенсії від 09.10.2020 № 2344 не зазначено, які періоди роботи позивача зараховані до її стажу, а які ні, з обґрунтуванням мотивів такого не зарахування.

Проте у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що спірний період зарахований до стажу позивача частково, а саме відповідно до кількості відпрацьованих вихододнів.

Зокрема, згідно протоколу № 092350002928 пенсійним органом зараховано наступний стаж роботи ОСОБА_1 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут"):

- з 01.07.1976 по 31.12.1976 - 4 місяці 14 днів (116 трудоднів);

- з 01.01.1977 по 31.12.1977 - 6 місяців 18 днів (165 трудоднів);

- з 01.01.1978 по 31.12.1978 - 6 місяців 15 днів (168 трудоднів);

- з 01.01.1979 по 31.12.1979 - 8 місяців 2 дні (205 трудоднів);

- з 01.01.1980 по 31.12.1980 - 7 місяців 15 днів (188 трудоднів);

- з 01.01.1981 по 31.12.1981 - 10 місяців 21 день (275 трудоднів);

- з 01.01.1982 по 31.12.1982 - 10 місяців 10 днів (260 трудоднів);

- з 01.01.1983 по 31.12.1983 - 10 місяців 26 днів (275 трудоднів);

- з 01.01.1984 по 31.12.1984 - 9 місяців 9 днів (238 трудоднів);

- з 01.01.1985 по 31.12.1985 - 11 місяців 13 днів (292 трудоднів);

- з 01.01.1986 по 31.12.1986 - 9 місяців 22 дні (246 трудоднів);

- з 01.01.1987 по 31.12.1987 - 11 місяців 17 днів (292 трудоднів);

- з 01.01.1988 по 31.12.1988 - 11 місяців 19 днів (298 трудоднів);

- з 01.01.1989 по 31.12.1989 - 10 місяців 10 днів (260 трудоднів);

- з 01.01.1990 по 31.12.1990 - 8 місяців 11 днів (214 трудоднів);

- з 01.01.1991 по 31.12.1991 - 7 місяців 29 днів (202 трудоднів);

- з 01.01.1992 по 01.03.1992 - 2 місяці 1 день;

- з 13.03.1992 по 14.01.1993 - 10 місяців 2 дні (а.с. 33).

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

В даному випадку встановлений мінімум трудової участі в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") ОСОБА_1 з 1977 по 1991 рік виконано, що підтверджується довідкою архівного відділу Надвірнянської районної адміністрації Івано-Франківської області від 07.02.2013 № Д-46/01-22.

Докази, які б свідчили про невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі з поважних чи не поважних причин відповідачем не надані.

Оскільки статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чітко визначено, що час роботи за фактичною тривалістю в громадському господарстві (колгоспі) визначається тільки виключно у випадку невиконання без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі, а позивачем такий мімінум виконано в повному обсязі то весь період роботи з 1977 по 1991 роки має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо періоду з 01.07.1976 по 31.12.1976 та з 01.01.1992 по 01.03.1992, то у довідці від 07.02.2013 № Д-46/01-22 відомості про встановлений річний мінімум відсутні.

Суд зазначає, що обов`язок видачі належних довідок із відображенням усіх необхідних відомостей покладено саме на роботодавця. Матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих те, що інформація зазначена в архівній довідці від 07.02.2013 № Д-46/01-22 є недостовірною, а тому зазначені недоліки (відсутність інформації про встановлений мінімуму трудової участі в громадському господарстві) не можуть бути підставою для відмови в зарахуванні роботи позивача в колгоспі ім.50-річчя Жовтня до її страхового стажу.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення права на соціальний захист.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.6 Порядку № 22-1).

Днем звернення за призначенням пенсії, у відповідності до пункту 1.6 Порядку № 22-1, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Системний аналіз положень Порядку № 637 та Порядку № 22-1 дає підстави для висновку, що при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, зокрема у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Для підтвердження трудового стажу приймаються відповідні довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із приписами підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Таким чином, відповідач, у разі наявності розбіжностей у документах, відсутності даних, чи відсутності окремих документів у архівних установах, наділений повноваженнями, для підтвердження стажу роботи особи, звертатися із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючих довідок, архівних документів що містять відомості про періоди роботи, характер праці, встановлений мімімум трудоднів тощо.

Відмовляючи в зарахуванні спірного стажу відповідачем не враховано приписи Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині зарахування стажу роботи в колгоспі за період з 1977 по 1991 роки. Пенсійним органом не вжито заходів, спрямованих на отримання інформації про встановлений мінімум трудової участі позивача в громадському господарстві за 1976 та 1992 роки, не здійснено звірку стажу роботи позивача із архівними документами колгоспу ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут").

Суд вважає, що для зарахування стажу за період роботи позивача з 10.07.1976 по 01.03.1992 достатньо відомостей з довідки архівного відділу Надвірнянської районної адміністрації Івано-Франківської області від 07.02.2013 № Д-46/01-22.

Як встановлено судом, відповідачем частково зараховано роботу ОСОБА_1 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") до її страхового стажу, а саме відповідно до кількості відпрацьованих нею трудоднів роботи за період з 01.07.1976 по 01.03.1992.

Враховуючи вищенаведене, робота ОСОБА_1 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") за період з 10.07.1976 по 01.03.1992 підлягає в повному обсязі (15 років 7 місяців 22 дні) зарахуванню до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Інших підстав для незарахування цього періоду роботи позивача відповідачем ненаведено, а судом не встановлено.

Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 03.07.2020 (на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

З врахуванням наведеного, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1976 по 01.03.1992 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд наголошує, що при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком органу Пенсійного фонду України слід врахувати правову оцінку суду висловлену в цьому судовому рішенні.

Щодо позову в частині зобов`язання видачі позивачу довідки про наявний страховий стаж відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098, суд, окрім вищевказаних висновків, зазначає наступне.

Згідно пункту 5 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII встановлено в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098 затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати (пункт 1 Порядку №1098).

Згідно пунктів 3, 4 Порядку №1098 під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.

Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам`ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів.

Отже, передбачена Порядком №1098 довідка видається в разі досягнення особою пенсійного віку та наявності у неї страхового стажу не менше 15 років.

Суд зазначає, що станом на день звернення до відповідача зі заявою про призначення пенсії позивач досягла передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" віку - 60 років.

Водночас, як встановлено судом, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 10.07.1976 по 01.03.1992 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня.

Тому, враховуючи те, що в ОСОБА_1 наявний необхідний їй страховий стаж (більше15 років) для отримання відповідної довідки за формою, встановленою згідно Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Щодо твердження відповідача про пропущення строку на звернення за призначенням вказаної допомоги, то суд зазначає, що призначення тимчасової допомоги здійснюється відповідним органом соціального захисту населення, як наслідок вирішення питання про її призначення не входить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, а тому такі доводи відповідача є необґрунтованими.

Таким чином, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж за формою, встановленою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 908 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 10.07.1976 по 01.03.1992 в колгоспі ім.50-річчя Жовтня (перейменованого в с/с "Прут") до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) підготувати та надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) довідку про наявний страховий стаж за формою, встановленою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 за №1098.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.